У Гриневич розповіли, як змінять підхід до мов нацменшин

4057
15 лютого 2018

Імплементація мовної статті закону "Про освіту", яка викликає обурення серед представників національних меншин в Україні, буде відтермінована до 2023 року.

Такі зміни планують внести до перехідних положень закону "Про освіту", повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Відповідний законопроект розробили у міністерстві та схвалили на засіданні Кабміну 14 лютого.

"Ми вже всім зацікавленим сторонам представили "Дорожню карту імплементації мовної статті закону "Про освіту" та докладно прописали необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей, – уточнює очільниця міністерства Лілія Гриневич.

Очільниця міністерства освіти і науки Лілія Гриневич проводить наразі консультації з меншинами.
Фото "Радіо Свобода"

Вона пояснила, що ще у ході прийняття закону "Про освіту" МОН виступав за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни.

Міністр заявила, що наразі відбувається штучне затягування переговорних процесів, потрібних для імплементації статті.

"З боку Угорщини лунають неправдиві заяви як щодо суті рекомендацій Венеційської комісії, так і щодо прогресу України у виконанні цих рекомендацій", – пояснюють у прес-службі МОНу.

У відомстві розповіли, що стартували перемовини з національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини.

Проблеми є лише з угорською громадою, представники громадських організацій якої "відмовилися від зустрічі".

"Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що ніби в рекомендаціях Венеційської комісії йшлося про призупинення дії Закону "Про освіту" – це маніпуляція та брехня", – уточнює Гриневич.

У листі представників угорської громади про відмову йдеться про те, що "вони вважають передчасними будь-які консультації щодо мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту" доти, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності закону "Про освіту" Конституції".

У МОН також уточнили, що врахували рекомендації Венеційської комісії щодо мови навчання у приватних школах.

"Хочу нагадати, що в одній з рекомендацій Венеційської комісії йдеться про звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог.

Ми виконуємо рекомендації комісії, тому в одному з пунктів мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту" передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу, – уточнює заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Але водночас вони повинні забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти.

Тобто якщо національна громада має можливість, вона може відкривати приватні школи і там грати за своїми правилами, однак виконувати стандарт щодо вивчення української мови".

Він уточнив, що у новому державному стандарті для початкової освіти, який очікує на затвердження Кабміном, передбачено вивчення у 1-4 класах 5 годин української мови на тиждень.

Яким буде цей відсоток у базовій та профільній школах, пропишуть у нових державних стандартах, що наразі створюються.

Раніше повідомлялося, що міністерство закордонних справ Росії виступило із заявою, що основною метою закону "Про освіту" є встановлення в Україні "моноетнічного мовного режиму".

Крім того, міністри закордонних справ Болгарії, Румунії, Греції та Угорщини звернулися з листом до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, а також генсека Ради Європи Торбьйорна Ягланда та Верховного комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заннієру, в якому закликали Україну не вводити мовні обмеження на освіту.

Міністр освіти наполягала на тому, що ухвалена мовна стаття закону "Про освіту" відповідає Конституції України.

Закон "Про освіту" Рада прийняла 5 вересня.

powered by lun.ua