Необмежені у Ріо. Що стоїть за перемогами наших паралімпійців

15752
14 вересня 2016

2 мільйони і 58 тисяч доларів – саме стільки Україна має виплатити паралімпійцям за тиждень успішних стартів у Ріо-де-Жанейро.

Попереду ще 5 днів змагань, тож до закриття Ігор сума стане значно більшою.

Сьогодні Україна посідає третє місце у світовому рейтингу, завоювавши 72 медалі – 27 золотих, 21 срібну і 24 бронзових.

Попереду тільки Велика Британія, яка завоювала 75 медалей і посідає 2 місце, і Китай, традиційний лідер – 147 нагород різного ґатунку.

Позаду України – Сполучені Штати Америки (61 медалей) і Бразилія (43). Загалом 70 країн завоювали хоча б одну медаль.

ПОДВІЙНИЙ "ДУБЛЬ" У ЖІНОЧОМУ ПЛАВАННІ

Єлизавета Мерешко і Вікторія Савцова вибороли золото і срібло Паралімпіади-2016 в запливі на 100 метрів брасом.

Мерешко стала першою, Савцова відстала всього на півсекунди.

Аналогічний "дубль" дівчатам вдався і в запливі на 50 м вільним стилем. Але розрив між українками був іще меншим – Ліза випередила Вікторію на 27 сотих секунди.

Єлизавета Мерешко і Вікторія Савцова вибороли золото і срібло Паралімпіади-2016 в запливі на 100 метрів брасом

Новоспечена дворазова чемпіонка Паралімпійських ігор Єлизавета Мерешко – гордість херсонської школи плавання.

Дівчина з церебральним паралічем почала займатися плаванням у 11 років – щоб розробляти слабкі від народження м’язи ніг. Пригадує, одразу захопилася цим видом спорту, а з часом інтерес та азарт лише примножується.

Після перемог на міських та обласних змаганнях у 2014-му році Ліза досягла першого гучного міжнародного успіху – виграла одразу 4 золоті нагороди!

Свій колосальний результат Мерешко повторила на чемпіонаті Європи і в 2016 році.

Крім того, у 2015-му на чемпіонаті світу українка встановила два світових рекорди. Щоправда згодом один з них побила її колега по збірній та паралімпійському п’єдесталу Вікторія Савцова.

Єлизавета Мерешко почала займатися плаванням у 11 років, а у 2015-му на чемпіонаті світу встановила два світових рекорди

Власне, дівчата перед Іграми у Ріо і не приховували, що є головними претендентами на медалі.

Вікторія Савцова у свої 18 – вже надзвичайно титулована спортсменка: чемпіонка Паралімпіади-2012 в Лондоні (у 14 років стала найкращою на планеті!), чотириразова чемпіонка Європи.

Таких висот вона досягла попри ураження опорно-рухового апарату. Спершу пробувала знайти себе в гімнастиці, потім – в карате, але зрештою зупинилася на плаванні, адже вправи у воді – найкраща реабілітація для спортсменів її паралімпійської групи – з дитячим церебральним паралічем.

Своїми успіхами Віка завдячує тренеру Олегу Удалову, який опікується нею з першого дня в басейні, та батьку Володимиру, який поруч весь час. Він теж спортсмен і тренер, але – з дзюдо. У нього свої методи тренування – надихає доньку переглядами мотиваційних відео-підбірок з легендами плавання.

 Вікторія Савцова у свої 18 – вже надзвичайно титулована спортсменка. Фото з її сторінки у Вконтакті

УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ П’ЄДЕСТАЛ

Вночі 12-го вересня п’єдестал Паралімпіади на церемонії нагородження був винятково українським.

За золотом, сріблом і бронзою піднялися відповідно Денис Дубров, Максим Крипак і Дмитро Ванзенко.

Фото, на якому зображені 3 прапори України над п’єдесталом пошани, облетіло усі вітчизняні ЗМІ.

Фото, на якому зображені 3 прапори України над п’єдесталом пошани, облетіло усі вітчизняні ЗМІ

Всі троє спортсменів – зі Східної України. Вони – дебютанти Паралімпійських ігор. Спортивна кар’єра припала на останні два роки – це два чемпіонати Європи (2014 і 2016 років) і чемпіонат світу-2015. Саме там хлопці показали чудові результати у різних дисциплінах, виборовши путівки до Бразилії.

Знаменитий заплив на Паралімпіаді – на 200 м комплексом (подолання дистанції чотирьма стилями плавання – батерфляй, брас, на спині та вільним стилем).

Денис Дубров виборов золоту нагороду, пропливши дистанцію за 2 хвилини і 6 секунд – це новий світовий рекорд. Попередній, між іншим, теж належав Денисові, його він встановив на чемпіонаті Європи-2016 в Португалії.

Денис Дубров виборов золоту нагороду, пропливши дистанцію за 2 хвилини і 6 секунд – це новий світовий рекорд

Дуброву – 27. Він має суттєве пошкодження ніг і вже 20 років плаває. До басейну його привів старший брат Олександр. І хоч сам Дубров-старший "зав’язав" зі спортом одразу після закінчення школи, для Дениса плавання перетворилося на професію.

Безпосередньо у Ріо Денис вже виборов 5 медалей і встановив 2 світових рекорди. В ексклюзивному коментарі "Українській правді.Життя" він зізнається, що неймовірно задоволений дебютом на Паралімпіаді.

"На нашому потрійному українському п’єдесталі, звісно, гордість переповнювала. По-справжньому, радий був за друзів, Максима і Дениса, може, навіть більше, ніж за себе. Адже суперники ми тільки у воді, а "на суші" – дружимо", – розповідає Денис.

"Взагалі я надзвичайно задоволений своєю роботою. Конкуренція і напружена боротьба – саме те, що мені потрібно. Я звик, навіть коли щось не вдається, завжди іти до кінця".

За золотом, сріблом і бронзою піднялися Денис Дубров (по центру), Максим Крипак і Дмитро Ванзенко

Другим на 200-метрівці комплексом з результатом 2 хвилини і 8 секунд фінішував Максим Крипак.

Максимові у травні виповнився 21 рік. У хлопця з Харкова – ушкоджені ноги. В Бразилії він взяв уже три золоті і дві срібні медалі. Всі свої перемоги присвячує батькам, тренеру і цілій Україні – їй шле вітання з Ріо і бажає миру.

Максим – інвалід дитинства. Будь-які інші види спорту, окрім плавання, були для йому категорично заборонені.

"А ось плавання, – каже Максим, – навпаки рекомендували мені лікарі – сказали, потрібно плавати, щоб у мене більш-менш трималося здоров’я.

Так почав плавати і "наплавав" паралімпійські медалі. Все це завдяки родині і тренеру, які завжди були поруч, навіть коли було зовсім важко. Ну, чи по-справжньому весело. Як ось в Ріо, коли ми утрьох піднялися на п’єдестал. Безперечно, я радий за кожного за нас!".

Максим Крипак і Дмитро Ванзенко (блондин) на фініші 

Бронзовий призер 200-метрівки комплексним плаванням Дмитро Ванзенко – наймолодший з трійки медалістів. Влітку він відсвяткував 20-й день народження.

У своїй поки що нетривалій спортивній кар’єрі встиг стати тричі бронзовим призером чемпіонату світу та дворазовим призером чемпіонату Європи (срібло+бронза).

До плавання, зовсім малим, встиг спробувати себе в гімнастиці – але зламав руку і зав’язав. Коли зняли гіпс, пішов на плавання. Тоді Дмитру було лише 5 рочків. І ось уже 15 років він – на блакитній доріжці.

Ванзенко обрав спорт своєю професією і нині навчається в Дніпропетровському державному інституті фізкультури і спорту.

Після повернення з Бразилії збирається перевезти з окупованого Донецька своїх батьків і сестру.

А найбільші перемоги, каже, ще попереду – і на Паралімпіаді-2016, і на інших стартах. Плавати, як і його партнери по команді, збирається довго. Адже спорт для них – чи не єдина можливість реалізуватися в Україні.

Роксана Касумова, для УП Життя

powered by lun.ua