"Заборонені гроші", мова навчання, заклади за місцем проживання: як МОН планує змінити освіту в школі

Міністерство освіти та науки України винесло на громадське обговорення проект закону "Про повну загальну середню освіту".

Документ визначає правила вступу дитини у школу, забороняє будь-які платні заходи під час освітнього процесу та визначає тривалість навчання у школі та скільки повинен тривати урок для кожного класу.

Фото: ZaraMuzafarova/Depositphotos

"Українська правда. Життя" розповідає про частину новацій, які чекають на українців у разі ухвалення законопроекту.

Так документ визначає, що є три рівні повної загальної середньої освіти: початкова (перші 4 роки в школі), базова (ще 5 років у школі) та профільна (ще три роки).

Є різні форми, за якими можна отримати повну загальну середню освіту.

Це: очна (денна), дистанційна, мережева, сімейна (домашня), індивідуальна, у тому числі екстернатна, а також вечірня (на рівнях базової та профільної середньої освіти).

Профільну середню освіту можна здобути за академічним або професійним спрямуванням.

ВСТУП У ШКОЛУ

Кожна дитина має право здобувати початкову та базову середню освіту в найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).

Якщо ви живете на території обслуговування, за якою закріплена школа, ви маєте право здобути там початкову та базову середню освіту (якщо це не приватна школа). Але можете обрати й інший освітній заклад.

Щоб правильно та ефективно розподілити території і школи, які до них прикріплять, місцева влада має вести облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховувати спроможність кожної школи і демографічну ситуацію на цій території.

І, якщо треба, створити додаткові класи.

У школі має бути стільки перших класів, щоб початкову освіту могли отримати всі діти, які живуть на території обслуговування школи.

Обов’язково мають дотримати вимоги щодо наповнюваності класів.

До початкової школи мають зараховувати без конкурсу, крім закладів спеціалізованої освіти і приватних шкіл.

Дітей з території обслуговування школи, тих, які мають у ній братів чи сестер, а також дітей працівників цього закладу освіти зараховують для здобуття базової середньої освіти без конкурсу.

Фото: ArturVerkhovetskiy/Depositphotos

У старшу та профільну школу в МОН пропонують зараховувати на підставі річного оцінювання результатів навчання та державної підсумкової атестації.

Зараховувати дітей до школи можна за конкурсом за умови, якщо це не порушує право учнів, які отримали в цій школі початкову освіту, продовжувати навчання в ній. А також за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у класах.

А от щоб вступити до школи для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування), потрібно буде пройти конкурс.

Територія обслуговування може не закріплюватися за:

• ліцеями, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, та іншими закладами освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти
• державними, приватними і корпоративними закладами освіти
• закладами спеціалізованої освіти
• спеціальними закладами загальної середньої освіти

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Освіту у початковій та базовій середній школі організують за такими циклами:

• перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
• другий цикл початкової освіти – основний (3-4 класи);
• перший цикл базової загальної середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи);
• другий цикл базової загальної середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 класи).

СКІЛЬКИ ТРИВАТИМЕ НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

Учні повинні розпочинати навчання у День знань – 1 вересня. А закінчувати не пізніше 1 липня наступного року.

Якщо 1 вересня припадає на вихідний, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

Тривалість навчального року має складати:

• у початковій школі (1-4 класах) – не менше 720 навчальних годин
• у гімназії (5-9 класах) – не менше 890 навчальних годин
• у ліцеї (10-12 класах) – не менше 1110 навчальних годин.

Тривалість навчального року для осіб з особливими освітніми потребами може бути подовжена відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини.

Структура та тривалість навчального року, навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педрадою школи.

СКІЛЬКИ МАЄ ТРИВАТИ УРОК

Першачків не можна вчити в класі без перерви більше 35 хвилин.

2-4 класи не можна тримати довше 40 хвилин, а 5-12 класи – не довше 45 хвилин.

Учні повинні мати не менше 30 календарних днів канікул.

СКІЛЬКИ УЧНІВ МОЖЕ БУТИ В КЛАСІ

У класах має бути не менше 5 учнів та не більше 30.

Якщо учнів замало для утворення класу, вони можуть продовжити навчання у своїй школі за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншій школі.

Розподіляє учнів одного року та наповнюваність класів директор самостійно, або визначає порядок цього розподілу.

Щоб краще вчити окремі предмети, клас можуть ділити на групи від 8 до 15 дітей.

А якщо є фінансування, можна розбивати клас і на групи з меншою кількістю дітей.

За письмовими зверненнями батьків учнів директор школи вирішує, чи треба створити групи подовженого дня. Ці групи фінансує засновник школи або їх оплачують за інші кошти, не заборонені законодавством.

Щоб краще організувати навчальний процес, школи можуть формувати класи чи групи.

Наприклад, на класи з поглибленим вивченням окремих предметів, а також спеціальні та інклюзивні класи для організації та забезпечення якісного навчання дітей з особливими освітніми потребами тощо.

Якщо дитина захворіла та опинилася на стаціонарному лікуванні у медзакладі, тоді право на освіту їй має забезпечити або школа, на території обслуговування якої розташована лікаря, або інша школа за вибором дитини чи її батьків та погодженням з адміністрацією закладу.

Тоді визначають форму здобуття освіти, затверджують індивідуальний навчальний план чи визначають інший найбільш сприятливий для дитини спосіб здобуття освіти.

Якщо учень чи вчитель живе в селі більш ніж за 3 км від школи, то місцева влада має забезпечити підвезення їх до школи з попередньо визначеними зупинками.

Возити до школи мають шкільним автобусом, або іншим транспортом чи регулярним перевезенням за кошти місцевих бюджетів.

Фото: stu99/Depositphotos

Діти з особливими освітніми потребами та діти з інвалідністю, які за станом здоров’я не можуть бути у школі здобувати освіту у формах здобуття повної загальної середньої освіти у закладах загальної середньої освіти, забезпечуються педагогічним патронажем.

ЯК ОЦІНЮВАТИ УЧНІВ

Школа може обрати свою форму оцінювання поточних та семестрових досягнень учнів.

Хоче – може використовувати 12-бальну шкалу. Хоче – може створити власну систему оцінювання.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за 12-бальною шкалою та відображаються у свідоцтві, яке видають учневі щороку.

Якщо школа вибере іншу систему оцінювання, не 12-бальну, то вона має створити правила переведення потім своєї системи у цю.

Освітню програму школи схвалює її педрада та затверджує директор.

Школа має право акредитувати освітню програму, розроблену іншими юридичними та/або фізичними особами. Її має затвердити МОН, щоб підтвердити, що програма може навчити учнів так, щоб вони виконали держстандарт.

Освітня програма державного та комунального закладу освіти не може реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків та/або учнів.

ЗАБОРОНА ПЛАТНИХ ПОСЛУГ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Документ забороняє дискримінацію у школі.

Жодну дитину не можуть утискати, її не можна обмежувати чи привілеювати в освітньому процесі.

Дитину не мають права обмежувати в праві брати участь у заходах, які проводять у школі, тільки через те, чи дала вона чи ні благодійну допомогу закладу освіти.

Під час освітнього процесу у державних і комунальних закладах освіти не мають права проводити будь-які платні заходи (екскурсії, майстер-класи, тренінги тощо) чи надаватися інші платні послуги.

При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.

МОВА У ШКОЛІ

Стаття 5 визначає, що мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова. Тобто українська.

Тому кожен випускник школи повинен вільно розмовляти українською.

Нацменшинам та корінним народам гарантують право вивчати мову свого народу або нацменшини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Вони мають право на освіту мовою свого корінного народу чи нацменшини поряд з державною мовою.

Такі учні здобувають початкову освіту українською мовою в обсязі не менше 10% річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням до 20%.

Національні меншини, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і хочуть отримати своє право на освіту в українській школі, мають отримати:

• базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40 відсотків у 9 класі)
• профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу.

Діти з інших національних меншин здобувають базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.

Перелік предметів для вивчення державною мовою і мовою нацменшини визначається освітньою програмою закладу освіти за вимогами держстандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища.

Дітям, які хочуть вчитися мовою свого корінного народу чи нацменшини, відкриють окремі класи з навчанням своєю мовою поряд з державною. Це не поширюється на класи з навчанням українською мовою.

Дітей з порушенням слуху повинні забезпечити українською жестовою мовою та забезпечити їм вивчення української жестової мови.

Освітні програми шкіл можуть передбачати викладання одного чи декількох предметів поряд з державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.

Приватні заклади освіти можуть вільно вибирати мову навчання (крім закладів, що отримують публічні кошти), але вони мають навчити своїх учнів вільно володіти українською мовою відповідно до держстандартів.

ПРАВА УЧНІВ

Учнів заборонено залучати до участі в заходах воєнізованих формувань, політичних партій (об’єднань), релігійних організацій.

Учням можуть соціально та матеріально допомагати за кошти державного та місцевого бюджетів, коштів юридичних та/або фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.

Місцева влада може забезпечувати пільговий проїзд учнів до школи і додому. Місцева влада сама визначає, скільки вона готова на це витратити.

Місцева влада має забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей, які перебувають під соціальним супроводом або у складних життєвих обставинах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям".

Документ також передбачає, що медзаклад разом з органами управління освітою щорічно мають безкоштовно оглядати учнів, проводити лікувально-профілактичні заходи у всіх школах.

Відповідальність за організацію харчування учнів у школі, за дотримання в них усіх вимог, в тому числі санітарно-гігієнічних, несуть засновники та директор школи.

Контролювати якість харчування учнів мають органи охорони здоров’я.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ УЧНІВ

Якщо батьки злісно ухиляються від виконання своїх обов’язків, щоб діти здобули повню загальну середню освіту, це може бути підставою позбавити їх батьківських прав.

Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

ХТО МОЖЕ БУТИ ДИРЕКТОРОМ ШКОЛИ І ЯКІ ЙОГО ОБОВ’ЯЗКИ

Директором школи може стати громадянин України, який вільно знає українську, має вищу освіту не нижче магістра, не менше трьох років педагогічного та/або науково-педагогічного стажу, організаторські здібності, фізичний і психічний стан, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

Директора обирають за конкурсом (це може не стосуватися приватних шкіл).

Його оголошують засновник або уповноважений ним орган:

• одразу, коли вирішили створити школу
• не менше ніж за 2 місяці до завершення контракту з директором
• не пізніше 10 робочих днів з дня дострокового припинення договору з директором або визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.

Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на веб-сайті засновника та на веб-сайті школи наступного робочого дня з дня прийняття рішення про проведення конкурсу.

Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію, чисельність якої має становити від 5 до 15 осіб.

Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (у разі можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму веб-сайті відеозапису впродовж одного робочого дня з дня його проведення.

Строковий трудовий договір з директором укладають на 6 років (на 2 роки для особи, яка призначається на посаду керівник).

Одна і та ж людина не може бути директором школи більше ніж 2 строки поспіль (крім тих, що у селах з однією школою).

"Українська правда. Життя" планує уточнити деякі положення цього законопроекту в МОН. Якщо у вас теж залишились питання, пишіть нам у їх коментарях і ми спробуємо отримати відповіді у Міністерства освіти.

"Українська правда. Життя"