Агресія в підлітків: які причини та що з цим робити? 5 порад для батьків

Недоглянуті хлопці та дівчата з проблемних сімей – це перше, що приходить в голову, коли думаєте про агресивних підлітків?

Образ агресора у нашій голові дозволяє швидко розділяти людей на безпечних і небезпечних, й одразу розпізнавати тих, хто може нам загрожувати.

Побутує думка: якщо дитина дружить з дітьми з благополучних сімей, то не перейме агресивну поведінку. Але чи це так? Чому деякі підлітки агресивні?

Що стоїть за агресивною поведінкою підлітків? Причини

В психології агресія – це фізична або словесна поведінка, ціль якої – нашкодити комусь.

Це цькування, ображання, плітки, написання злісних коментарів, а не лише побої чи штурхання.

Одназ причин агресивної поведінки підлітків – незнання та невміння реагувати по-іншому.

Діти, яких виховували з насильством та образами, виростають зі схильністю до агресивних дій.

Це не означає, що вони свідомо хочуть так поводитись, часто діти не знають, як вчинити інакше.

Їхні батьки показували, що агресія може бути чи не єдиним способом вирішення проблеми.

Особистість підлітка лише формується, тому він оцінює та переймає поведінку та судження найближчого оточення – батьків, приятелів.

Підліток спостерігає, як поводяться важливі йому люди, й згодом визначає їх поведінку як знану, а тому – правильну та прийнятну.

Фото: Monkeybusiness/Depositphotos

Психолог Альберт Бандура стверджував, що агресію ми засвоюємо так само, як інші соціальні навичкм: спостерігаємо за поведінкою довкола та зауважуємо наслідки.

Саме тому часом агресію сприймають як інструмент для досягнення якоїсь цілі або в ній вбачають певну вигоду для людини.

У ході досліджень Паттерсон довів: якщо агресивність підлітка змушує однолітків його боятися та підвищує авторитетність, з роками агресія лише зростатиме.

На те, чи буде підліток агресивним, впливає прив`язаність до батьків.

Неагресивні підлітки більше ідентифікують себе з батьками.

Це вивчали Альберт Бандура та Ріхард Вальтерс.

Найсильніші відмінності між агресивними та неагресивними хлопцями-підлітками виявили в прив'язаності до батька.

Якщо прив'язаність була міцною, підлітки демонстрували меншу агресію.

При тому прив'язаність до мами в агресивних та неагресивних підлітків була однаково високою.

Фото: Dmyrto_Z/Depositphotos

Причиною агресії може бути захист.

Підлітка обзивають та пишуть образливі коментарі в соцмережах, а він намагається "дати відсіч" тим, хто ображає.

Йдеться про так зване "коло агресії", коли вже не зрозуміло, хто розпочав баталії та як їх закінчити.

Якщо інші оцінюють підлітка, його здібності, риси і навички нижче, ніж він оцінює себе сам – це спричинює агресію. Такі результати досліджень Артура Реана та Жаргалма Дандарова.

Ця агресія зазвичай проявляється у формі роздратованості, фізичної агресії та образ.

Чи впливає ТБ та відео на агресивну поведінку?

Гербнер з колегами досліджували розважальні телепередачі, які виходили в суботу вранці в США.

Дослідження тривало 25 років. Вчені помітили, що у 6 програмах з 10 було насилля.

В 73 % сцен насилля агресор лишався непокараним, а в 58 % не показали, що жертва мучиться від болю.

Лише в 5 % дитячих телепрограм йшлося про довготермінові наслідки насилля.

Всі інші програми зображали насилля як розвагу або гру.

Під час досліджень Хастин підрахував: до закінчення початкової школи в США дитина встигає побачити на екрані близько 8000 вбивств та 100 000 інших видів агресії.

Фото: Syda_Productions/Depositphotos

Регулярний перегляд фільмів або передач зі сценами насилля призводить до зросту агресії глядачів.

З телебачення та інтернету діти та підлітки засвоюють різноманітні агресивні прийоми та моделі поведінки.

В цьому випадку, агресія є наслідком перегляду передач, фільмів з сценами насилля, не навпаки.

Як вчити підлітка виражати агресію в прийнятні способи?

Іноді усі ми можемо потопати в емоціях. Начальник розізлив, дитина порвала нову куртку в школі…

Це нормально – відчувати різні емоції, навіть ті, які звикли називати негативними.

Емоції підлітків швидко змінюються, іноді декілька разів на день.

Втім, закласти навички контролювання свого емоційного стану можливо:

Фрази: "Я серджуся, коли ти не дзвониш, якщо запізнюєшся", "Мене дуже дратує, що ти залишаєш брудний посуд" звільняють від потреби бути агресивними.

Так ви вчите обдумувати, що відбувається з підлітком і які емоції викликає ситуація.

З часом проговорювання емоцій стає звичкою, а підліток розрізняє ступінь свого роздратування, злості, задоволення або суму – і розуміє, як можна порадити собі з цим.

Через наплив емоцій підліток часто забуває, як можна виразити злість чи незадоволення ситуацією в безпечний спосіб.

Основна вимога – аби методи допомагали знизити напругу, заспокоїтися, не шкодили йому та іншим.

Спробуйте обговорити, що допомагає вам (це створить довірливу площадку для діалогу) та запитайте, що могло б допомогти підлітку.

Разом ви складете 5-7 методів швидкої самодопомоги у екстреній ситуації.

Приклади: швидко вийти з кімнати та побути самому, порвати папір на дрібненькі частини, покричати у чашку, покричати наодинці, помнути кульку-антистрес, написати злісний лист та порвати його, запитати про допомогу.

Йдеться про регулярні заняття, які позитивно впливають на настрій та знижують рівень напруги і злості.

Хтось вдається в бойові мистецтва, інші – в слухання гучної рокової музики чи інтенсивний біг або плавання.

Кращих або гірших занять нема – є ті, які працюють конкретно для цього підлітка.

Підліток допоміг однокласнику чи молодшій сестрі?

Зготував вечерю для всієї сім'ї?

Шукайте приводів, аби зауважити вчинки, які були корисними, помічними для інших.

Це зміцнює віру в себе та допомагає підліткам зрозуміти, що існують інші методи завоювання авторитету серед інших.

Якщо помічаєте, що підліток продовжує грубіянити, штурхати чи ображати однокласників, брата або сестру, а вчителі жаліються, що не можуть проводити уроки, подумайте, що є причиною такої поведінки.

В цьому допоможе психолог. Він поспілкується з вами та з підлітком та проаналізує, чому так відбувається і як знизити агресію.

Разом з підлітком тренуватиме нові та безпечні моделі поведінки. Навчить відстоювати свої інтереси так, аби це не травмувало інших.