Як і для чого потрібно говорити з дитиною про порно: 9 порад секс-педагогів

Страх, сором і приниження – саме це ви можете відчувати, коли розмовляєте з дитиною про порно. Якщо взагалі піднімаєте цю тему.

Але така бесіда допоможе сформувати у дітей здорове уявлення про сексуальні стосунки.

Фото: JanPietruszka/Depositphotos

– Суспільство повільно рухається на шляху усвідомлення того, наскільки важливою для молоді є грамотність у питанні сексу, – розповідає секс-педагог Робін Уоллес-Райт. –

Я була у багатьох школах, і можу сказати, що учні отримують секс-освіту переважно через перегляд порно.

Порно – складна для обговорення тема, але це реалії сучасного світу. На дітей впливають медіа, вони отримують багато інформації зі смарт-пристроїв, відеоігор.

На щастя, батьки можуть формувати світогляд своїх дітей та обговорювати з ними ці питання.

The Huffington Post опублікувало 9 порад секс-педагогів, як розмовляти з дітьми про порно.

"Вчені довели, що середній вік першого перегляду порно – від 10 до 12 років для хлопчиків та від 11 до 13 років для дівчаток.

Тому розмову про це варто запланувати заздалегідь", – говорить вчитель секс-освіти Кім Кавілл.

Багато дітей натрапляють на порно випадково під час пошуку не пов'язаної з цією темою інформації в інтернеті або коли починають цікавитися статевим дозріванням та анатомією свого тіла.

"Розмова з дитиною допоможе вберегти її від шкідливого контенту і може допомогти мінімізувати потенційну шкоду", – запевняє Уоллес-Райт.

За словами Уоллес-Райт, говорити потрібно спокійно та нейтральним тоном.

"Батьки стурбовані, але погано, коли цей страх відчувається у голосі під час дискусій. Дитина це відчує і відчуватиме себе тривожно", – зазначила вона.

І запропонувала варіант сценарію для батьків, які хочуть розкрити цю тему. Ви можете почати розмову так:

"Якщо ти коли-небудь побачиш фото чи відео з голими людьми, які будуть торкатися приватних частин тіла один одного, то це – порнографія.

Знаю, що це дивно, коли говорю з тобою про це – мені незручно. Але ти можеш випадково побачити порно, і я хочу, щоб ти знав/знала – ці зображення та відео для дорослих не показують реальні любовні стосунки".

"Завжди повідомляйте дітям, що їх цікавість до сексу, оголеності, тіла та порно є нормальною", – пояснила сексуальна освітянка Меліса Карнагі.

За її словами, батьки мають переконати своїх дітей, що можуть відповісти на всі незручні питання. Цього не потрібно соромитися.

Важливо, щоб батьки створили безпечний простір і переконали своє чадо, що немає жодної забороненої для обговорення теми.

"Переконайтеся, що діти розуміють, що порно – не частина секс-освіти.

Отже, якщо діти хочуть дізнатись більше інформації про це, найкраще – запитати у батьків або знайти спеціалізовані освітні сайти в інтернеті, де вони можуть отримати фахові коментарі", – радить експертка.

Якщо говорити про старших дітей або підлітків, Кавілл радить не бомбардувати їх глибоко особистими питаннями на кшталт: "Ви дивилися порно?", "Яке порно?", "Де дивишся?".

Натомість ставте відкриті питання. Наприклад, чи дивляться подібні фільми друзі та однокласники дитини.

Іноді батьки ризикують здатися смішними. Наприклад, коли починають вигадувати варіанти "підходу" до теми: "Я чув про це по радіо. А твої однокласники займаються таким?".

Намагайтесь все ж демонструвати сучасніші погляди.

"Порнографія показує секс як розвагу, він не такий, як у реальному житті", – розповідає Кавілл.

Пояснюйте, що порно – не найкращий спосіб дізнатися про секс.

Порнографія передає суперечливі уявлення та поширює шкідливі ідеї про людське тіло.

"Доволі часто в порно не показують використання презервативів та інших засобів контрацепції, – пояснює експерт. – Порно – галузь, створена для отримання прибутку, а не для поширення секс-освіти. Вона не дасть достовірної інформації про відносини, тіло та секс".

Секс-педагог Уоллес-Райт радить батькам допомогти дитині розмежувати різницю між порнографією та сексом у реальному житті:

"У здорових сексуальних стосунках партнери спілкуються один з одним, з'ясовують, що їм обом подобається. Перш ніж робити будь-який крок у плані сексуальності, вони отримують згоду від коханої людини. Ставляться один до одного на основі принципу доброти та поваги у всьому".

Важливо пояснити, що тіла у порно зазвичай не виглядають так, як тіла більшості людей (пеніс часто більший за середній, збільшені груди тощо).

Секс може бути насильницьким, також рідко там є рівність між партнерами, оскільки жінки нібито "обслуговують" чоловіків.

"Акторам платять за те, що вони роблять. Це не по-справжньому", – наголошує педагогиня.

Вона пропонує також сказати дітям: "Єдине, що, як мені здається, має значення у порно – те наскільки сексуально бажаним може бути тіло людини. Але твоя цінність набагато більша, адже у тебе є особистість, характер, інтереси, таланти".

Як правило, діти ставлять два питання: "Чи я мушу це робити?" і "Чи це боляче?".

Коли мова заходить про порно, маленькі діти можуть турбуватися, що люди на відео відчувають біль.

Скористайтеся зручною нагодою, щоб переконати дитину, що вона є "босом" свого тіла:

"Скажіть дитині, що вона не повинна робити зі своїм тілом того, чого не хоче", – каже учителька Кік Кавілл.

Якщо вона не хоче дивитися подібні відео або якщо не хоче робити те ж саме зі своїм тілом, це її право".

Це важливо, продовжує Уоллес-Райт. Вона радить батькам сказати дітям:

"Якщо ти коли-небудь побачиш те, чого не розумієш, будь ласка, дай мені знати. Я тут, щоб поговорити і допомогти тобі".

В ідеалі перед початком розмови про порно батькам краще запланувати перед цим невеликі розмови зі своїми дітьми про тіло, стать, статеве дозрівання та відносини.

За словами освітянки Карнагі, діти часто запитують, що таке порно, або про конкретні дії, які вони бачили під час перегляду порнографії.

Незважаючи на те, що в інтернеті є "етичні форми" порно, однак найчастіше відеоролики та малюнки, які бачать діти, шкідливі.

Не забороняйте дитині "надсилати ню", бо це неефективно.

Краще запропонуйте її утримуватися від ризикованої поведінки.

Головне, щоб дитина знала, що ніхто і ні в якому разі не має права змусити її робити що-небудь проти волі.

"Багато молодих дівчат повідомили, що отримують десятки наполегливих повідомлень від залицяльників. Вони часто не знають, як діяти у цій ситуації.

Тому краще розкажіть, як ваша дитина може захистити себе, якщо її переслідують.

Моє основне застереження для батьків – не створюйте якесь авторитарне правило.

Не починайте розмову з: "Дай-но мені перевірити твій телефон!", "Де твій фейковий обліковий запис в Instagram?" "Я буду щодня дивитися твій телефон!", "Не роби такого!".

Для деяких дітей такий контроль може спрацювати, але не для більшості", – наголошує Уоллес-Райт.

Пам’ятайте, що бути батьками у наш час набагато складніше, і немає жодного усталеного правила, як вчиняти правильно.

Головне – будьте другом для своєї дитини. Ви порозумієтесь, якщо будите дивитися на свій її очима.