87 мільярдів на освіту. Гриневич розповіла, скільки "коштуватиме" новий закон

На виконання закону "Про освіту", який планують прийняти на сесійному тижні 11-14 липня, необхідно близько 87 мільярдів гривень.

Такі кошти мають бути освоєні до 2030 року, повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич

Саме такі кошти мають бути освоєні до 2030 року, повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами у понеділок, 3 липня.

"Про вартість закону важко говорити. Ця вартість розподілена на 12 років. Найбільша сума, яка додатково потрібна, це за 12-й рік навчання, але цей рік буде, згідно з законом, у 2029-2030 роках.

Також, наприклад, там закладено підвищення зарплати вчителів, яке розподіляється на 5 років. Тобто ця загальна сума вона розписана на роки.

Потрібно розуміти, що немає реформ без інвестицій. Або ми знаходимо кошти, або давайте просто сидіти із тим, що є", – зазначила вона.

[L]Міністр пояснила, що гроші, зокрема, потрібні на підвищення кваліфікації вчителів: "Нам потрібно пропустити через підвищення кваліфікації 20 тисяч вчителів, які будуть брати перший клас у 2018-2019 навчальних роках".

Гриневич додала, що ці кошти ще не погодженні Міністерством фінансів і з цього приводу відбуваються консультації.

"Має бути політична воля. Давайте поставимо собі питання: "Нам потрібен закон "Про освіту"? Якщо потрібен. Значить треба.

Не вдасться профінансувати все в повному обсязі? Значить повільніше все буде йти, але буде хоч якийсь поступ", – сказала міністр.

Водночас, в МОНі уточнили, що на реалізацію концепції Нової української школи – масштабної освітньої реформи – необхідно 3,47 млрд грн.

"Обсяг фінансових вкладень у 2017 році складатиме 1,2 млн грн, у 2018 році – 886,6 млн грн, у 2019 році – 954,1 млн грн, у 2020 році – 1,636 млрд грн", – повідомили у відомстві.

Розрахунок фінансових ресурсів, які необхідно залучити для реалізації концепції Нової української школи у 2017-2020 роках

Фінансове забезпечення переходу до Нової української школи здійснюватиметься як за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, так і міжнародної технічної допомоги, коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

"Ці ресурси є довгостроковою інвестицією, що у середньо- і довгостроковій перспективі дасть значний позитивний ефект для країни", – аргументують у МОНі.

Обсяг фінансування уточнюватиметься щороку під час складання проекту Держбюджету України та місцевих бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених розпорядникам бюджетних коштів.

Ольга Ситнік, УП