Цькування у школі: як вирішити проблему системно

6482
4 липня 2018

Які причини цькування дітей у школі, як батьки та вчителі можуть запобігти такій ситуації або допомогти владнати її, і як системно вирішити проблему булінгу.

Журналістку Мирославу Ільтьо у дитинстві цькували.

Росла у селі на Волині й до завершення місцевої школи почувалася "білою вороною", терпіла знущання однокласників.

У селі, де кожен знає сім'ю дитини, з кимось у приязних стосунках, з кимось в родинних, а з іншими – в якихось міжусобицях – у таких умовах важко бути просто дитиною, адже ти чиясь дочка, – розповідає вона. –

Зі мною було так, бо батько родом з Закарпаття і на Волині ніяк інакше, ніж гуцул, не звався. З молодшої школи й до старших класів я була гуцулкою. Це щось на кшталт іншого сорту людей.

Мирослава каже, що зараз це звучить смішно, але в той час почувала себе інакшою.

 

Вирішити проблему з допомогою дорослих було складно, бо глузування вважали чимось звичним: радили "не звертати увагу" та "не провокувати".

Бути психологом довелося самій собі, бо такого спеціаліста в моїй школі просто не було, – додає вона.

Завершилася історія цькування із завершенням 9-го класу школи у рідному селі й продовженням навчання у сусідньому.

ПРИЧИНА БУЛІНГУ – У ВИХОВАННІ НЕТОЛЕРАНТНОСТІ

Булінг (цькування), як 2014 року сформулювали американські Центр контролю і профілактики захворювань (CDC) та Департамент освіти – небажана агресивна поведінка, яка повторюється або може повторитися, і в якій нерівне співвідношення сил агресора та жертви.

За визначенням Центру, є два способи булінгу – прямий (у присутності "цільової групи") та непрямий (наприклад, поширення чуток), а також чотири його типи: фізичний, вербальний, реляційний (наприклад, спроби завдати шкоди репутації чи стосункам), пошкодження майна.

Місце, контекст булінгу, як пояснюють американські експерти, можуть бути найрізноманітнішими, в тому числі він можливий і в онлайні.

 

За словами гештальт-терапевтки, викладачки кафедри реабілітаційної психології та психосоматики НПУ ім. М. Драгоманова Оксани Сідун, до подібних ситуацій призводить виховання нетолерантності.

Самі батьки показують дітям, що вони нетолерантні до будь-кого з якимись особливостями чи потребами. І нетолерантність батьків унаслідується дітьми, – пояснює вона. – 

Але діти, оскільки вони менш співчутливі за своєю натурою, проявляють нетолерантність у більш агресивній, ворожій формі.

А цькувати можуть за будь-що: "ти в окулярах", "ти білявка", "ти товстий", "ти худа", "в тебе смішне прізвище" чи ще щось.

Психолог пояснює, що в булінгу є три ролі: агресор, жертва і спостерігачі.

Найчастіше за допомогою звертаються саме спостерігачі, адже лякаються, що теж можуть стати жертвами.

 

Вони розповідають про ситуацію батькам, а ті вже можуть включитися і вирішувати проблему на рівні школи.

Самі вчителі можуть виявитися неготовими, щоб запобігти або допомогти ефективно вирішити проблему.

За словами Ільтьо, в її школі вчителям бракувало таких знань:

Спілкування, вміння слухати і роз'яснення відмінностей у точках зору – основа здорових стосунків.

У моєму випадку досвіду в будь-якого вчителя було замало, щоби зрозуміти, як та чи інша поведінка характеризує психологічний стан дитини.

А почитати чи пройти якийсь курс, не кажу вже про академічну освіту, де була б відведена належна увага темі виявленню конфлікту в середовищі учнів та рішенням – цього не було.

Крім батьків, на агресивну поведінку дітей впливають і вчителі, додає психолог:

Вони мають поважати учнів і показувати приклад поваги один до одного та до дитини. Вчителі часто можуть займати авторитарну позицію щодо учнів, а це також може бути причиною розвитку цькування.

Щоби цькування не траплялося, вона радить дорослим учити дітей співчувати одне одному.

Якщо ж конфлікт стався, його не треба замовчувати: збиратися учасникам і обговорювати усі ролі, що трапилося, як таке явище відбулося…, – пояснює Сідун.

ЩО МОЖНА ВДІЯТИ З ЦЬКУВАННЯМ У ШКОЛАХ

Проблема булінгу поширена серед дітей та підлітків по всьому світу.

 

Посилаючись на дані, зібрані дослідницькими мережами HbSCта GSHS у 106 країнах світу, у 2014 році Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) опублікував звіт.

Там йшлося про те, що підлітки 13-15 років зіштовхувалися з цькуванням по-різному: від 7% дітей у Таджикистані до 74% у Самоа.

За цим дослідженням, у розвинених країнах найменше булінгу серед 13-15 річних в Італії (9%), а найбільше – у Латвії (52%).

В Україні з цькуванням зіштовхувалися 67% дітей 11-17 років, такі дані дослідження ЮНІСЕФ 2017 року,

При цьому 48% з них нікому не розповідали про ці випадки, а 24% – стали жертвами цькування.

Національний центр освітньої статистики США у 2016 році у своєму звіті зафіксував, що кожного п’ятого (20,8%) американського школяра цькували.

За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, зараз системи запобігання цькуванню в Україні немає.

Першими кроками до її створення вона називає масову публічну кампанію (покликану змінювати нинішню культуру школи), навчання вчителів та шкільних психологів.

Неурядові організації тим часом уже зробили перші кроки у боротьбі з булінгом.

Щоб звернути увагу на можливі наслідки цього явища та що можна вдіяти, аби йому запобігти, ЮНІСЕФ у 2017 році почав інформаційну кампанію проти цькування.

Запустили stopbullying.com.ua для дітей та дорослих, на якому доступна інформація про цькування, а також поради психолога.

Ще один проект започаткувала ГО "Студена". Команда розробила онлайн-курс для вчителів початкових класів "Недискримінаційний підхід в навчанні".

 

Він стане доступним у липні цього року, триватиме 7 тижнів і торкатиметься, з-поміж іншого, тем прав людини, дискримінації, толерантності, гендерночутливого підходу, цькування на підставі інакшості.

Серед викладачів – експерти з питань прав людини, недискримінації, гендерних питань, критичного мислення.

За словами ініціаторки проекту, голови ГО "Студена" Анастасії Мельниченко, після проведення опитування вчителів щодо бажаних для висвітлення у курсі тем, команда побачила, наскільки важлива проблема цькування для вчителів.

Найбільш затребуваною темою курсу, як виявилося, стала практична інформація, як протидіяти цькуванню, що, власне, робити, – каже вона. – Це те, з чим вони стикаються щодня у роботі.

Тому в рамках курсу ми розглядаємо, які бувають види булінгу, як цькування призводить до насильства та прихованої дискримінації інакших дітей, які наслідки можуть виникнути у майбутньому, які дії можуть оперативно зробити вчителі та як може вести профілактичну роботу з батьками та дітьми.

У березні організація представила свій проект онлайн-посібника на спільнокошті, і задовго до завершення кампанії зібрала необхідну суму.

Галина Будівська, для УП Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті