В особистих щоденниках Енштейна знайшли ксенофобію та расизм – The Guardian

Ми знаємо Альберта Енштейна як геніального фізика та ікону гуманізму, що не боялася говорити про загрозу нацизму і порушення прав людини.

Але з публікацією приватних щоденників Ейнштейна з його туру Азією у 1920-х роках все стає не так однозначно.

Фото: Roodepoort Northsider

The Guardian пише про расистські коментарі фізика щодо людей, яких він зустрічав у мандрівках, особливо в Китаї.

Написані між жовтнем 1922-го та березнем 1923-го, щоденники показують роздуми науковця про його подорожі, науку, філософію та мистецтво.

Енштейн, який раніше описував расизм як "хворобу білих людей", у Китаї описує "працьовитих, брудних, тупих людей", яких там зустрічає.

Він пише, як "китайці не сидять на лавочках під час їжі, але присідають як європейці, коли справляють нужду у листяних лісах. Усе це стається спокійно і скромно. Навіть діти бездушні і виглядають тупими".

Після того, як він написав про "плодовитість" китайців, він продовжив:

"Було б шкода, якби китайці витіснили всі інші раси. Для таких, як ми, лише думка про це невимовно похмура".

Сторінка з мандрівного щоденника Енштейна. Для збільшення натисніть на картинку

Зедіів Росенкранц, старший редактор та помічник директора Einstein Papers Project з Каліфорнійського інституту технологій, каже:

"Думаю, багато коментарів неприємно нас вражають: особливо те, що він казав про китайців.

Ці коментарі контрастують з публічним уявленням про велику ікону гуманізму.

Думаю, доволі шокує читати це і порівнювати з його більш публічними виступами. Він не збирався їх публікувати".

Речник Принстонського університету, який вперше опублікував сторінки щоденника, сказав: "Вперше мандрівні щоденники Енштейна стануть більш доступними кожному, хто не є серйозним дослідником фізика".

Вважають, що подальші уривки в щоденниках написані для пасербиць Ейнштейна в Берліні, поки він з дружиною подорожував Азією, Іспанією та Палестиною, і як пам’ятні записи.

Вони показують, що він писав про китайців: "Своєрідна стадоподібна нація [ … ] часто більше схожа на автоматів, ніж людей".

Пізніше він додав, за словами Розенкранца: "Я помітив, якою маленькою є різниця між жінками та чоловіками. Не розумію, якою згубною привабливістю китайські жінки володіють, що чарує відповідних чоловіків до такої міри, що вони нездатні захиститись від грізного благословення нащадків".

Тобто чим китайські жінки чарують чоловіків, що ті заводять з ними дітей.

У Коломбо на Цейлоні Енштейн пише, як місцеві "живуть у великому бруді та значному смороді на рівні землі".

Додаючи, що вони "роблять мало і потребують мало. Простий економічний цикл життя".

А ось сприйняття японців, яких він зустрічає, більш позитивне.

"Японська ненав’язливість, порядність, загалом дуже приваблює. Чисті душі, яких нема ніде більше серед людей. Потрібно любити і помилуватися цією країною", – писав фізик.

Але Розенкранц зауважує, що Енштейн також зробив висновок, що "інтелектуальні потреби цієї нації здаються слабшими за їхні художні – природна схильність?".

За словами Розенкранца, щоденники Енштейна показують "біологічне походження передбачуваної інтелектуальної неповноцінності японців, китайців та індійців може виглядати як расизм – у них інші люди змальовані біологічно неповноцінними, а це чиста ознака расизму".

Найбільш прояв у цьому відношенні викликає тривожний коментар, що китайці можуть "витіснити всі інші раси", додає дослідник.

Тут Енштейн сприймає іншу "расу" як загрозу, що є однією з характеристик ідеології расизму.

Розенкранц розповідає, що хоча тоді погляди Енштейна й були поширеними, вони не були універсальними:

"Звичайною реакцією є: "Ми маємо розуміти, що це був дух часу", але думаю, я спробував дати ширший контекст.

Тоді були інші думки, більш толерантні".

За словами редактора, важливо досліджувати те, що навіть така ікона гуманізму як Енштейн, чиє зображення використали для кампанії Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зі слоганом "Кілька речей – не єдине, що біженець приносить у нову країну. Енштейн був біженцем", може писати ксенофобські коментарі про людей.

"Здається, навіть Енштейну іноді було складно впізнати себе в обличчі інших", – додає Розенкранц.