Медалі за програш, залежність від соцмедіа: що не так із поколінням міленіалів

Лінощі й нетерплячість, низька самооцінка й нарцисизм, невизнання чужого лідерства – такими є поширені робочі "баги" представників покоління Y або міленіалів – тих, хто народився після 1981-го року та зустрів прихід нового тисячоліття вже дорослим.

Міленіали - непрості горішки для роботодавців. Фото olly18 Depositphotos

Спікер TED, фахівець із питань мотивації та автор книжок про лідерство Саймон Сінек вважає, що такі риси – плід хибної стратегії виховання та впливу соцмереж.

На його думку, хлопчики та дівчатка цього покоління виховувалися з упевненістю в тім, що вони – особливі. Їм давали медалі, навіть якщо вони приходили останніми. І зустріч із дорослим, справжнім світом стала для мілленіалів шоком та розбила на друзки їхню самооцінку.[L]

Про це Сінек розповів The Independent.

"Це були часи, коли жадібним бути було добре, і батьки ростили своїх дітей, заохочуючи їх бути особистостями та ставити себе на перше місце", - каже автор.

"І хоча у теорії це прекрасно, також батьки підштовхували своїх дітей до високих щаблів, робили фокус на оцінках та зароблянні грошей, що вганяло їх у конфлікт", - додає він.

Підйом кар’єрними сходами для декого з покоління Y є значно важливішим за зростання прибутків. Бо його вони можуть відобразити в своєму профілі на Facebook та LinkedIn.

Для представників покоління Y соцмедіа мають дуже велике значення. Фото HASLOO Depositphotos

"Міленіали кажуть, що їм на роботі потрібен зворотній зв'язок, але що їм потрібно насправді – це похвала, щоби їм казали, що в них добре виходить. Коли даєш їм негативний відгук, вони плачуть або звільняються", - констатує він.

Вони зростали в добу соцмедіа, кількість лайків та фолловерів, онлайн-імідж – це все надзвичайно важливо для міленіалів.

Улюблений приклад Сінека на цю тему – це День батька, коли покоління Y заповнює соцмережі фото маленьких себе зі своїми татусями – у той час, як більшість цих татусів не має сторінки в Facebook чи Twitter.

"Та просто подзвоніть своєму татові! Це для мене найхимерніша річ", - зізнається він.

Ще одна проблема покоління Y – це прагнення до ідеального балансу між роботою та життям. І хоча сам меседж є правильним, на думку Сінека, міленіали його перебільшують та інтерпретують по-своєму.

Тобто якщо попередні покоління були немов прикуті до робочих столів, то працівники покоління Y випурхують із офісів рівно о 18:00 та принципово не бажають відповідати на дзвінки чи листи по роботі на вихідних.

Міленіали не бажають бути прикутими до своїх робочих столів, як це робили попередні покоління. Фото Wavebreakmedia Depositphotos

Соцмедіа помогли створити покоління нетерплячих людей, вважає Сінек. Вони прагнуть швидкого результату та не прикипають надовго ні до роботи, ні до стосунків.

Хіба життя не закоротке для того, щоби марнувати його на роботі, яку не любиш? Так, але ж воно не настільки закоротке. А нинішнім 24-річним людям часто здається, що витрачати на щось навіть зайвий місяць, коли при цьому ти не змінюєш світ – це марнотратство.

"Я щиро аплодую міленіалам та всім, хто хоче здійснити якісь значущі зміни. Мене тривожить, що заява "ми хочемо здійснити зміни" – надто розмита і не допомагає. Міленіалам треба розібратися, що саме вони прагнуть здійснити, і тоді вони зможуть знайти собі правильне робоче місце", - радить він.

А ще Сінек говорить про важливість побудови самоповаги та здорових, міцних стосунків із іншими людьми.

"Ми – тварини соціальні, і взаємини лежать в основі радості, щастя та успіху в житті", - підсумовує він.

Нагадаємо, те, що міленіалів не влаштовує, що в формулі Work-Life-Balance робота стоїть на першому місці, таки змушує ринок праці змінюватися - і таки на краще.