Без 8 березня, але з 1 травня: новий законопроект про свята

Українці не бажають святкувати день народження Шевченка, але хочуть вихідний на Святу Трійцю.

Інститут національної пам'яті підготував нову редакцію законопроекту "Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні".

У ній враховали пропозиції, отримані впродовж місяця від громадян України, громадських об’єднань, партійних, профспілкових організацій та державних установ.

Фото: Txking/Depositphotos

Всього впродовж місяця надійшло 672 звернення, пише Інститут національної пам'яті.

За результатами обговорення, документ доповнили новою категорією – "Міжнародні дні".

Туди серед інших свят включили 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним).

8 травня планують зробити вихідним, як День пам'яті та примирення. 9 травня буде святковим, але робочим днем.

Для збільшення натисніть на світлину

"Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря", - повідомляє сайт інституту.

При цьому в законопроект за побажаннями громадян додали День Святої Трійці. За новою редакцією, другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

До списку традиційних свят інститут пропонує додати Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня). Однак день пропонують залишити робочим.

Вихідний хочуть не переносити на понеділок, якщо свято припаде на суботу або неділю (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).

День Державного Прапора України відзначатимуть 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).

[L]Законопроектом також упорядкували скорботні дні, запропонувавши День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Тоді за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.

Усі пропозиції обговорили експерти, в тому числі і фахівці Реанімаційного пакету реформ та інших громадських організацій.

Інститут уже підготував нову редакцію проекту Закону України та відповідний пакет документів на подання для погодження Міністром культури України, згідно із Регламентом Кабінету Міністрів України.