Новий рейтинг PISA. Шкільна освіта у Сінгапурі й Естонії краща, ніж у Фінляндії

Цей рейтинг оцінює якість, рівність доступу освіти та ефективність шкільної системи.

Дослідження за 2015 рік, опубліковане днями на сайті ОЕСР, показує: найкращі системи освіти у Сінгапурі, Японії, Естонії, Фінляндії та Канаді.

Під час проведення цього дослідження, ОЕСР протестувала 540 тисяч школярів віком 15 років у 72 країнах світу.

Перевірялись знання природничих наук, математики, читання і вміння вирішувати проблеми.

[L]Основний фокус був на природничих науках, що пов’язано зі зростанням їх важливості у сучасному світі, зауважують укладачі рейтингу.

Попри те, що витрати на початкову і базову середню освіту в країнах ОЕСР зросли на 20% з 2006 року, лише 12 з 72 країн показали зростання своїх результатів PISA за цей проміжок часу.

Звіт показав, що країни з високими показниками мають: високі очікування від навчання усіх учнів; сильний фокус на тому, аби мати хороших вчителів; вкладають кошти і ресурси у розвиток шкіл і навчання учнів; вибудовують довготривалі стратегії.

Канада, Данія, Естонія, Гонконг (Китай) і Макао (Китай) мають як високі показники знань своїх учнів, так і рівний доступ освіти серед школярів.

Рівний доступ до якісної освіти покращився у деяких країнах, особливо у США.

Але в Австрії, Чехії, Фінляндії, Греції, Угорщині, Новій Зеландії ці показники погіршились - частка тих, хто показав найвищі результати впала, тоді як кількість учнів з поганими результатами зросла.

Найкраще вчать. Зведений рейтинг країн за результатами оцінювання 15-річних школярів у 72 країнах світу. У ТОП-і - Сінгапур, Японія, Естонія, Тайвань, Фінляндія. Як видно у рейтингу, Фінляндія погіршила свої показники у порівнянні з даними попереднього дослідження. Найбільше значення зі знаком "-" у порівнянні з минулим дослідженням у природничих науках (-11 балів). Не набагато краще у Фінляндії і з математикою - показники впали на 10 балів (тепер у країни 511 балів). До речі, у Польщі показники покращились + 3 бали з природничих наук та читання, і +5 з математики (Для збільшення натисніть на зображення)

"PISA 2015" також підкреслює, що в контексті масивних потоків інформації та швидких змін, тепер кожен має вміти "думати, як науковець": могти оцінити докази і робити висновки; розуміти, що наукова "правда" з часом може змінитись через нові відкриття.

Дослідники PISA з’ясували, що учні у великих школах показують кращі знання з природничих наук і більш ймовірно оберуть професію, пов’язану за наукою, аніж ті, хто вчиться у менших школах.

Але школярі менших навчальних закладів мають кращу дисципліну на уроках з природничих наук і з меншою ймовірністю прогулюватимуть школу чи запізнюватимуться на навчання, аніж школярі великих шкіл.

Як відомо, у 2018 році Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, що проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Дослідження проводиться раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних учнів.

Україна долучається до більш ніж 80-ти країн, що беруть участь у PISA – 2018.

Фото erierika/Depositphotos

PISA дозволяє оцінити не пов’язані безпосередньо зі шкільними програми компетенції учнів з читання, математики та природничих дисциплін.

Тестування призначене для оцінювання того, наскільки учень, який досяг останнього етапу обов’язкової освіти, може застосувати свої знання в реальних життєвих ситуаціях і готовий до повноцінної участі в житті суспільства.

Інформація, зібрана за допомогою опитування учнів й адміністрацій шкіл, яке проводиться разом з тестуванням, також є цінною й може допомогти аналітикам інтерпретувати його результати: простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різноманітними умовами їхнього життя і навчання.

Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, залучення до читання, мотивація до навчання, а також здатність регулювати свою власну навчальну поведінку, повага до інших.

Школи для участі в проекті PISA в кожній країні обираються випадковим чином. Процедура відбору шкіл й учнів передбачає залучення значної кількості учасників тестування з тією метою, щоб вибірка учнів відображала всю різноманітність популяції 15-річних громадян країни-учасниці за різними показниками.

Детальний аналіз результатів читайте на "Українській правді. Життя" вже у понеділок