Місія – рятувати тварин

Змалку Орест Залипський досліджував тварин, збирав комах та доглядав за власноруч посадженою клумбою.

В університетській бібліотеці біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка хлопця знали ще підлітком – він займається громадською діяльністю з 14 років.

Зараз, у свої 20, вже два роки очолює ініціативу "Еко Zахист".

Орест – львів'янин. І скидається на те, що більшість містян знає його номер, бо телефон розривається від повідомлень про нові пригоди.

Усе це Орест робить виключно на волонтерських засадах, одночасно навчаючись у Національному лісотехнічному університеті.

До Дня безпритульних тварин, який світ щороку відзначає у третю суботу серпня, Залипський розповів "Українській правді. Життя", як йому доводилось рятувати орлів, лисенят, білок, мавпу, лелеку, цілу ферму та звичайних котиків і собак.

Орест Залипський з дитинства рятує тварин

ВРЯТУВАТИ ФОКСА

400 гривень. Саме стільки намагалися отримати за півторамісячне лисеня його продавці.

Торгівля маленькими дикими тваринами має конкретну ціль: на них натаскують мисливських собак. У результаті дресирування собаки просто загризають лисеня.

Орест випадково натрапив на це оголошення, гортаючи OLX. Він зробив скріншот і зателефонував продавцям з пропозицією "купити" тварину.

Активіст домовився про зустріч і прийшов з поліцією та журналістами.

"Усе відбувалось за звичайною схемою: людина кидає клітку з дикою твариною і каже, що нічого про продаж не знає, а просто передає лисеня, бо, мовляв, хтось попросив.

Однак поліція одразу зафіксувала цю ситуацію. А я взяв лисеня на поруки, назвавши його Фоксом", – розповідає хлопець.

Після цього Орест зводив лисеня, яке було геть худе, до ветеринара. Як виявилось, воно мало проблеми зі шлунком – тварину замість м'яса годували молоком та сиром.

На щастя, еко-активіст знайшов для лисеняти домівку – для нього підготували спеціальне місце на території Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові.

Еко-активіст вже знайшов для лисеняти домівку

"На превеликий жаль, на OLX надто легко купити дику тварину", – обурюється еко-захисник.

Після ситуації з Фоксом люди неодноразово надсилали посилання на подібні оголошення хлопцеві. Але перехопити усіх він просто не в змозі.

"В ідеалі цим має займатись екологічна інспекція. Приміром, є кіберполіція, що блокує у соціальних мережах певні слова та вирази.

А екологічна інспекція має блокувати оголошення про продаж диких тварин", – впевнений активіст.

ЯК ЛЕЛЕКА БАРОМ ГУЛЯВ

Іншим разом Оресту та учасникам "Еко Zахисту" довелося забирали лелеку з бару. У закладі птах вже встиг побити посуд.

"З бару нам зателефонували люди, які повідомили, що там ходить лелека. І його прибиральниця ще й шваброю ганяє", – пригадує хлопець.

Коли захисники приїхали на місце, господар закладу повідомив, що лелеку хотіли забити індики – тому його забрали. До бару.

Активісти почали ловити птаха і тут… здійнявся неймовірний крик. Половина відвідувачів хотіла, щоб крилатого врятували. Решта – була проти, бо їм, мовляв, добре, коли лелека їх розважає.

"Незадоволені вигуки стосувалися ще й того, що ми сунули бузька в мішок.

Довелося пояснювати, що у клітці така дика птаха просто зламає собі крила. Мішок же, натомість, є більш еластичним", – розповідає активіст.

Лелека був у жахливому стані. Втім, еко-захисники його підлікували – і восени випустили на природу.

Отакий Лелека баром гуляв

ЯК ОРЛІВ ТРИМАЛИ У ПІДВАЛІ

У 2012-2013-х роках у центрі Львова часто ходили люди з орлами на ціпку і пропонували перехожим зробити фото.

"Ми розуміли, що це ненормально, і вирішили зайнятись справою. Одного дня вистежили, куди ці люди йдуть після "роботи", – розповідає Орест.

Виявилося, що комерсанти були приїжджими. Самі знімали квартиру, а орлів тримали у підвалі.

Разом з журналістами еко-активісти вирішили влаштувати переговори з так званими "власниками" птахів. Натомість на них чекало близько сотні прибічників "хазяїв" орлів, щоб розібратися за допомогою кулаків.

"Справа в тому, що у них з тодішньою міліцією була домовленість. Уявіть собі, "Беркут" цілу ніч охороняв підвал з птахами", – каже хлопець.

Зрештою, вже вранці активісти домоглися рішення суду про вилучення тварин. Втім, до відповідальності нікого не притягнули, а справу закрили за відсутністю складу злочину.

Орест говорить, що птахи були у надто поганому стані. Коли орли не хотіли "працювати", люди били їх кулаками в груди або кидали головою об землю.

Еко-захисники доглядали за орлами більше 2 років: у Львівському еколого-натуралістичному центрі для них побудували величезні вольєри. А ще, робили їм ванночки, бо птахи мали мозолі на лапах, через які тривалий час не могли нормально ходити.

Орест пояснює, що орел має сидіти на чомусь більшому за розміром, ніж рука чи пальці. В іншому випадку птах власними ж кігтями ранить собі лапи.

З такими кігтями орел має сидіти на чомусь більшому за розміром, ніж рука чи пальці. Фото Наш Зеленый Мир

Тепер птахи навіть створили гнізда у вольєрах.

За словами еко-активіста, Львів став першим містом, де побороли фотографування з орлами. На відміну від інших туристичних міст, де фотографуватись зі птахами – досі прийнятна розвага.

Питаю Ореста стосовно людей, які пропонують знимкуватись з голубами.

Хлопець каже, що такі "декоратори" вже, бачачи його, самі віддають Орестові птахів. А потім йдуть до Краківського ринку і знову купують там голуба за 50 гривень, "відбиваючи" ці гроші лишень одним зробленим фото.

"До речі, наскільки я люблю тварин, але жахливе явище – це кормління голубів. Саме ці птахи нищать популяцію менших.

Ви ніколи не замислювались над тим, чому у великих містах так мало горобців?

Саме тому, що коли годують голубів, в боротьбі за їжу ті винищують горобців та снігурів – просто закльовують", – ділиться знаннями Орест.

Хлопець каже, що звичайні люди мають бути просто уважними – цим вони вже допомагають природі. Коли пригальмують, побачивши їжака, який перебігає дорогу, чи заберуть додому безпритульне кошеня.

"Люди нахабно крадуть тварин з дикої природи і зазвичай це закінчується негативно.

Якщо людина бачить ту ж таки сову, яка випала з гнізда – то це цілком природній відбір. Значить, мама совеняти штовхнула його навмисно, бо він міг бути хворим і заразити інших малюків. Це зовсім не привід забирати його додому", – говорить Орест.

Так роботу мають виконувати спеціалісти.

"Звичайно, є випадки, коли втручання людини необхідне. Але це стосується тільки тих, хто знається на дикій природі.

Я був очевидцем, коли у вересні народились білченята. Спостерігав, як одне з них випало з гнізда, потім – друге. Знав, що це недобре явище.

Коли заліз на дерево, побачив, що їхня мама померла, а їм потрібен догляд. Сидів щодня зі шприцем і вигодовував їх", – розповідає еко-захисник.

Отак Орест вигодував двох більченят

ЯК ОРЕСТ ЗА ГАРІКА БОРОВСЯ

Гарік – це мавпа виду "мартишка зелена".

З ним теж людям пропонували сфотографуватись у центрі Львова. Щоб тварина не могла зашкодити клієнтам йому повибивали кутні зуби та споювали алкогольним енергетичним напоєм.

"Ми зустріли чоловіків з мавпою біля парку "Високий замок". Якраз хотіли другові з Донецька показати Львів.

Викликали тодішню міліцію. Поки чекали на правоохоронців, вирішили діяти самі", – розповідає Орест.

Ніби рятуючись від активістів, "власники" Гаріка волокли мавпу за хвіст по землі і хотіли закинути до багажника автівки.

Захисники не витримали такого знущання над твариною і забризкали їх газовими балончиками. Відбулася бійка – і аж тоді під'їхала міліція.

Гаріка відбирали з боєм

У відділку Орест написав заяву та миттєво знайшов Гарікові притулок в екоцентрі.

Проте за 15 днів надійшло рішення суду, що тварину треба повернути власнику. Ухвала оскарженню не підлягала, бо "це не важкий злочин".

Проте Орест не здався. Через якийсь час він призначив так званим "власникам" зустріч. За кавою чоловіки демонстративно поклали на стіл документи на тварину і конверт. Документи Орест забрав на дослідження, а конверт лишив.

В документах знайшов місце купівлі тварини: кримський зоопарк "Козья балка". Однак зазначений там номер був недійсним.

Тоді хлопець знайшов номер у мережі і зателефонував, щоб запитати, чи продають вони мавпочок. Виявилося, що зоопарк займається тільки парнокопитними тваринами.

Відтак, документи на Гаріка були підроблені.

"Ми це довели. І постановою суду було вирішено залишити тварину в еколого-натуралістичному центрі. "Бізнесмени" ж просто зникли", – каже хлопець.

Орест каже, що посадити за грати подібних "власників" неможливо.

500 гривень штрафу, які людина повинна заплатити за те, що орли живуть у підвалі чи мавпі навмисно вибивають зуби – це замало.

Зоозахисник плекає надію на поправки до закону "Про жорстоке поводження з тваринами" – тепер за таке ставлення передбачено до 8 років ув'язнення.

Документи на Гаріка були підроблені

МЕРТВА ФЕРМА

2014-го року в селищі біля Дрогобича фермер покинув своє господарство: близько 100 овець, 50 поні, 15 лам, страуси... Більшість з них померла голодною смертю.

Цю історію Орест розповідає з неймовірним сумом в очах: людина, яка має нафтовий бізнес в Росії, для розваги в Україні облаштувала собі ферму, а з часом просто зникла.

Покинутих тварин тишком-нишком підгодовувала жителька села. Зрештою, увірвався терпець місцевому священикові – він зателефонував еко-захисникам напередодні Різдва.

"Спочатку вирішили звернутись до селищного голови. Але для нього горе-фермер – це чи не свята людина, яка побудувала стадіон, зробила ремонт у школі і дає гроші на церкву. Нас ніхто не слухав", – пригадує Орест.

Активісти змушені були викликати міліцію. Поки чекали, хлопець не витримав і попросив друга, щоб той допоміг перелізти через двометровий паркан – розвідати ситуацію.

За словами Ореста, ферма була вкрита трупами тварин. Поні, які були закриті в приміщенні, заморені голодом, згризли дерев'яну підлогу. Страус вижив тільки завдяки тому, що любив ходити по колу. Таким чином, він протоптував сніг, і витягував звідти траву.

Активісти домоглися ухвали на вилучення і вже за день поїхали знову на ферму. З усіх тварин лишились два поні, лама, страус та семеро овець.

З усіх тварин лишились два поні, лама, страус та семеро овець

"Найбільш боляче було дивитись на трупи маленьких овечок, бо їхня мати змушена була ще й народжувати в таких умовах", – каже еко-захисник.

Вже після того, як активісти забрали тварин, які вижили, годували їх і доглядали – з'явився власник ферми і... подав до суду на те, що еко-захисники вкрали у нього тварин.

Суд він програв, але подав клопотання на те, аби йому повернули тварин, які лишилися живими.

Неочікувано справу закрили – не бачили "умисного" злочину, незважаючи на те, що господар ферми просто поїхав, лишивши тварин помирати голодною смертю.

"Чи це не умисний злочин? Кілька разів ми судилися. Зрештою, хазяїн просто зник.

Тепер ми маємо вже не 7, а 14 овець, яких відвезли ближче до Карпат, щоб ті мали змогу пастись.

Двом самочкам поні придбали самців. А ламу назвали Клеопатрою, бо у неї вкрай гарні великі очі. Зараз усі тварини в безпеці", – розповідає Орест.

"Тепер ми маємо вже не 7, а 14 овець", – радіє Орест

ПРО ЦИРК

Орест, як і більшість захисників тварин, виступає за виключення тварин з циркових програм.

"Якось у Львівському цирку загадковим чином померла жирафа. Коли ми з журналістами прийшли дізнаватись про обставини, охоронці скидали нас зі сходів, бо не хотіли відкрито про це говорити.

Там – пекло", – обґрунтовує свою думку хлопець.

Вже пізніше від ветеринарної лікарки, яка була на розтині, активіст дізнався, що жирафа померла не від хвороби, а від того, що нічого не їла. У тварини в шлунку були тільки тирса і листя. А ще – страшні гематоми на ногах і на шиї.

Хлопець вважає дуже негативною традицією демонстрування такого цирку дітям. Мовляв, саме там малюкам прищеплюють розуміння того, що людина має бути вищою за тварину. Як противагу, Орест пригадує "Цирк дю Солей" – найвідоміший цирк без тварин.

"Навряд чи хтось задумується, йдучи в цирк, над тим, як, наприклад, ведмедя вчать танцювати? А його випускають на поверхню з підігрівом і вмикають музику. Зрештою, ведмідь обпікає собі лапи, але інстинктивно танцюватиме під ту ж пісню.

Усі бачили довгу палицю з квіткою, якою дресирувальники скеровують слона. Насправді ж в цій квіточці є металевий гачок, яким людина тягне тварину за вухо, якщо та не слухається", – пояснює еко-захисник.

На палиці є металевий гачок, яким людина тягне тварину за вухо, якщо та не слухається. Фото NaDasuge

Перевіркою таких закладів теж повинна займатись екологічна інспекція. Але щоб перевірити юридичну установу, як-от цирк, – інспектор має написати листа з запитом, а цирк мусить надати дозвіл на огляд...

Зазвичай на цьому етапі все й закінчується.

Ще, за словами Ореста, у дельфінаріях має бути морська вода. Бо звичайна річкова вода роз'їдає дельфінам шкіру, ще гірше – для морських котиків.

"Приміром, у дельфінарії в місті Трускавець, Львівської області – відповідних умов просто не може бути. І такі порушення, що коштують життя тварин, трапляються на кожному кроці", – каже хлоцець.

[L]...Подібних історій хлопець має вдосталь.

Мало не щодня до його рук потрапляють безпритульні коти та собаки, яким Орест завжди радий допомогти: чи то віддати їх волонтерам, які знайдуть тваринам прихисток, чи то підлікувати. Трохи рідше трапляються історії з дикими тваринами.

Зараз Залипський висуває свою кандидатуру на посаду директора одного з найбільших парків Львова – Стрийського. Саме за ініціативи Ореста на території парку відновили оранжерею.

Нещодавно хлопця побили. Захисник пов'язує це зі своєю громадською діяльністю. Каже, що нічого не вкрали – лише розтрощили окуляри і зламали носа.

Вочевидь, багатьом людям еко-захисник заважає провадити власний бізнес.

Марія Марковська, спеціально для УП.Життя

Титульне фото pimleijen/Depositphotos