У дітей немає обов'язків, тільки права

У дітей немає обов'язків, тільки права

В Україні багато говорять про права дітей, особливо перед 1 червня. Іноді ще згадують в листопаді, коли прийняли Конвенцію з прав дітей, і до нового року.

Але при цьому права дітей у нас далеко не в пріоритеті.

"Українська правда. Життя" розпитала очільницю "Української мережі захисту прав дитини" Дарію Касьянову про права дітей в Україні та чому і як вони мають дотримуватися.

В УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ТАКІ Ж ПРАВА, ЯК У ДІТЕЙ УСЬОГО СВІТУ

Конвенцію ООН з прав дитини прийняли у 20 листопада 1989 року. Більше 20 років тому її ратифікувала Україна.

Країна, яка ратифікує конвенцію, бере на себе обов'язки по захисту цих прав: повинна моніторити дотримання прав дітей та всіляко сприяти у випадках, якщо були зафіксовані факти порушення прав дитини.

У Конвенції – 54 статті. Там чітко прописані базові права: на життя, безпеку, освіту, медицину, право на сім'ю.

Вони зроблені за аналогією з правами людини. Єдина відмінність: у дітей немає обов'язків, тільки права. Вони ґрунтуються на недискримінації, повазі до прав дитини, її розвитку та дотримання найкращих інтересів дітей.

Потрібно навчати батьків бути батьками

Дуже важливо, щоб ці права не просто захищалися, а щоб у дитини була можливість ці права реалізувати.

НЕ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО ДИТИНА – ЦІННІСТЬ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Україна ратифікувала Конвенцію, але не можна сказати, що дитина є для держави цінністю і що вона робить все, щоб її захистити.

Зараз у інтернатах перебуває 106 тисяч українських дітей. Найпарадоксальніше те, що в інтернатах у 90% дітей є мами і тата. Інтернати – потужна система несвободи.

Звідси інша проблема – відсутність допомоги сім'ї, в якій є діти. Мова не про матеріальну допомогу, а радше про можливості підтримати сім'ю, навчити батьків бути батьками. Десь декларується робота з сім'єю, але її як такої немає.

Ми стикаємося з тим, що випускники інтернатів намагаються створити свої сім'ї і у них не виходить. Єдине рішення, які вони для себе бачать – віддати дитину в інтернат. Відвезли туди і забули.

Коли дорослі доводять, що інтернат потрібен, в основному вони керуються інтересами дорослих

ІНТЕРЕСИ ДІТЕЙ – ВИЩЕ ІНТЕРЕСІВ ДОРОСЛИХ

В інтернаті – це відомо – дитина гірше розвивається, погано вчиться, говорить. Інколи діти в 10 класі насилу вміють читати.

Коли дорослі доводять, що інтернат потрібен, в основному вони керуються інтересами дорослих.

А в Конвенції інтереси дітей – вище інтересів дорослих. Не може бути так, щоб за рахунок одного права порушували інше. Право на сім'ю, наприклад.

В європейських країнах роблять так, щоб соціальні послуги та соціальна допомога були максимально наближеними до громади, щоб дитина з родини не випадала, діти були з мамою – все роблять для того, щоб зберегти сім'ю.

За всіма правилами дитину можна помістити у реабілітаційний центр або інший інтернатний заклад не більше ніж на три місяці. За цей час цілком реально знайти рішення в інтересах дитини: біологічна сім'я, родичі, сусіди чи прийомні батьки.

Україна поки з цим складно. Тільки в цьому році у нас прийняли стратегію деінституціалізації.

В Конвенції інтереси дітей – вище інтересів дорослих. Не може бути так, щоб за рахунок одного права порушували інше

ДІТИ ВІЙНИ ПОВИННІ ОТРИМАТИ СТАТУС ПОСТРАЖДАЛИХ

У Конвенції з прав дітей написано: якщо йде війна, то країна повинна зробити все можливе, щоб захистити своїх дітей.

Дитина, яка отримала осколкове поранення або ж бачила як загинули її батьки, старша сестра чи бабуся, має сильну психологічну травму.

Якщо фізично дитину можна підлікувати, то психологічно вкрай складно. Це доводить досвід інших країн, де була війна. Такі діти повинні отримати статус постраждалих та безкоштовні медичні послуги, в тому числі психологічні, мати доступ до якісних послуг з реабілітації, оздоровлення та освіти.

Якщо фізично дитину можна підлікувати, то психологічно вкрай складно

Співробітники "Всеукраїнської мережі захисту прав дітей", працюючи в "сірій зоні", в Луганській і Донецькій областях, констатують, що зараз там у дітей немає можливості розвивати свої здібності. Переміщені родини теж не мають можливості оплачувати такі послуги.

Дуже часто у цих дітей є відставання в мовному апараті, страждає когнітивна функція. Потрібен логопед, а його, в тій же "сірій зоні", немає.

І тут ми знову повертаємося до конвенції, яка говорить, що ми повинні робити все, щоб дитина розвивалася повноцінно, особливо в такій складній ситуації.

НАЙЧАСТІШЕ ПРАВА ДІТЕЙ ПОРУШАТЬ САМЕ ЇХ БАТЬКИ

У звичайних сім'ях є багато проблем.

Основна – ігнорування потреб дитини. Дитині важливо, щоб з нею говорили батьки, чесно і делікатно розповідали про якісь проблеми в сім'ї.

Тут же – зневага дитиною. Наприклад, дитина не хоче займатися гімнастикою, а батьки наполегливо вимагають, оскільки в дитинстві вони про гімнастику мріяли, але не було можливості, це – теж порушення прав дитини.

Якщо брати суспільство в цілому, то дуже маленький відсоток батьків знають про те, що у дітей є права і що батьки зобов'язані їх поважати.

Дуже маленький відсоток батьків знають про те, що у дітей є права і що батьки зобов'язані їх поважати, а не втілювати свої мрії за рахунок дітей

Дуже часто ми стикаємося з тим, що професії, які повинні поважати права дітей – лікарі, вчителі – дивуються: "Які права?". Нещодавно був випадок, коли вчителька попросила у хлопчика ножиці, щоб обрізати дівчинці волосся – зачіска їй не сподобалася. Ніхто не має права так робити. Це можна інтерпретувати як насильство.

Приниження дитини перед іншими дітьми або віч-на-віч – теж форми насильства. Діти повинні знати свої права і чому це важливо. Те, що міститься Конвенції, мають розповідати дітям ще у дитячому садку, щоб уникнути проблем з насильством і маніпуляцій, під які часто потрапляють діти.

Дитина не завжди правильно може трактувати, що відбувається. Наприклад, тато довго бив маму. Тоді дитина може сприймати насильство або дуже загострено, або як норму, тому що іншої моделі він не знає.

Дитина не завжди знає про свої права, але дорослі повинні їх знати і інформувати дітей, куди вони можуть звертатися у випадку ризику чи порушення своїх прав.

Є педіатри, вчителі, дільничні, є вже шкільні офіцери… Коли кожен з них буде виконувати свою роботу, це буде профілактикою порушення прав дітей. Адже не секрет, що найчастіше права дітей порушують саме їх батьки.

Ірина Андрейців, УП

Женя Олійник, художниця

Реклама:

Головне сьогодні