Змінити країну зсередини: три історії нових держслужбовців

Продовжуємо розповідати історії молоді, які вирішили змінювати та реформувати Україну – й стали державними службовцями.

Фарід Сафаров працює, аби максимально впровадити цифрові технології, які мають спростити і покращити нам життя.

Валерія Ткач трудиться, щоб ми могли отримувати державні послуги онлайн навіть на пляжі чи дачі.

А Євгенія Німак хоче стимулювати розвиток сонячної та вітрової енергетики.

ФАРІД САФАРОВ

Викладає етикет відомим бізнесменам та політикам. Може це робити лише на вихідних – більшість часу забирає основна робота.

Фарід вже місяць керує експертною групою з питань цифрової інфраструктури на транспорті у Мінінфраструктури.

Раніше був співзасновником та головним операційним директором компанії Moresise Financial Solutions, що спеціалізується на онлайн-платіжках та розробці мобільного фінансового додатку.

Сафаров переконаний, що завдяки реформам тестовий майданчик Hyperloop у Дніпрі та швидкісний інтернет у кожному селі – не мрії, а реальні перспективи. Каже, що у команди із 10 людей багато завдань та проектів, тому чекає на нову хвилю держслужбовців у Директораті.

Співпрацюють зі старими кадрами ефективно. Пояснює, що опір змінам, можливо, і є на підприємствах, проте в міністерстві його не спостерігає.

Робочий день Фаріда довгий: починається о 7-8 ранку, а затягується нерідко і до півночі.

Більшість часу займають робочі наради та зустрічі – найчастіше ранкові, ввечері традиційно аналізує документацію та обговорює з керівництвом подальшу стратегію роботи над проектами.

***

Основна ідея нашої національної транспортної стратегії – ми маємо впровадити цифрові технології усюди, де це можливо.

Одним із її пунктів є впровадження концепції єдиного електронного квитка на транспорті.

Зараз, якщо ви бажаєте виїхати з Житомира до Мюнхена, треба купити залізничний квиток, квиток на автобус до аеропорту, потім придбати авіаквиток до Мюнхена.

Коли впровадимо концепцію "єдиного квитка", людина замовлятиме один квиток від Житомира до Мюнхена і на залізничний транспорт, і на автомобільний, і на повітряний – купуючи не квиток на конкретний транспорт, а на увесь маршрут.

Перший крок до цього вже реалізується – впроваджується електронний квиток у секторі громадського транспорту.

Близько 20 великих міст – Київ, Дніпро, Харків, Житомир, Вінниця та інші – почали реалізовувати цю систему.

Впроваджуємо і масштабніші проекти щодо аеропортів, морських портів. Наприклад, "єдине морське вікно’’ – нова система, яка створить ефективну взаємодію і обмін інформацією між держорганами та портовими службами.

Це дозволятиме власниками суден максимально просто і швидко проходити процедуру погодження всіх документів: від морського порту до державної фіскальної і екологічної служб.

Її користь – документація про судна, які прибувають до портів з вантажем чи без, зберігатиметься в одному місці і кожна держінституція, причетна до цих питань, зможе знайти в єдиному морському вікні необхідну інформацію.

Займаємось і більш цікавими та дещо незвичними для пересічного громадянина проектами – наприклад, Hyperloop.

Він змінить всю логістику вантажів, пасажирів і туристів у світі, тому що це транспорт, який переміщуватиметься із швидкістю літака.

Уявіть, ви зранку бігали берегом Чорного моря в Одесі, а за годину починаєте робочий день у київському офісі!

Нещодавно ми підписали меморандум з компанією, яка посідає одне з перших місць з точки зору розвиненості і найменшої дистанції до реалізації проекту – Hyperloop Transportation Technologies.

Національна академія наук України та більше 10 українських підприємств беруть участь у розробці цього проекту.

Неможливо спрогнозувати, коли саме запустимо першу лінію Hyperloop. Зараз багато працюємо над облаштуванням його тестового майданчика в Дніпрі.

Усі компанії, які займаються розробкою рішень для Hyperloop, зможуть приїхати до нас і взяти участь у тестуванні.

Разом із командою в міністерстві працюємо над тим, щоб у кожному селі був інтернет. Так ми вирішимо проблему "цифрової нерівності", адже доступ до мережі означає, що люди у різних куточках України матимуть доступ і до освіти, і до медпослуг.

Зараз проект на етапі розробки нормотворчої бази та планування конкретних заходів. Як тільки їх затвердять, почнемо реалізовувати концепцію на практиці.

Плануємо побудувати 5 000 км нових доріг – вони будуть не просто з гарним асфальтом, а ще й "розумними’’: зі спецобладнанням, яке аналізуватиме трафік на дорогах.

Міністр інфраструктури нещодавно вже анонсував впровадження автоматичної системи зважування в русі Weigh-in-Motion.

Цей проект вже реалізується і навесні 2019 року планується запустити 6 систем зважування в русі (WIM) у Київській області.

Розумні дороги дозволятимуть за потреби миттєво зв’язатися і з медичними чи протипожежними службами, забезпечувати безпеку на дорогах, моніторити та керувати трафіком.

Ідеальний план реалізації проектів – залучити таких партнерів, котрі вкладуть у них не просто фінансову, а ціннісну інвестицію, при цьому не звертаючись до держбюджету.

Ми активно співпрацюємо з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Світовим банком, технологічними гігантами, які є світовими лідерами в розробці та імплементації інфраструктурних та транспортних рішень.

Ці три донори зараз співпрацюють з Україною і підтримують нашу стратегію розвитку та діляться досвідом європейських країн, котрі пройшли схожий шлях.

ВАЛЕРІЯ ТКАЧ

Валерія Ткач – держексперт з реалізації проектів цифрової трансформації у Держагентстві з питань електронного урядування України.

Займається впровадженням електронної демократії та електронних послуг.

Впевнена, що після завершення реформ Україна стане "європейським тигром", як Сінгапур в Азії, а кожен громадянин зможе отримувати державні електронні послуги з дому чи з офісу або навіть на пляжі чи пікніку.

У Держагентстві Валерія працює близько півроку. До цього стажувалася у Секретаріаті уряду. У команді фахівців реформ – 15 держслужбовців.

Її робочий день починається о 8:00–8:30, закінчується по-різному. Найбільше часу забирають робочі зустрічі та моніторинг якості електронних послуг.

Валерія каже, що впровадження новацій – справа не з легких. Приміром, електронний документообіг держслужбовці старої когорти часто сприймають як щось дивне та непотрібне.

Але у процесі обговорення та навчання переконуються, що це таки суттєво економить час.

***

Е-урядування, відкриті дані, е-послуги зможуть подолати корупцію.

Введення онлайн-послуг мінімізує спілкування громадян із чиновниками.

Електронний документообіг – це не лише покращення ефективності роботи держорганів, а й певною мірою прозорість процесів.

Тепер чиновник не зможе отримати документ і відкласти його в шафу на 10 років чи "загубити", адже відстежуватиметься, як і коли він надійшов та хто його опрацьовує.

Електронна демократія прискорює комунікацію громадян із владою, залучає їх до процесу розробки та ухвалення рішень.

В Україні вже працюють такі інструменти, як електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі.

Особливо цінними є бюджети участі. Це можливість пересічного громадянина брати участь у покращенні свого міста чи села коштом місцевого бюджету.

Для цього варто розробити ідею, прописати проект і представити його.

За результатами громадського голосування найпопулярніша пропозиція отримує бюджетне фінансування для реалізації.

За такими проектами будують та облаштовують дитмайданчики, спортзали, стадіони. Бюджети участі перспективні з огляду на децентралізацію.

Команда Держагентства разом з партнерами запровадила уже понад 50 онлайн-послуг, до кінця року їх буде уже 100.

Серед доступних онлайн-сервісів – послуги в соціальній та будівельній сфері, реєстрація бізнесу, послуги в земельній сфері та інші.

Оформленням допомоги при народженні дитини вже скористалися понад 15 000 родин, будівельними послугами загалом – близько 6 000 разів, така сама кількість і тих, хто відкрив ФОП онлайн.

Початкові кроки цифровізації України завершені, тривають наступні етапи процесу. Україна має всі шанси ввійти у топ цифрових економік світу. Це нешвидкий процес, але у нас є всі передумови для досягнення успіху.

ЄВГЕНІЯ НІМАК

Держексперт новоствореного Директорату стратегічного планування та євроінтеграції міністерства енергетики.

Євгенія працює 6 місяців. До цього рік працювала у міністерстві вугільної промисловості та енергетики у відділі євроінтеграції та міжнародної співпраці.

Каже, спочатку реформу держслужби не всі колеги сприйняли позитивно, тому процес комунікації між новими та старими держслужбовцями був непростим.

Ідеальний робочий день починається о 8.30 і закінчується о 17.30, проте так буває не завжди. Найбільше часу займає аналіз документів та навчання, адже нові держслужбовці мають обов’язково відвідувати тренінги.

***

Через нафтові кризи, побоювання щодо ядерної енергетики, особливо після аварії на Фукусімі, постійним подорожчанням традиційних енергоносіїв на "зелений" сектор вже давно орієнтується весь світ.

Німеччина після 2020 року планує відмовитись від атомної енергетики, що стимулюватиме розвиток відновлюваних джерел електроенергії.

В українській Енергетичній стратегії-2035 прописано, що частка енергії, виробленої альтернативними джерелами, до 2020 року має сягнути показника 11%.

Зараз цей показник менший за 2%. Альтернативна енергетика – запорука чистоти нашої держави, тому ми стимулюємо розвиток сонячної та вітрової енергетики.

Зараз встановлення сонячних панелей у приватних домогосподарствах стає трендом.

Ми працюємо, щоб їх власники могли не тільки так забезпечувати власні потреби, але й продавали вироблену енергію у загальну систему.

Закордонні компанії цікавляться розвитком відновлювальної енергетики в Україні: за останні три роки сума інвестицій у цю галузь сягнула 1,1 млрд євро.

Наприклад, норвежці побудують на Херсонщині 70 вітрових електроустановок. Успішне проведення реформи та активне залучення інвестицій у галузь відновлювальної енергетики сприятиме тому, що Україна стане чистішою.

Процес інтеграції – не із швидких: тестування та налаштування нашої енергосистеми під європейські стандарти займатиме 5-6 років.

Проте після її успішного закінчення український споживач отримає значно кращу якість послуг. Чому?

Об’єднання енергосистем сприятиме демонополізації ринку – українці зможуть самостійно обирати постачальника електроенергії за найбільш прийнятною для себе ціною.

Це забезпечить конкуренцію і прозоре ціноутворення на енергетичному ринку та посилить надійність енергосистеми України.

Матеріал опубліковано в рамках проекту ЄС "Підтримка стратегічних комунікацій та інформування про реформу державного управління", що співпрацює із Кабінетом Міністрів України в інформуванні українців про одну з ключових українських реформ. Проект втілює ГО "Інтерньюз-Україна".