Хто сказав "гав"?Професор у США створює перекладач гарчання на англійську

Лише десять років потрібно почекати, щоб ваш пес міг дійсно заговорити зрозумілою мовою, а не просто гавкати й гарчати – переконують науковці.

Фото vitplus/Depositphotos

Професор Кон Слободчіков із Університету Північної Арізони понад 30 років вивчає поведінку тварин, повідомляє The Daily Mail.

Тепер він розробляє нову технологію, яка інтерпретуватиме гавкіт собак.

Для цього він зібрав тисячі відео, на яких пси гавкають, гарчать та бігають довкола себе – аналізуючи їх, він намагається зрозуміти алгоритм собачої комунікації.

Наприклад, у гризунів-лучних собачок, які живуть у Північній Америці, є спеціальна система виклику побратимів та сповіщення про небезпеку.

Вони інформують інших навіть описуючи параметри, наприклад, що "коричневий койот наближається швидко".

"Я подумав, якщо лучні собачки можуть це робити, чому ми не можемо зробити це із котами й псами", – розповів Слободчіков NBC news.

Якщо дослідження науковця продовжаться, пристрій, що перекладатиме мову тварин англійською може з'явитися уже за 10 років.

Про це він писав ще у 2013 році у книзі "Навздогін Доктору Дулітлу: Вивчення мови тварин" ("Chasing Doctor Dolittle: Learning the Language of Animals").

[L]Плани Слободчікова підтримує футуролог Вільям Хаєм, стверджуючи, що більше 10 років пристрою-перекладача чекати не доведеться.

"Власники домашніх тварин витрачають стільки грошей на своїх улюбленців, що на транслятор також буде шалений попит", – додає Хаєм.

Професор Кон Слободчіков переконаний, що аналіз відео поведінки собак допоможе розпізнати поведінку собак і співвіднести її з базовими повідомленнями, на зразок, "я хочу їсти", "мені потрібно на прогулянку".

Ця технологія може бути доопрацьована так, що люди зможуть відповідати тваринам на їхні запити й повноцінно брати участь у розмові.

Минулого року американські дослідники довели, що можуть застосовувати штучний інтелект для визначення за виразом обличчя – чи добре вівці, чи вона почувається погано.

Сканери виразу обличчя під час експериментальних випробувань вони розміщували у місцях, де вівці п'ють воду.

Фахівці вважають, винахід допоможе фермерам запобігати хворобам своїх тварин.