Чому ромські погроми тривають, або Чого нас так і не навчила Лощинівка

22975
24 квітня 2018

Дискримінація й утиски за етнічною ознакою неприпустимі в правовій державі.

Проте нині – у 2018 році – такі явища в Україні продовжується.

У Львові з’явилася група активістів, які називають себе "Л.О.В.Ц.І" і нібито "захищають" Львів від крадіїв, себто ромів.

У столиці люди обурюються масштабному приїзду ромів на провідну неділю, а представники націоналістичної організації С14 проганяють ромів з табору на Лисій горі та спалюючи їхні намети та речі.

Спалений табір на Лисій горі. Фото Сергій Мазур/Facebook

"Українська правда. Життя" пропонує повернутися до історії, що сталася у маленькому селі, що в Ізмаїльському районі Одеської області, та прогриміла на всю Україну.

У 2016 році з Лощинівки виселили усіх ромів, після вбивства дівчинки.

Спробуємо з’ясувати, що це дало і кому, наскільки ефективною була робота правоохоронних органів, і, можливо, зробити висновки.

ЯК УСЕ БУЛО

Рано-вранці 27 серпня 2016 року на покинутому пустирі в селі Лощинівка селяни знайшли понівечене тіло 8-річної Ангеліни М.

Через годину поліція витягає з ліжка 21-річного Михайла Чеботаря і привозить в будівлю сільради.

Його б’ють і змушують зізнатися в тому, що це він зґвалтував і вбив дитину. Іншими словами, представники поліції без жодних слідчих дій здійснюють самосуд.

Через кілька годин жителі Лощинівки чинять розгроми домівок, де живуть ромські сім'ї, а їх власників виганяють із села.

Депутати лощинівської сільради на екстреній сесії ухвалюють рішення виселити з села всіх ромів.

Один з розгромлених будинків. Фото dumskaya.net

"Ще до трагедії селяни кілька разів скаржилися владі на торгівлю наркотиками. На те, що нібито в одному з ромських будинків працює лабораторія з виробництва дурману. Але ні поліція, ні сільрада заходів не вжили.

Більше того, ми тоді зверталися до керівництва обласної поліції – перевірте цю інформацію. Нам відповіли, що відомості не підтвердилися", розповідає президент ГО "Правозахисний ромський центр", адвокат Володимир Кондур.

Розслідування, хоч і з запізненням, таки провели. Як повідомив новий начальник поліції Ізмаїла Роман Галкін на своїй першій прес-конференції в грудні 2017 року, досудове слідство щодо єдиної мешканки Лощинівки, яку селяни підозрювали у виготовленні та розповсюдженні наркотиків, завершено. Справу передали до суду.

Ніяких інших доказів "злочинів" ромів у Лощинівці за півтора року так і не виявили.

Вигнані з села сім'ї досі змушені тулитися в родичів в Ізмаїлі та інших селах, вартість втраченого майна їм не відшкодували, житла не надали. І ніхто навіть не вибачився за те, що сталося.

Володимир Кондур і його колега Юлія Лісова від імені постраждалих подали в обласну прокуратуру заяву про бездіяльність Нацполіції.

Володимир Кондур, адвокат, президент ГО "Правозахисний ромський центр"

Але кримінальне провадження щодо обласного управління Нацполіції, відкрите за заявою, слідчий прокуратури закрив через відсутність складу злочину. Мовляв, не встановлено причинного зв'язку між бездіяльністю поліції і наслідками у вигляді істотної шкоди правам та інтересам громадян.

До слова, істотною шкодою, згідно з законом, вважається сто неоподатковуваних мінімумів, тобто 68900 гривень.

Сім виселених сімей, у яких налічується 19 неповнолітніх дітей і які опинилися просто неба без майна, не можуть погодитися з таким рішенням.

Крім уже згаданої кримінальної справи, в Одеському окружному адмінсуді розглядається позов про бездіяльність поліції і протиправні дії голови Лощинівської сільради Віктора Паскалова, який фактично підтримав виселення.

Також Ізмаїльський райвідділ поліції розслідує кримінальну справу проти громадян, які знищували будинки і виселяли ромів.

НОВА МІТЛА МЕТЕ ПО-НОВОМУ?

За півтора року в Одеській області багато що змінилося. Після Міхеіла Саакашвілі облдержадміністрацією керує Максим Степанов, а замість Гіоргі Лордкіпанідзе начальником обласного управління Нацполіції став Дмитро Головін.

Чиновник погоджується з тим, що поліція в Лощинівці діяла неефективно: "Однак, якби вона взагалі не втрутилася, усе могло б закінчитися набагато трагічніше".

Дмитро Головін, начальник Одеського обласного управління Нацполіції

Головін переконаний, що "основна вина за те, що трапилося, лежить на місцевій владі, яка фактично самоусунулася від вирішення соціальних проблем ромів.

Факт залишається фактом: у більшості випадків поширенням наркотиків займаються представники ромської меншини. Можливо, ті сім'ї, яких виселили, і не були винні в збуті наркотиків. Але селянам набридла вся ситуація в цілому: коли їх дітей у школі можуть підсадити на наркотики, коли правопорушники поводяться як господарі життя.

Чаша терпіння людей переповнилася, і вони зробили те, що вважали на той момент справедливим і правильним".

За словами Головіна, поліція зробила висновки і посилила охорону правопорядку на півдні Одеської області.

У Болграді на базі підрозділу "Шторм" з'явився поліцейський підрозділ на 130 осіб, який патрулює Болградський, Ізмаїльський та Кілійський райони.

В Ізмаїлі на базі ліцею №48 розгорнули нову частину Нацгвардії. Завдання підрозділу – забезпечення громадського порядку на півдні області.

Крім того, почали патрулювати регіон силами прикордонників, поліцейських і нацгвардійців. Усе разом, вважає головний поліцейський області, дало результат: у Болградському районі, наприклад, у 2017 році злочинність знизилася на 52%.

Однак в Ізмаїлі та Ізмаїльському районі корінного перелому з охороною порядку поки не відбулося. Як і раніше, недостатньо дільничних у селах, основний акцент в охороні громадського порядку робиться на громадські формування. У тому числі – в Лощинівці.

Зібрання жителів Лощинівки 28 серпня 2014 року

За рік після Лощинівської трагедії, у серпні 2017 року, розпорядженням голови Одеської ОДА Максима Степанова ухвалено план заходів у сфері так званої "ромської стратегії" – Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року.

Створено робочу групу, до якої увійшли як чиновники ОДА, так і представники ромських громадських організацій. Керує групою заступник начальника управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА Ярослава Рєзнікова.

Чиновниця каже: "Зараз влада в районах і області стабілізувалася, і з'явилася можливість почати реалізацію дійсно важливої для ромів Одещини програми.

Вона передбачає стратегічні кроки, такі, як моніторинг демографічного та соціально-економічного стану ромського населення, подальшу паспортизацію громадян ромської національності, розвиток інфраструктури в місцях компактного проживання ромів.

Також у програмі – конкретні, але дуже важливі для жителів сіл і таборів заходи: проведення фестивалів і турнірів з історії та мови, історико-пошукових досліджень для встановлення місць знищення ромів під час німецько-румунської окупації, створення Ромського культурно-просвітницького та інформаційного центру".

Ярослава Рєзнікова, заступник начальника управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА. Фото oo-news.com

Після трагічних подій Рєзнікова кілька разів була в Лощинівці, розмовляла з багатьма людьми, відтак має свої висновки: "Займаючись проблемами національних меншин в області, я бачу, як етнічний фактор використовується нашим північним сусідом для "розгойдування" Одещини.

Особливо сприятливий ґрунт для цього існує на півдні Одеської області, де два роки тому ми вже спостерігалися спроби створення якоїсь "Бессарабської народної республіки".

Будь-яку резонансну подію можна оперативно використувати як інформаційний привід для агресії, зіткнення людей, граючи, в тому числі, на етнічних забобонах".

ВИНЕН ЧИ НЕ ВИНЕН?

Зняти з лощинівських ромів тавро "злочинців" може виправдання Михайла Чеботаря, якого звинувачують у вбивстві дитини.

Того самого Чеботаря, чиє затримання рано-вранці 27 серпня 2016 року слугувало приводом для погромів.

Можливість виправдання цілком імовірна.

В Андрія Лещенка, адвоката захисту, який ретельно вивчив матеріали досудового розслідування, є великі сумніви, що обласна поліція провела слідство всебічно й об'єктивно та дослідила всі версії злочину:

ід час вивчення матеріалів справи я виявив, що у встановлений експертами час смерті Ангеліни М. Михайло Чеботар був у барі, і це можуть підтвердити два десятки свідків.

Крім того, його звинувачують не тільки у вбивстві, а й у зґвалтуванні. Але ніяких слідів сперми не знайшли ні на ньому, ні в жертви. Хоча затримали мого підзахисного одразу ж після виявлення тіла дитини рано-вранці 27 серпня 2017 року".

Михайло Чеботар, якого звинувачують у вбивстві дівчини. Фото timer-odessa.net

Також захисник підозрює, що винним у злочині може бути інша людина, що проходить у справі свідком. Експерти Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи, вивчивши вміст витягнутого з-під нігтів жертви, виявили два види ДНК: самої дитини і якоїсь іншої людини.

Але цей інший – не Чеботар.

У висновках експерта від 22 грудня 2016 року зазначено:

"Генетичні ознаки клітин, виявлених у піднігтьовому місці зрізів нігтів з правої руки М., збігаються з генетичними ознаками крові потерпілої М. і не збігаються з генетичними ознаками крові підозрюваного Чеботаря.

Походження клітин, виявлених у піднігтьовому місці зрізів з правої руки М., від підозрюваного Чеботаря виключається".

Виявивши ці факти, захисник зажадав, щоб слідчі вилучили зразки крові та тканин у цього свідка і провели експертизу на його причетність до зґвалтування і вбивства.

Також адвокат просив провести очну ставку між цим свідком і Чеботарем, оскільки у їхніх показаннях є чимало розбіжностей, вимагав проведення моніторингу телефонних дзвінків та СМС з телефону свідка тієї ночі.

Але на всі вимоги захисник отримав відмову.

Після цього цілий рік резонансна справа кочувала з одного суду до іншого: Ізмаїльський, Апеляційний Одеської області, Київський, Малиновський районні суди Одеси і, нарешті, Приморський.

Весь цей час захист також домагався того, щоб було визнано порушення прав обвинуваченого.

Зокрема, щоб почали розслідувати справу про його побиття в Лощинівській сільраді та Ізмаїльській поліції під час затримання 27 серпня, а також щоб надали необхідне лікування (у березні 2017 року в СІЗО у Чеботаря виявили відкриту форму туберкульозу).

Суди досі тривають, все затягується. Однак Андрій Лещенко не опускає руки, плануючи підключити до захисту Європейський суд з прав людини.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Якщо навіть суд виправдає Михайла Чеботаря, це навряд допоможе повернути лощинівських ромів додому. Та й ставлення односельчан не факт, що стане ліпшим.

Голова Лощинівської сільради Віктор Паскалов, до прикладу, досі переконаний, що півтора року тому з села вигнали злочинців.

На запитання, який суд і коли визнав виселених ромів злочинцями, Паскалов відповів роздратовано: "Люди визнали" і кинув слухавку.

Водночас слід розуміти: якщо адвокат Лещенко має рацію, це означає, що злочинець, який з особливою жорстокістю вбив дитину, досі на волі. І живе, можливо, в Лощинівці.

Це – вже реальна, а не ефемерна загроза для мешканців села.

Тетяна Герасимова, журналіст, Центр правового моніторингу "Гідність", Одеса

Радослава Чекмишева, журналіст, координаторка з комунікацій Міжнародного фонду "Відродження", Київ

powered by lun.ua