Рада ухвалила у першому читанні закон про українську мову. Що він передбачає

54465
4 жовтня 2018

Верховна рада ухвалила у першому читанні доопрацьований законопроект про мову в Україні. Його внесли аж 77 депутатів.

За законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" проголосували 261 народний обранець.

УП.Життя пояснює, якою буде мовна політика в країні, якщо цей документ стане законом.

 Фото: Львівська політехніка

***

За документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська, а спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності всупереч Конституції і встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом.

Відповідальність нестимуть і ті, що перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.

Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

ХТО МАЄ ВІЛЬНО ВОЛОДІТИ УКРАЇНСЬКОЮ

За документом, кожен громадянин України має володіти українською, як і той, хто претендує на наше громадянство.

Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад:

  • президент
  • голова Верховної Ради, його перший заступник та заступники
  • прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри
  • голова СБУ
  • генпрокурор
  • голова Нацбанку
  • народні депутати, депутати ВР Криму
  • депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
  • держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади
  • судді, адвокати
  • керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів
  • медпрацівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та інші.

ДЕ РОЗМОВЛЯТИ УКРАЇНСЬКОЮ ОБОВ’ЯЗКОВО

Якщо документ стане законом, то засідання, зустрічі тощо у владних органах – як центральних, так і місцевих – мають проводити українською.

Якщо організатор зустрічі хоче провести її іншою мовою, має забезпечити переклад державною.

Якщо під час зустрічі хтось розмовляє не українською, організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.

Українською має бути й уся документація цих органів, а також у судах та правоохоронних органах.

ПОЛІТИЧНА АГІТАЦІЯ НА ТБ, РАДІО ТА БІЛБОРДАХ – УКРАЇНСЬКОЮ

Передвиборна агітація за рахунок коштів Держбюджету, а також матеріали передвиборної агітації, що транслюють на ТБ, радіо та розміщують на носіях зовнішньої реклами, мають бути державною мовою.

Інформаційні плакати політичних партій, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у нардепи та місцеві депутати, на посади сільських, селищних, міських голів і старост друкують українською.

ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ ДОКУМЕНТ У САДКАХ ТА ШКОЛАХ

Мова освіти - українська.

Держава гарантує кожному громадянинові України право здобути формальну освіту українською мовою у державних та комунальних закладах освіти: від садочків до вишів.

Особам, які належать до нацменшин та корінних народів, гарантують право на навчання в комунальних школах та садочках мовою нацменшини чи відповідного корінного народу поряд з українською.

Це право реалізують через створення окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу поряд з українською. Це не поширюється на класи (групи) з навчанням українською.

Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, гарантують право на вивчення мови відповідних корінного народу чи нацменшини в комунальних школах або через національні культурні товариства.

Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, іноземцям та особам без громадянства створюють належні умови для вивчення державної мови.

У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Євросоюзу.

За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, нацменшини як окремої дисципліни.

ЯК ЦЕ ВПЛИНЕ НА КОНЦЕРТИ ТА ІНШІ ПУБЛІЧНІ ПОДІЇ

Документ каже, що мовою культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова.

Інші мови під час таких подій можна застосовувати у разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених Законом України "Про нацменшини".

Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.

Супровід культурно-мистецьких та видовищних заходів має бути українською.

Якщо ведучим події є людина, що не знає української, організатор має забезпечити синхронний або послідовний переклад українською.

Українською мають видавати й вхідні квитки, оголошення, афіші, інші інфоматеріали про такі події.

Там можна використати іншу мову, щоб написати назви творчих колективів та виконавців, але тоді треба продублювати такі назви у фонетичній транскрипції українською.

Театральну виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжують субтитри українською.

Нею мають бути й музеї та виставки, в описах поруч з українською можуть бути й інші мови.

ФІЛЬМИ ТА СЕРІАЛИ

Фільми (в тому числі серіали, анімаційні й документальні фільми), мають бути україномовними.

Якщо їх створили "суб’єкти кінематографії України", таке кіно мають поширювати і показувати в Україні "з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською".

Якщо у такому фільмі будуть іншомовні репліки, їх мають озвучити або  бути субтитрувати українською.

Сумарна тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15% загальної тривалості всіх реплік у фільмі.

Каталоги відео на замовлення, що надають послуги на території України, мають забезпечувати аудіодоріжку українською не пізніше ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму.

Кінотеатри можуть показувати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи українськими субтитрами. Сумарна кількість сеансів демонстрування таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів показу фільмів у кінотеатрі на місяць.

Уточнено: З голосу під стенограму статтю про телебачення та радіомовлення виклали у редакції статті 10 закону "Про телебачення та радіомовлення".

За нею, телерадіоорганізації мовлять українською.

У загальному тижневому обсязі мовлення центральних та регіональних телерадіорганізацій україномовні передачі  та/або фільми мають мати не менше 75% загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

За тиждень україномовних передач та/або фільмів має бути не менше 60% від загальної  тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Телерадіоорганізації мають мати не менше 75% україномовних передач новин, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Телерадіоорганізації,  які відповідно до виданою Нацрадою ліцензії мовлять мовами корінних народів України, мають мати не менше 75% телемовлення  українською мовою та мовами корінних народів України на тиждень.

З них не менше 30% – українською. Ця ж вимога стосується радіопередач.

Фільми, створені на території республік колишнього СРСР не російською та не  українською мовами і в подальшому дубльовані російською мовою, озвучують або дублюють українською.

Для цілей реалізації художнього, творчого задуму допускається у фільмі (крім дитячих та анімаційних фільмів) використання інших мов  в обсязі не більше 10% загальної тривалості всіх реплік учасників фільму, при цьому всі іншомовні репліки субтитрують українською.

У передачі, фільмі, виконаному українською, допускається використання інших мов без дублювання та озвучення у таких випадках:

  • у репортажі   з місця події  (крім мови та реплік репортерів)
  • у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо осіб, які беруть участь у передачі (крім ведучих (дикторів) передачі), або в окремих репліках ведучих (дикторів) передачі в обсязі, обумовленому творчим задумом передачі
  • у музичних  творах з текстом  (піснях), які є частиною передачі  немузичного жанру чи фільму та використані в ній лише як звуковий супровід
  • у музичних кліпах, що містять текстовий супровід
  • у будь-яких  творах, виступах, виконанні тощо мовамикорінних народів України.

УКРАЇНІЗАЦІЯ ГАЗЕТ ТА ЖУРНАЛІВ

Друковані ЗМІ в Україні видають українською.

Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.

Всі мовні версії мають мати ту ж назву, бути ідентичними за змістом і видаватись в один день.

Поширювати газети й журнали за передплатою неукраїнською можна, якщо їх засновниками (співзасновниками) дадуть можливість передплатити в Україні цю ж газету чи журнал українською.

У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ, що розповсюджують в цьому місці.

І якщо у точці є російськомовна версія журналу чи газети, має бути й українська.

УКРАЇНСЬКА У КНИЖКАХ І КНИГАРНЯХ

Видавець, внесений до Держреєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року назв книжкових видань.

У кожній книгарні та місці, де продають книжки, має бути не менше 50% назв книжкових видань від загальної кількості назв у цьому місці.

СТВОРЯТЬ НАЦКОМІСІЮ ЗІ СТАНДАРТІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Вона опрацьовуватиме та утверджуватиме стандарти української мови як державної.

Комісія затверджує стандарти української мови: правопис і зміни до цього, стандарти української термінології, затверджує посібники та підручники для опанування відповідних рівнів володіння українською тощо.

З’ЯВИТЬСЯ УПОВНОВАЖЕНИЙ З ЗАХИСТУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Він має захищати українську мову, захищати права українців на  отримання держмовою інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Уповноважений із захисту державної мови:

  • контролює застосування української як державної органами влади, іншими суб'єктами господарювання державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об’єднаннями, політичними партіями та приватними юрособами тощо
  • надає висновки і рекомендації органам влади і центральної і місцевої щодо застосування української мови як державної в їхній роботі
  • оприлюднює висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах
  • подає пропозиції Кабміну щодо змін законодавства на захист української

Кожен може поскаржитись Уповноваженому про порушення права на отримання українською інформації і послуг в усіх сферах суспільного життя в Україні та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Уповноважений впродовж 10 робочих днів з дня надходження скарги ознайомлюється з нею, і може вирішити:

  • провести мову експертизу
  • провести мовне інспектування
  • залишити скаргу без розгляду.

Владні органи у своїй подальшій роботі керуються висновками та рекомендаціями Уповноваженого щодо дотримання стандартів української.

Те ж стосується підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадських об’єднань, політичних партій.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

У Кодекс про адмінправопорушення додають статтю щодо порушення законодавства у сфері застосування державної мови.

Порушили закон щодо обов’язкового застосування української під час зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в держорганах, на державних і комунальних підприємствах, судах тощо –посадові особи заплатять від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушили закон щодо застосування української в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах, рекламі тощо – штраф на посадові особи від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів.

Порушили закон щодо застосування української на телебаченні та радіо – штраф на посадові особи від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів.

Порушили друковані ЗМІ – штраф на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів.

Далі документ доопрацьовуватимуть до другого читання.

powered by lun.ua