Чому важливо у якій родині ти народився? І як це виправити. Пояснює головред Nature

Батьки можуть змінити майбутнє своїх дітей, додавши їм успішності у подальшому житті.

Чому важливо у якій родині ти народився? ФОто _italo_/Depositphotos

У цьому, посилаючись на наукові відкриття, переконує головний редактор журналу Nature та мама трьох хлопчиків Хелен Пірсон, у своєму виступі на TED-2017.

Вона зізнається, що раніше більшу частину часу "виховання" придумувала на ходу, оскільки поняття не мала, що потрібно робити.

Проте все змінилося, коли кілька років тому жінка натрапила на маленький секрет, який розкривають британські вчені.

"Це допомогло мені стати більш впевненою в тому, як виховувати своїх дітей, а також показало, як ми, як спільнота, можемо допомогти всім дітям", – зазначає Хелен.

Журналіст розповідає, що останні 70 років британські вчені відстежували всі аспекти дорослішання і життя тисяч дітей в ході неймовірного наукового дослідження, подібного якому не проводили ніде у світі.

Зібрана інформація дає змогу порівняти тих, хто добре вчився у школі або прожив щасливе й заможне життя, з тими, кому все давалося важко, і спробувати зрозуміти, чому їх життя склалося по-різному.

З самим дослідженням все не так просто. Воно розпочалося у 1946-му, через кілька місяців після закінчення війни.

Тоді вчені опитували матерів Англії, Шотландії та Уельсу, бо хотіли знати, як воно в такий час мати дитину. Протягом одного тижня вони записали дату народження майже кожної дитини, а це майже 14 тисяч немовлят.

Це повоєнне дослідження було настільки успішним, що вчені повторили його кілька разів. Вони записали дані про народження тисяч дітей у 1958-му, 1970-му, зробили це на початку 90-х та в кінці тисячоліття.

В цілому більше 70 тисяч дітей були опитані, п'ять поколінь британців.

До кожної групи людей вчені поверталися з певною періодичністю, щоб зібрати більше інформації.

Вони не тільки опитували колишніх дітей, а й брали у них зразки тканин (наприклад, волосся, зрізані нігті, молочні зуби та навіть ДНК). Навіть зібрали 9 тисяч плацент після пологів.

Цей проект вважається унікальним – жодна інша країна в світі не простежувала життя поколінь дітей настільки детально.

Це найбільш вивчені люди на планеті, а отримана інформація стала неймовірно цінною для вчених, ставши підставою для понад 6 тисяч наукових публікацій і книг.

У своєму виступі Хелен Пірсон зосереджується на одному з відкриттів, яке зробило це дослідження.

"Давайте почнемо з поганих новин. Можливо, найбільшим висновком дослідження було: не народжуйтеся у злиднях або несприятливих умовах, тому що в цьому випадку вам, швидше за все, доведеться йти по більш складному шляху", – розповідає журналістка.

Діти з малозабезпечених сімей з більшою часткою ймовірності були змушені боротися майже за все. Вони гірше вчилися у школі та згодом отримували непрестижну роботу.

Були й менш очевидні результати: діти, які отримали важкий старт у житті, набагато частіше ставали хворобливими дорослими. Вони страждали ожирінням, мали підвищений тиск, і це простежується десятиліттями, частіше мали проблеми з пам'яттю і здоров'ям, та навіть вмирали раніше.

Цікаво, що деякі з цих відмінностей виникають у неймовірно ранньому віці. В одному дослідженні діти, що ростуть в бідності, відставали при проходженні навчальних тестів майже на рік від більш забезпечених дітей.

"Відмінності такого роду знаходили з покоління в покоління. Це значить, що ранні обставини мають глибокий вплив на розвиток усього подальшого життя. І зрозуміти, чому саме так, – одне найважчих завдань на сьогоднішній день", – пояснює журналістка.

При тому, що батьків та середовище ми не обираємо, але це дослідження додає також оптимізму, показуючи, що далеко не всі, хто отримав неблагополучний старт у житті, виростаючи, виявляються у складних обставинах.

Дослідження навіть пояснює, як їм це вдається.

"Батьки дійсно мають значення. Діти батьків, які були зацікавлені у їхніх майбутніх досягненнях, з більшою ймовірністю уникли важкого початку, – розповідає Хелен.

Таким чином, здається, самі батьки і те, що вони роблять, дійсно важливо, особливо в перші роки життя дитини".

Вчені виявили, що навіть незначні, на перший погляд, речі, – розмовляти і слухати дитину, відповідати їм дружелюбно, вчити з ними букви і цифри, подорожувати та ходити в гості, – які роблять батьки, дають хороші результати.

Дослідження показало, що діти батьків, які читали їм кожен день, коли їм було 5, і продовжували цікавитися їх освітою в 10 років, з набагато меншою ймовірністю були бідними у 30.

Є й інше дослідження, для роздумів: вчені простежили за дітьми, які читали в своє задоволення. Це означає, що діти вибирали журнал, книгу з ілюстраціями або історіями.

Результати показали, що діти, які читали для задоволення у віці 5-10 років, в середньому краще справлялися ушколі, й пізніше в житті, з тестами. І не тільки з тестами на читання, але також з орфографії та математики.

[L]Вчені намагалися вирахувати різні фактори, розглядаючи однаково розумних дітей з одного соціального класу, і, здається, саме читання допомогло дітям впоратися краще і досягти більшого.

"Отже, першим висновком дослідження було: не народжуються в злиднях або несприятливих умовах, тому що такі діти схильні піти по більш складному життєвого шляху, – підсумовує Хелен Пірсон.

Але потім ми дізналися про те, як важливі батьки і що гарне батьківство допомагає дітям подолати труднощі та впоратися з попередніми несприятливими умовами.

І бідність, і батьківство обидва дуже важливі".

Журналістка розповідає, що ці дані змусили її задуматися і змінити дещо в своєму житті.

"Вдома ми ввели "час для спілкування", це всього лише 15 хвилин в кінці дня, коли ми говоримо і слухаємо синів. Тепер я намагаюся питати їх про те, що вони робили сьогодні, показати, що я ціную те, що вони роблять в школі. Я намагаюся, щоб у них завжди було, що почитати.

Я кажу їм, що зацікавлена ​​в їх майбутньому, що вони будуть щасливими і доб'ються успіху. Я достеменно не знаю, чи допоможе це, але я абсолютно впевнена, що це не заподіє шкоди і може навіть принести їм користь, – зазначає вона.

Зрештою кожен з наших дітей піде своїм шляхом, і це частково визначиться успадкованими генами і, звичайно, всім життєвим досвідом, який вони отримають, включаючи взаємодію з нами, їх батьками".