Психологічні хитрості виживання, або Навіщо йти на дно, щоб врятуватися

Уявіть, що вам за спиною зав’язують руки, ноги зв’язують разом і штовхають у басейн глибиною 3 метри.

Наступні 5 хвилин вам ніхто не прийде на допомогу і ніхто не почує, якщо ви будете кричати.

Тож ваша задача – вижити.

Що ви будете робити: панікувати чи спокійно підете на дно?

Фото AndreyBezuglov / Depositphotos

ДВІ ХИТРОСТІ ВИЖИВАННЯ

Вибір йти на дно чи підіймати паніку постає перед людьми, які проходять бойовий психологічний тренінг SEAL.

Більшість із них, опиняючись у таких умовах, починають кричати, щоб їх витягнули назад, деякі боряться до тих пір, поки не втратять свідомість. Є поодинокі випадки, коли під час цього випробування люди помирали.

Та є й інший тип людей, які без проблем справляються, бо засвоїли для себе два важливих уроки.

Їх у своїй статті описав американський письменник, блогер та підприємець, автор книги "Мистецтво ні про що не паритись" Марк Менсон.

1. Що більше намагаєшся тримати свою голову над водою, то більша ймовірність потонути

Річ у тім, що зі зв’язаними руками та ногами неможливо протриматися на поверхні води протягом 5 хвилин.

Більше того, спроба залишитися на плаву призведе лише до того, що людина швидше піде на дно.

Хитрість ж полягає у тому, що потрібно дозволити собі дістатися дна дна басейну, а потім трохи відштовхнутися від підлоги та дозволити своїй кінетичній енергії винести тіло нагору.

На поверхні ви зможете глибоко вдихнути повітря і почати весь процес знову.

Як не дивно, це не потребує надлюдської сили чи витривалості.

Це не залежить навіть від того, вмієте ви плавати чи ні.

Навпаки – це вимагає відсутності навичок плавання.

Замість того, щоб протистояти фізиці, ви повинні піддатися їй задля збереження власного життя.

2. Інстинкт самозбереження працює проти вас

Що більше ви панікуєте, то більше кисню спалюєте, а отже більша ймовірність того, що ви знепритомнієте та потонете.

Іншими словами, ваш інстинкт виживання у цьому випадку спрацює проти вас: що більше ви бажатимете дихати, то менше зможете дихати.

Що більше буде ваше бажання жити, то більший шанс, що ви помрете.

СУТЬ ВИПРОБУВАННЯ "УТОПЛЕННЯ"

Чи зможе людина контролювати власні імпульси? Чи ризикне своїм життям заради більшої цілі?

Ці навички набагато важливіші, ніж вміння плавати.

Вони важливіші за стійкість людини, її фізичну підготовку чи амбіції.

Вони важливіші, ніж її рівень IQ, школа, у яку ходила людина або її костюм.

І це випробування показує, наскільки людина готова розслабитися перед лицем потенційної смерті.

Здатність відпустити контроль, коли більш за все хочеться його втримати, – найважливіша за всі, які будь-хто може у собі розвити.

І не лише для тренінгу. Для життя.

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЗУСИЛЛЯМИ І ВИНАГОРОДОЮ

Багато людей припускають, що зв’язок між зусиллями і винагородою прямопропорційний.

Ми часто думаємо, що якщо працюємо над чимось вдвічі більше, то це принесе вдвічі більше результатів.

Наприклад, якщо піклуватися про взаємини вдвічі більше, ніж зазвичай, це принесе більше любові.

Або якщо ви двічі голосніше кричатимете про свою точку зору, це зробить вас вдвічі більш правим.

Нам може здаватися, що більша частина нашого життя схожа на лінійну криву, яка демонструє пряму залежність між зусиллями та нагородою.

Та річ у тім, що це майже ніколи не працює.

Лінійна крива діє в армії або під час виконання завдань, які потребують механічного відтворення: водіння автомобіля, заповнення паперових документів, прибирання ванної кімнати тощо.

Вони не потребують ані роздумів, ані винахідливості.

Втім, більшість видів діяльності в житті не є базовими і механічними.

Саме тому часто більше активності призводить до зниження ефективності.

Що більше ви прикладаєте зусиль до чогось, то менше користі це приносить.

Погодьтеся, існує велика різниця між $20 000 та $40 000.

А от різниця між $127 020 000 та $127 000 040 000 – це, скоріш за все, просто помилка у вашій податковій декларації.

Концепцію зменшення прибутку можна застосувати на багатьох складних речах у нашому житті.

Річ у тім, що коли ми часто робимо певні речі, вони починають втрачати свою цінність.

Наприклад, спочатку може здаватися надзвичайно важливим навідуватися до рідних в гості. Та якщо це робити дуже часто, це втрачає значущість.

Дружба також працює за таким принципом.

[L]Важливо мати одного друга.

Мати двох – значно краще, ніж одного.

Але якщо ви маєте 10 друзів, а не 9, то навряд чи це суттєво змінить ваше життя.

І мати 21 замість 20 означає лише те, що стане важче запам’ятовувати імена.

Так само працює і секс, сон, вживання алкоголю, кави, тренування, читання – кількість прикладів нескінченна.

Усе знецінюється, коли ти робиш більше, стараєшся більше або маєш більше.

Але існує і інша крива – перевернута, на якій і зусилля і винагорода мають негативну кореляцію.

Іншими словами, що більше зусиль прикладаєш, працюючи над чимось, то більше відчуваєш, що не можеш цього зробити.

Що більше зусиль ви прикладаєте для того, щоб піднятися на поверхню води, то більш ймовірно, що скоро ви відчуватимете, що не можете цього зробити.

Що більше ви хочете дихати, то більше шансів, що ви задихнетеся під цією хлорованою водою.

Найважливіші речі у нашому житті відбуваються саме за принципом перевернутої кривої, переконаний блогер.

Працюючи над щастям, ви віддаляєтеся від нього.

Спроби контролювати свої емоції лише позбавлять вас контролю над ними.

Бажання більшої свободи призводить до того, що ви починаєте відчувати себе у неволі.

Потреба у тому, щоб вас любили та приймали не дозволяє цьому ввійти в ваше життя.

Це поширюється на більшість – якщо не на всі – аспекти нашого психологічного здоров’я та стосунків. Зокрема, на:

Контроль

Наше емоційне життя зазвичай неслухняне і часто непідконтрольне.

Бажання взяти його під контроль може зробити ще гірше.

І навпаки – якщо ми приймаємо наші почуття та імпульси, то можемо направити їх у правильне русло та працювати над ними.

Свобода

Прагнення свободи обмежує нас. Але ми насправді можемо відчути свободу, обмежуючи себе у чомусь.

Щастя

Поки намагаєшся бути щасливим, з’являється купа причин бути нещасним.

Прийняття нещастя робить нас щасливими.

Безпека

Коли ми намагаємося убезпечити себе всіма можливими способами, ми починаємо відчувати себе незахищеними.

Але коли ми відчуваємо себе комфортно у небезпеці, це дозволяє нам відчути безпеку.

Любов

Що більше ми намагаємося змусити інших любити і приймати нас, тим менше вони робитимуть це і менше ми почнемо любити і приймати самих себе.

Повага

Що більше ми вимагаємо поваги до нас, то менше цієї поваги отримуємо.

Та що більше поважаємо інших, то більше вони поважають нас.

Довіра

Що більше ми переконуємо людей у тому, що нам можна довіряти, то менше вони довіряють нам.

Але коли ми довіряємо іншим, у відповідь отримуємо довіру до нас.

Впевненість

Що більше ми намагаємося відчувати себе впевненими, то більше небезпек і тривоги ми створюємо навколо себе.

Що частіше приймаємо поразки, то комфортніше відчуваємо себе.

Зміни

Що більше ми прагнемо змінити себе, то більше ми відчуваємо, ніби нам цього недостатньо.

Коли ж ми приймаємо себе, ми починаємо рости і розвиватися, оскільки фокусуємося на справді важливих речах.

Значущість

Що більше ми шукаємо призначення для нашого життя, то більше самозакоханими та поверховими стаємо.

Та коли намагаємося додати сенс життям інших людей, то більш значущими себе відчуваємо.

Говорячи про ці речі, ми можемо порівняти себе з собакою, який все життя полював на інших тварин, а потім вирішив перевести фокус на свій хвіст.

Але собака ніколи не спіймає свій хвіст. Бо що пруткіше він біжить за ним, то швидше цей хвіст втікає.

Собака робить це, бо не розуміє, що він і його хвіст – це одне ціле.

Перестаньте переслідувати сенс життя, свободу та щастя, оскільки у такому випадку вони лише посунуться далі від вас.

Навчіться досягати того, що бажаєте, відмовившись від самого бажання.

Як? Просто відпустіть, здайтеся. Не через слабкість, а розуміючи те, що світ перебуває поза нашим розумінням. Не через безсилля, а через силу.

І як тільки ви стикнетеся зі страхом і невпевненістю і почнете думати, що потонули, як тільки досягнете найнижчої межі, ви отримаєте порятунок.

Адже єдиний спосіб винирнути на поверхню води – дозволити собі зануритися.