Мовне питання. Як МОН та активісти вирішують скандал щодо української у школі

6 жовтня Верховна Рада проголосувала проект закону 3491-д "Про освіту" за основу. Зараз він перебуває на етапі обговорення, доопрацювання. Це базовий закон, який передбачає розподіл за рівнями освіти, профілювання та інші зміни, про які "Українська правда. Життя" докладно писала раніше.

Стаття 7 законопроекту "Про освіту" стосується мовного питання. Зокрема, у ній ідеться, що мовою освітнього процесу у навчальних закладах є державна мова, а особливості застосування мов навчання на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

[L]Разом із тим, особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти, які відповідно до навчальної програми можуть здійснювати освітній процес кількома мовами (державною мовою, мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.

Саме пункти 2 і 4, у яких ішлося про мови національних меншин, обурили письменницю Ларису Ніцой. Своє враження від обговорення проекту закону "Про освіту" з директором департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Юрієм Кононенком та юристом відомства вона назвала "нокдауном", сьому статтю – "ганебною" та переказала своє бачення розмови у пості на Facebook.

"… Знову всюди, де тільки можна, ввели навчання мовою меншин. Ми не проти меншин і не проти вивчення меншинами своєї мови. Але чому вона всюди? Ви навіть у вишах ввели викладання мовою меншин. Таке навіть Табачник собі не дозволяв. Як Ви уявляєте таке викладання? Наприклад, у ВУЗі на лікаря вчиться вірменин вірменською, кримський татарин – татарською, угорець – угорською і т.д. Потім ці лікарі кожен своєю мовою розмовлятиме з пацієнтом і ставитиме діагноз? Для цього існує державна мова. Чи Ви за ідіотів нас маєте, які нічого не розуміють? У нас немає навчальної бази для вишів мовами меншин. Насправді цим пунктом Закону Ви нахабно і цинічно впроваджуєте на всіх рівнях російську мову", – написала Ніцой.

На думку активістки, у школах не повинно бути викладання мовами нацменшин, а лише вивчення цих мов. Ніцой наводить приклади освіти за кордоном, стверджуючи, що навчання мовою нацменшин повинно зменшуватися із початкової школи до старших класів, або взагалі відбуватися на 2 предметах щодня.

Вона також вважає, що новим законопроектом МОН закладає підвалини для конфлікту на Закарпатті, як на Сході, оскільки угорці прийдуть захищати угорську меншину та готують упровадження двомовного (білінгвального) навчання в Україні.

Лариса Ніцой запропонувала поправки до законопроекту, які передбачають вивчення мови нацменшини, а не навчання нею, використовувати винятково українську під час гуртків та позашкільного навчання та звільнення працівників освіти, які не дотримуються мовного законодавства.

На активні заклики Ніцой "просувати" поправки серед депутатів, відстежувати дату голосування та подивитися фільм "Білявка в законі" для натхнення, а також щодо звинувачень у пригніченні української мови у школі відреагувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

"Одне з пріоритетних завдань МОН – розширити застосування української мови в системі освіти України", – одразу наголосила міністр.

Конфлікт, який склався після зустрічі Ніцой з Коваленком, Гриневич трактує як непорозуміння, яке спричинило появу низки міфів та хибних трактувань нового законодавства "Про освіту".

Гриневич наголосила, що поняття "білінгвіальної освіти" відсутнє в законопроекті, а Юрій Кононенко згадав про цей термін в контексті пілотного проекту. В його рамках в школах з мовою викладання нацменшин додаються предмети, що викладаються українською мовою.

Також міністр закцентувала, що норми статті 7 законопроекту не відрізняються від норм Конституції (статті 53). І під час кількарічного обговорення цього законопроекту саме ця стаття не викликала зауважень експертів. Крім того, в Законі про вищу освіту чітко обмежено використання будь-якої мови, крім державної.

"Особисто я налаштована на конструктивну співпрацю з громадськими активістами. Ми не зможемо обмежити цю статтю лише гарантією вивчення мови нацменшин і повністю виключити пункт про "навчання рідною мовою", адже це право, гарантоване Конституцією України, – написала Гриневич.

Однак, ми можемо в законі розширити цю статтю. Розшифрувати, що навчання мовами нацменшин здійснюється лише в початковій школі, а починаючи, наприклад, з базової ми починаємо розширювати спектр предметів, які викладаються українською".

18 жовтня також відбулася зустріч Гриневич з громадськістю щодо 7 статті законопроекту "Про освіту", повідомило відомство.

Серед пропозицій, які презентували громадські активісти були такі: зафіксувати гарантоване право громадян України на навчання державною мовою, а також додати, що у дошкільній освіті та середній школі нацменшини мають право на навчання рідною мовою поряд з українською, а здобуття вищої освіти представниками нацменшин повинно відбуватися виключно державною мовою.

У результаті обговорення сторони дійшли згоди, що більша частина пропозицій має бути внесена до законопроекту, але ще потрібно доопрацювати їх. Особливо доопрацювання потребує дискусійний 5 пункт статті 7 щодо окремого спеціального законодавства про мову.

19 жовтня о 17 годині відбудеться повторна зустріч активістів з міністром освіти і науки, яка буде транслюватися в прямому ефірі на порталі "Педагогічна преса". На зустрічі планується узгодити позиції та отримати спільно напрацьовану редакцію поправок до проекту закону "Про освіту".