6 українських вишів потрапили у рейтинг The QS World University Rankings

У новий світовий рейтинг The QS World University Rankings від британської компанії Quacquarelli Symonds потрапили шість українських університетів.

У новий світовий рейтинг The QS World University Rankings від британської компанії Quacquarelli Symonds потрапили шість українських університетів. Фото Multirealism/Depositphotos

Серед них: Харківський університет ім. Каразіна, Київський університет ім. Шевченка, Київський політехнічний інститут, Харківський політехнічний інститут, Сумський державний університет та Донецький національний університет (Вінниця), повідомляє аналітичний центр CEDOS.

Ці ж університети потрапляли до нього і в минулі роки.

Цього року Харківський університет ім. Каразіна дещо впав з 382 місця до 401 місця, проте все ще зберігає лідерство серед українських закладів.

Натомість піднялись вгору Київський університет ім. Шевченка та Київський політехнічний інститут.

Київський університет ім. Шевченка майже наздогнав Харківський університет ім. Каразіна, а Київський політехнічний інститут піднявся з групи місць 551-600 до групи місць 501-551.

Харківський політехнічний інститут залишився у тій же групі 701+.

Інші два українські виші - Сумський державний університет та Донецький національний університет (Вінниця) - втратили свої позиції та впали вниз до переліку 801+.

[L]"Рейтинг QS передовсім вимірює репутацію університетів, проводячи міжнародне опитування десятків тисяч представників університетської спільноти. І в цьому показнику українські ВНЗ традиційно слабкі. Репутація тісно пов’язана з результатами роботи університетів, в тому числі роботи на міжнародній арені. Це потребує інвестицій та стабільного фінансування, яке навпаки скорочується", - розповів аналітик CEDOS Єгор Стадний.

Рейтинг The QS World University Rankings, починаючи з 2010 року, щорічно складає британська компанія Quacquarelli Symonds (QS), яка пропонує широкий спектр консультацій для охочих навчатись за кордоном.

Основу рейтингу складає анкетування роботодавців та викладачів з усього світу. Цього року воно сягнуло понад 70 тисяч представників академічної спільноти та понад 30 тисяч респондентів-працедавців.

На сьогодні QS оцінює понад 2 тисячі інституцій, з яких визначає 950 найкращих. Оцінка кожного університету складається з таких параметрів:

Опитування академічної спільноти зі всього світу (40%). Кожен респондент має визначити до 10 вітчизняних інституцій та до 30 закордонних, які, на його/її думку, є найкращими у галузі, в якій респондент найбільше обізнаний. Свій заклад обирати не можна.

Опитування працедавців (понад 30 тис. респондентів) зі всього світу (10%). Система збору даних та ж сама, але розподіл вітчизняних та закордонних голосів тут 50 / 50%. Відповідно, критика нерівномірного розподілу респондентів за країнами та галузями виправдана і тут.

Співвідношення викладач/студент (20%). Дані про кількість студентів, що вчаться на повній програмі, та, відповідно, викладачів на повній ставці надаються самими університетами.

Цитування за Scopus (20%). QS ділить показник цитованості університету за останні 5 років на кількість його працівників.

Частка іноземних студентів та викладачів від загалу (5%+5%). Цей індикатор викликає чимало запитань не лише через джерела інформації та їхню надійність.