10 трендів, які змінять вищу освіту

В сучасних університетах не просять колекціонувати конспекти з датами і термінами.

Викладач не є першоджерелом знань, тому аудиторія часто стає майданчиком для відкритої комунікації та обміну думками, що збагачує світогляд студента.

За даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, до 2020 року креативність стане однією із найважливіших навичок, яку роботодавці цінуватимуть у своїх працівниках.

Тому серед нових вимог до університетів – стати креативною навчальною спільнотою.

Про це навіть написано у Лісабонській декларації про європейські університети.

Студентоцентричний підхід прописаний у новій Стратегії розвитку вищої освіти.

Перехід до такого навчання та викладання є умовою Болонського процесу.

Дослідження показали позитивний вплив цього підходу на навчання студентів.

Це історія не лише про людей з особливими потребами, але й, в першу чергу, про врахування особливостей студентів до сприйняття інформації.

Сучасні викладачі намагаються знайти індивідуальний підхід до кожного.

Вони водночас і ментори, фасилітатори, бо створюють оптимальні умови для прогресу студентів. Як краще це зробити, можна прочитати тут.

Проблема з читанням та письмом поширена. За словами доктора Келлі Сендман-Херлі, кожен п'ятий житель страждає дислексією.

Тому в університетах викладачі використовують спеціальні програми, які допомагають студентам повноцінно навчатися.

Європейська Комісія об’єднала різні освітні й навчальні ініціативи в єдину Програму навчання протягом життя (Lifelong Learning Programme).

Сюди входить і неформальна освіта.

Дослідники Національного інституту стратегічних досліджень стверджують, що цей вид навчання допомагає різноманітним групам населення адаптуватися до мінливих умов життя.

Відповідно до дослідження, постачальники неформальної освіти все частіше стають партнерами на всіх рівнях освіти, включно із університетською.

Неформальну освіту інтегрують у формальну, щоб краще врахувати прагнення, потреби та очікування різних навчальних груп.

В Україні сьогодні немає встановлених стандартів неформальної освіти.

Але є декілька платформ, які дозволяють неформально навчатися, а також створювати свої курси. Це, наприклад, Prometheus та Інша Освіта, чи "Вище".

Дослідники з Королівського коледжу, що у Лондоні, виявили, що можливість подивитися лекції з курсу в інтернеті призвело до того, що вдвічі більше студентів перестали ходити на заняття.

А це, кажуть дослідники, спричинило значне зниження рівня успішності учнів.

Середні показники перегляду лекцій протягом курсу були невисокими, що вказувало на те, що студенти, які не приходили на заняття, не брали участь у курсі в режимі реального часу.

6 мільйонів студентів у світі обирають принаймні один дистанційний курс.

Про це говорять результати дослідження, яке провела організація Digital Learning Compass.

Сьогодні до 30% університетів використовують дистанційну форму навчання.

Роботи у вишах нині можуть замінити як викладачів, так і студентів.

Наприклад, у Мічиганському університеті їх почали використовувати ще у 2015 році.

Роботи імітують присутність студентів, які навчаються дистанційно.

У кожного студента є програмне забезпечення, за допомогою якого він керує роботом в аудиторії.

Так вони можуть пересуватися у приміщенні, бачити і говорити з викладачем та іншими студентами, оскільки в пристрої є вмонтований екран.