Гуманне ставлення до тварин – це… Пояснюємо коміксами

Гуманне ставлення до тварин – це… Пояснюємо коміксами

Гуманне ставлення до тварин – не лише сюсюкатись і пестити своїх домашніх улюбленців та не завдавати шкоди чужим.

Це ще й припинити купувати натуральне хутро, не відвідувати пересувні звіринці, не годувати голубів і не залишати курячі кістки вуличним песикам під своїм під'їздом.

15-го жовтня відбудеться Всеукраїнський марш за права тварин.

4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин. З цієї нагоди "Українська правда. Життя" за допомогою експертів підготувала невеличку пам'ятку про те, чим є гуманне ставлення до тварин.

НЕ КУПУВАТИ НАТУРАЛЬНИХ ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ

РЕКЛАМА:
Для вбивства тварин на хутряних фермах в Україні найчастіше використовують газову камеру.

Шуби із хутра дехто досі вважає ознакою заможності й певного статусу.

І не замислюється, звідки це хутро і як ставились до тварин за життя.

Норок, песців, соболів і навіть лисів тримають у крихітних клітках, які замість підлоги також мають сітку – щоб випорожнення одразу падали вниз.

"Тварині надзвичайно боляче, бо вона дуже шкодить собі кінцівки. Вони страждають від болючих ран на кінцівках, які ніхто не лікує. Якщо взяти норку, вона живе на фермі 6-9 місяців і її вбивають", – пояснює зоозахисниця Катерина Сорока.

За її словами, норка – водоплавна тварина, їй потрібен доступ до водойми. А в клітках такого немає. Є маленьке відро води для пиття.

Умови утримання норок і лисиць на хутряній фермі у Польщі відзняла міжнародна організація із захисту тварин PETA.

Схожі умови утримання соболів і песця відзняв журналіст ВВС у Росії.

За рекомендаціями Мінагрополітики, є три методи забою тварин, які мають хутро: газова камера, електричний струм і смертельна ін'єкція.

"В Україні найчастіше використовують газову камеру, – розповідає зоозахисниця.Це невелика діжка. Туди закидають живих тварин, які при цьому кричать і пручаються. Там вони і помирають".

Щоб вбити тварину електричним струмом, один кінець електричного дроту запихають у пащу, інший – в анальний отвір. Потім пускають струм. Тварина усе відчуває і помирає від серцевого нападу.

"Це неправда, що тварина просто засинає", – переконує Сорока щодо застосування смертельної ін'єкції.

Експертка пояснює, що навіть коли істота хвора і їй потрібно зробити евтаназію, то спершу вводять снодійне, а потім смертельну ін'єкцію.

"Але це дорого, тому звіроферми такого не роблять. Одразу колють смертельну ін'єкцію. Через це тварина мучиться в конвульсіях до смерті. Це ніяк не гуманний спосіб забою ", – стверджує зоозахисниця.

Найпоширенішими на хутряних фермах України є норка і шиншила, додає Катерина. Хоча офіційної статистики, скільки в Україні хутрових ферм, немає.

Однак вони продовжують відкриватися.

Хутряна ферма у Польщі

Причина: у європейських країнах хутряний бізнес забороняють або встановлюють жорсткі обмеження, щоб ця справа ставала нерентабельною і з часом цей бізнес закрився.

"Тому виробники переносять хутряні ферми в Україну, Росію, Білорусь, де законодавчо не захищають гуманне поводження з тваринами, – каже активістка.

Наприклад, під Житомиром відкривають хутряну ферму голландського виробника, і наше Міністерство аграрної політики це розглядає як розвиток, прогрес і досягнення, хоча це ганебно і жорстоко".

СТЕРИЛІЗУВАТИ СВОЮ СОБАКУ, ЯКЩО ВИ НЕ ПЛАНУЄТЕ ЗАЙМАТИСЬ РОЗПЛІДНИЦТВОМ

Якщо ви не плануєте розводити потомство і не знаєте, яка подальша доля майбутніх цуценят чи кошенят, краще стерилізуйте тварину, радить директорка ЛКП "Лев" Оксана Кошак.

По-перше, чим більше у вас народиться малюків, тим менше у них шансів знайти господарів, і тим більше – опинитися на вулиці.

[L]По-друге, стерилізація виключає можливість утворення пухлин жіночих органів у самок.

"Дуже часто господарі приносили тварин, яким вони дозволяти безперестанку народжувати. У таких тварин зростає ризик онкологічних захворювань", – пояснює директорка.

Оксана Кошак розповідає, що до ЛКП "Лев" часто потрапляють тварини, яких під час шлюбних періодів господарі просто викидали на вулицю замість того, щоб стерилізувати.

"Люди, які живуть з такою твариною, починають бути нею незадоволені і провокують негуманний підхід, – додає директорка.

Якщо ви розумієте, що несете відповідальність за тварину і її потомство, вихід – стерилізувати. Стерилізувавши тварину, ви спокійніше спатимете".

НЕ ЧІПАТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ ЧУЖОГО СОБАКУ ЧИ КОТА

Дресирувальники озвучують "два золотих правила": ніколи не можна гладити собаку без дозволу її власника і завжди потрібно дозволяти собаці сконтактувати першою.

За словами кінолога Марини Прокопенко, чужих собак не можна чіпати ще й тому, що вони можуть виконувати певне завдання.

Їх могли тренувати спеціально для власника: ветерана війни, незрячого, тощо.

А надмірна увага з боку чужих людей може песика відволікати. Він стає незосередженим і не може повноцінно виконувати свої завдання.

НЕ ЗАЛИШАТИ БЕЗПРИТУЛЬНИМ ТВАРИНАМ ЗАЛИШКИ КУРЯТИНИ ПІД ПІД'ЇЗДОМ

Підгодовувати безпритульних тварин завжди варто, розповідає директорка ЛКП "Лев", потрібно лише думати чим.

"Якщо це звичайний корм,куплений у магазині, тваринам він піде на користь. Якщо ви залишаєте кістки, особливо курячі, це може дати ускладнення, бо більшість тварин не вміють жувати такі кістки.

Потім це може призвезти до травми стравоходу, шлунку, і тварина просто загине", – пояснює Оксана Кошак.

НЕ ЗАВОДИТИ ЕКЗОТИЧНУ ТВАРИНУ ВДОМА

Екзотичних тварин, як правило, заводять люди, яке не обізнані добре з особливостями дикої тварини.

Про це розповідає координаторка зоозахисної діяльності Національного екологічного центру Наталія Вишневська.

Багато хто не знає, що дикі тварини переносять дуже небезпечні хвороби. Сказ, наприклад.

"Є психічні хвороби, притаманні мавпам. Дуже ймовірним може бути зараження дітей. Наприклад, при фотографуванні з тваринами у центрі міста", – пояснює експертка.

До того ж, згідно закону "Про захист тварин від жорстокого поводження", диким тваринам важливо створити умови, наближені до природних.

А у нас цього ніхто не контролює.

В Україні навіть немає обліку диких тварин, яких тримають у неволі.

Тому українці часто займаються незаконним розведенням і продажем звірів.

"Це призводить до контрабанди цих тварин і до жахливих випадків жорстокого поводження з тваринами", – пояснює Вишневська.

Розведення бурих ведмедів у неволі призводить до того, що вони потрапляють у руки циркачів.

Диких тварин вирощують і продають на притравку – щоб тренувати мисливські здібності у собак чи хортів, наприклад.

На притравку продають лисів, борсуків, тхорів і навіть ведмедів.

Зоозахисники зустрічають оголошення про продаж на притравку на OLX практично щотижня.

За словами Вишневської, у 99% випадків власники диких тварин не мають дозволів на утримання звірів від Мінекології.

НЕ ВІДВІДУВАТИ ПЕРЕСУВНІ ЗВІРИНЦІ

По-перше, пересувні зоопарки з дикими тваринами в Україні заборонені законом.

26 червня Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин".

Проти цього навіть вийшли протестувати циркові артисти разом з дивними бабусями, котрі не могли пояснити ні чому вони прийшли під адміністрацію президента, ні що саме їм не подобається в прийнятому законопроекті.

За словами ініціатора UAnimals Олександра Тодорчука, пересувні цирки за законом не повинні існувати в Україні уже 12 років.

"Але цирк "Кобзов" спокійно гастролює з тваринами, і в кожному місті, де вони зупиняються, роблять зоопарк", – розповідав у липні Олександр.

По-друге, умовами утримання тварин у пересувних звіринцях зазвичай ніхто не опікується.

Це тісні клітки. Циркові артисти пояснювали нам, що такий розмір – для безпечного транспортування тварини.

Утім, журналісти проекту "Абзац" разом з екоінспектором відвідали пересувний звіринець і побачили там тварин з протертими до крові лапами, гігантською пухлиною на копиті в умовах, які не відповідають нормам.

А канал "Україна" показав, як на Рівненщині власник пересувного зоопарку поїхав до Росії, а тварини залишились голодними у холоді. Їх врятували місцеві.

НЕ ГОДУВАТИ ГОЛУБІВ НА ВУЛИЦІ

Містяни люблять підгодовувати голубів на площах чи у парках.

Однак чи варто?

Коли ми годуємо голубів, вони звикають до неприродної їжі і починають розмножуватись, розповідає начальник управління екології та ландшафтного планування Львівської міської ради Андрій Галушка.

"Голуб стає залежний від людини. Люди підгодовують – вони починають розмножуватись. Різке припинення кормової бази – він починає хворіти, стає заручником ситуації", – каже Галушка.

Є довгий список інфекційних хвороб, які переносять голуби.

Частину з них вони можуть передати людям: орнітоз, хвороба Ньюкасла, енцефаліт, грип, сальмонельоз, туберкульоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, туляремія, токсоплазмоз та кокцидіоз.

Тож якщо ми годуємо вуличних голубів і контактуємо з ними, хвора птиця може передати нам інфекцію.

До того ж, коли ми годуємо голубів, збільшуючи їхню популяцію, ми автоматично знижуємо кількість менших міських птахів.

Ще 10 років тому у Львові було 4-5 тисяч гніздових пар голубів, каже начальник управління екології.

Ця кількість – достатня для Львова.

Втім, зараз у місті аж 15 тисяч пар голубів. Протилежна ситуація – з горобцями.

"Має бути природній розвиток. Науковці кажуть, що голуб сильніший і витісняє горобців з території міста. Раніше понад 15 тисяч пар горобців, зараз його практично не видно", – додає Галушка.

Ірина Андрейців, УП

Ілюстрації Жені Олійник

Реклама:

Головне сьогодні