Що з'їсти, аби позбутися запаху часнику з рота – поради науковців

Часник додає пікантності стравам, допомагає у профілактиці застуди й може нормалізувати обмін речовин. Проте більшість людей уникають споживання цього продукту саме через запах, яких він лишає по собі.

Більшість людей уникають споживання часнику саме через запах, яких він лишає по собі. Фото Katyjay/Depositphotos

Позбутися неприємного аромату непросто, саме тому вчені запропропонували власні гіпотези, як подолати одвічну проблему, йдеться на ВВС.

Причиною стійкого аромату є те, що часник містить багато сірчаних сполук, які потрапляють у кров після перетравлення. Звідти вони потрапляють і в ротову порожнину.

Отже, неприємний запах спричинюють не залишки їжі в роті, а хімічні процеси в організмі людини.

[L]Науковиця з Університету Огайо Шеріл Беррінджер доручила своїй аспірантці проект, присвячений ефектам часнику.

Тоді найдієвішими способами подолання небажаного аромату вважали петрушку, цикорій, селеру, м'яту й базилік. Згодом до переліку додалися яблука.

"Дієвість яблук ми виявили випадково", – пояснила Беррінджер.

Під час експерименту учасник з'їв часник, але в аналіз показав невелику кількість молекул часникового запаху. Пригадуючи все спожите за день, студент вказав на яблука.

У вересні минулого року дослідники опублікували працю, де йшлося, що 4 сірчані сполуки часнику, вступають у хімічну реакцію з іншими молекулами – фенолами.

Під час експерименту його учасники жували часник, заїдаючи його іншими продуктами. Після цього вони дихали у спеціальний пристрій, що вирізняв молекули у подиху.

Причиною стійкого аромату є те, що часник містить багато сірчаних сполук, які потрапляють у кров після перетравлення. Фото znaj.ua

Відразу вдалося з'ясувати, що сирі яблука, салат та м'ята були набагато ефективнішими у боротьбі з часником, ніж після теплової обробки.

Як показали експерименти, найбільш ефективною з усіх варіантів виявилася м'ята, оскільки вона містить багато фенольних сполук.

Найменшу кількість фенолів учені виявили в салаті, де їх було навіть менше, ніж у зеленому чаї.