Уряд вирішив, як оцінювати наукову діяльність вишів. Це вплине на їх фінансування

Уряд визначив, як оцінюватимуть наукову діяльність вишів – це у майбутньому вплине на їх фінансування.

Відповідну постанову затвердив уряд, повідомляє прес-служба МОН.

Фото: alexraths/Depositphotos

– Кошти мають отримати найкращі – хто показує високий рівень досліджень, у кого є перспективи розвитку, хто зміг інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір тощо, – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Одна з найважливіших речей, закладених у документі – наукову діяльність оцінюватимуть не вишу в цілому, а його окремих наукових напрямів.

– Якби ми цього не зробили, то в підсумку в великих університетах, де є різноманітні напрями досліджень, отримали б "середню температуру по палаті". Бо в одному класичному виші можуть бути сильніші дослідження з природничих наук, а в іншому – гуманітарних чи технічних, – пояснила міністр.

Будуть такі напрями:

1. Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина)
2. Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека)
3. Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво)
4. Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування)
5. Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я)
6. Математичні науки та природничі науки (математика та статистика, природничі науки)
7. Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації, архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології)

Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:

• кадровий склад
• фінансування (за загальним і спеціальним фондом)
• обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання
• кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах "Scopus" та/або "Web of Science", де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів
• кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах "Scopus" та/або "Web of Science"
• кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах "Scopus" та/або "Web of Science".

Конкретну методику оцінювання розроблюватиме МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.

За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію.

У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні.

У групі Б – що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні.

У групі В – що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.

Атестацію проводитимуть не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного.

Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти – окрім коледжів.

Для державних та комунальних коледжів атестацію проводитимуть на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних закладів вишої освіти – за ініціативою закладу.

Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при Міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами.

До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представників громадських наукових організацій із всеукраїнським статусом.

Кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинне перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.

Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.