У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, як українці потрапляють у трудове та сексуальне рабство, де їх шукають та як дурять, а також отримаєте інструкцію, як себе уберегти, щоб не потрапити у таку ситуацію. Особливо актуальна ця тема людям, що їздять чи планують їхати на заробітки

"Це може торкнутися лише дитини, яка вийшла з інтернату.

Безхатченка, якого можна примусово змусити жебракувати.

Дівчини з поганою поведінкою. 

Людини без освіти.

Але не мене".

Так говорять про рабство сьогодні, коли в Україні кожна 5 людина – в групі ризику, оскільки погодилася б на ризиковане працевлаштування. Це число росте щороку.

Така тенденція стала приводом до відновлення руху аболіціоністів у 21 столітті – людей, які борються проти рабства.

Фото: А21

"УП. Життя" поговорила з керівницею Міжнародної громадської організації А21 в Україні Юлією Саченко.

Вона розповіла, як українці потрапляють у рабство та як стереотипне мислення може завадити нам самим.

Влітку 2018 року з рабства звільнили близько 30 українців на Одещині. Людей під страхом фізичної розправи змушували безкоштовно працювати на заводі з консервації. Фото: Нацполіція

ЯКА СТАНДАРТНА СХЕМА ПОТРАПЛЯННЯ У РАБСТВО

Є думка, що у рабство потрапляють переважно дівчата через сексуальну експлуатацію.

Так і було. 10 років тому. Тепер же більшість тих, хто потрапляє у рабство – понад 60% – саме чоловіки.

90% постраждалих потрапляють саме в трудову експлуатацію. Це може трапитися з будь-ким і виглядає зазвичай так: людей запрошують на роботу, забирають документи, маніпулюють, погрожують і змушують працювати.

Для збільшення натисніть на зображення. Джерело: А21

– Нещодавно одна з наших волонтерок втратила зв'язок з батьком. Кілька тижнів він не виходив на зв'язок, не брав слухавку.

Врешті, якийсь чоловік, якого вона не знала, подзвонив їй. Повідомив, що її батько через паркан продиктував номер телефону і сказав: "Це моя донька, подзвоніть їй і скажіть, що я там і там в експлуатації", – розповідає Юлія.

У той же день донька чоловіка написала заяву в поліцію і ввечері його звільнили і везли до Києва.

Потрапив у цю ситуацію чоловік за стандартною схемою.

Майже у кожному великому місті біля вокзалів є так звані "п'ятачки" – невелика площа, де збираються люди для пошуку роботи.

Заробітчани. Фото: КУРС

– Як біржа праці, – пояснює Юлія. – Роботодавці знають про ці "п'ятачки", приходять та винаймають собі працівника на день, тиждень, більше.

Є недобросовісні роботодавці: відвозять людину у незнайому місцевість: сусідню область або ще далі. Потім відбирають документи і змушують працювати.

РАБСТВО В УКРАЇНІ У ФОРМАТІ 3D

Торгівля людьми – транснаціональний злочин. Це стосується усіх країн світу без винятку.

• Є країни призначення. Зазвичай, це благополучні країни (Норвегія, Велика Британія, США). У них є попит на дешеву робочу силу.
• Є країни-транзити, через які перевозять людей (Польща, Угорщина).
• Є країни-постачальники "живого товару".

Україна – у форматі 3D: і країна призначення, і транзиту, і держава-постачальник.

При цьому лише 1-2% випадках постраждалих вдається врятувати, оскільки відслідкувати дії торгівців людьми важко.

Влітку 2018 року з рабства звільнили близько 30 українців на Одещині. Людей під страхом фізичної розправи змушували безкоштовно працювати на заводі з консервації. Фото: Нацполіція

Іноді це трапляється випадково, як, наприклад, у Херсонській області під час вирощування тютюну.

– 70 людей – 50 українців, 20 громадян Молдови – експлуатували, починаючи від посіву і закінчуючи збором врожаю. Там були чоловіки і жінки різного віку, всі жили в одному сараї, навіть без перегородки на чоловічу і жіночу частини.

Спали на жахливих матрацах і з сіна, варили собі їсти в казанах. Доступу до цивілізації не мали. Це було посеред поля і під цілодобовою охороною.

Дівчата мусили "обслуговувати" охоронців у сексуальному плані. Одна дівчина завагітніла. Коли прийшов час народжувати, вони не знали, що робити, викликали лікаря.

Так вдалося знайти і врятувати людей, розповідає Юлія. За її словами, їх годували обіцянками до останнього. Коли громадян Молдови депортували, вони все ще сподівалися, що прийде роботодавець і дасть їм гроші за рік роботи.

Звісно, цього не сталося.

Ось такий побут був у людей у трудовому рабстві на Одещині. Їх звільнили у 2018 році

ОДНА З ФОРМ РАБСТВА – ЗМУШУВАТИ ПЕРЕВОЗИТИ НАРКОТИКИ

68% постраждалих від торгівлі людьми мають вищу або технічну освіту.

Вони потрапляють у рабство через незнання своїх прав або важкі життєві обставини. Часто їхня втягують у кримінальну діяльність.

"Роботодавці" шантажем можуть змушувати перевозити наркотики або дорогоцінні метали через кордон.

Зазвичай так використовують людей для перевезення товару у країни, де покарання за такі дії –максимальне.

Так завербували українку і змусили її перевозити наркотики через кордон у Таїланд, де за торгівлю та транспортування наркотиків – смертна кара.

– Дівчина не знала, що в сумці. Вона була запечатала і заклеєна. Через погрози українка погодилася. У Таїланді її на цьому піймали. Зараз вона відбуває покарання в Таїланді – її засудили до 25 років позбавлення волі.

Фото: Fotoember/Depositphotos

Ми дуже мало можемо зробити у цій ситуації, навіть при тому, що у нас в Таїланді є організація. У Таїланді такі закони: є король, і тільки він може помилувати. Добре, що не смертна кара, а 25 років. У нас є час, щоб докласти зусилля і витягти її звідти.

Так само відбувають покарання у російських в'язницях понад 100 українських хлопців.

Кілька років поспіль в Києві на зупинках, у метро і автобусах висіли оголошення про працевлаштування на роботу кур'єром.

Запрошували молодих хлопців без досвіду роботи. Пропонували їм високу зарплату  за неважку роботу: перевозити товар через кордон між Росією та Україною.

– Урешті-решт, хлопців змусили перевозити наркотики. У деяких випадках вони не знали, що везуть, а у деяких – знали. Їх змушували робити це маніпуляціями та погрозами. За кілька ходок російська сторона їх викривала.

Джерело фото: Виноградів NEWS

Через те, що стосунки між Україною і Росією напружені, дістати хлопців звідти важко.

БЕЗ НИРКИ І ДРУЖИНИ

Іноді не все так однозначно, наскільки може здаватися з першого погляду.

– У нас був потерпілий з однієї з областей України. У нього серйозно захворіла дружина і потрібні були гроші на її лікування. Тому він почав шукати швидкий заробіток в інтернеті, – каже Юлія.

На нього швидко вийшли трафікери і запропонували продати нирку. Думав недовго, погодився. Запропонована сума була достатньою, щоб відшкодувати операцію дружини.

Фото: Lighthunter/Depositphotos

Операція з видалення органу проходила не в Україні. Чоловіка спершу вивезли в одну країну, потім перевезли в іншу, далі – в третю, щоб важко було відстежити процес.

Йому видалили нирку і заплатили набагато менше, ніж обіцяли спочатку.

Суми було недостатньо для лікування. Дружина померла.

– Він повернувся до дітей без нирки, втратив здоров'я, втратив дружину… Ми дізналися про нього і надали допомогу. Довго він був у нашій програмі, ми допомогли йому стати на ноги. Він заснував невеликий бізнес у своєму місті та зараз достатньо успішна людина.

ОБЕРЕЖНО: ШЛЮБНІ АГЕНСТВА ТА ФІРМИ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ

– Ми знаємо, що українські дівчата – найкрасивіші у світі, і ця слава йде попереду нас, але українські дівчата не лише найкрасивіші, але й найбільш довірливі. І трафікери активно цим користуються, – говорить Юлія.

Якщо українські агентства з працевлаштування закордоном можна перевірити (вони повинні мати ліцензію), то шлюбні агентства перевірити неможливо: їх не мусять ліцензувати, тож ніхто не перевіряє.

У приморських містах (Миколаєві, Херсоні, Одесі) такий бізнес поширений. На дверях агентства зазвичай розміщені дві вивіски: українською чи російською та англійською мовами. Але часто вони відрізняються.

– Російською чи українською може бути написано: "Пропонуємо дівчатам можливість познайомитися з цікавою молодою людиною для подальшого влаштування особистого життя", а англійською – що в умови входить надання житла або готельного номеру. Зрозуміло для чого, – пояснює керівниця А21.

Фото: eldarnurkovic/Depositphotos

"Майбутні чоловіки" – також не промахи. Якщо це професійний трафікер, він знає, що робить: виглядає охайно, має гроші, вміє правильно поводитись, дарує подарунки.

– Одна з дівчат познайомилася з таким чоловіком з Ізраїлю. Він був дуже галантним. Через кілька зустрічей закохалася. Він запропонував їх руку і серце, і в Україні вони зареєстрували шлюб.

Що може бути більшим підтвердженням чистоти намірів?

Потім він поїхав в Ізраїль, згодом забрав дівчину до себе і вже там з'ясувалося, що зареєстрований в Україні шлюб в Ізраїлі не дійсний.

На її очах здійснювали торги, він продав її за велику суму громадянину Арабських Еміратів. Вона потрапила в експлуатацію. Її "чоловік" був посередником.

Дівчина була настільки розчарована, що навіть після того, коли її врятували, їй дуже важко довіритися чоловікам у цілому. Вона була переконана, що виходить заміж з любові.

Та шлюбні агентства – не єдиний ризик потрапити в секс-експлуатацію.

Під опікою А21 була дівчина, яку завербували на роботу нянею. Відвезли в будинок, який насправді був борделем в Києві, і змушували працювати.

Дівчина не могла звідти вийти, але була смілива. Написала записку, куди потрапила, і викинула її у вікно. Записку знайшли перехожі. Дівчину врятували.

ДРУГ-ВЕРБУВАЛЬНИК

Близько 80% потерпілих були завербовані людиною, яку вони знають особисто: другом, родичем, знайомим.

Фото: kolapatha@outlook.co.th/Depositphotos

Іноді їм за це платять: людина може потрапити в експлуатацію сама, а потім їй говорять: "Якщо завербуєш подругу або кількох, за кожну отримаєш $1000, і тоді зможеш відкупитися".

Або коли дівчина більше не приваблює клієнтів, їй обіцяють "свободу", якщо вона на своє місце приведе кількох інших.

Але буває, що людина несвідомо займається вербуванням.

– Чоловіка запрошують працювати на будівництво у сусідню країну і кажуть: "Якщо збереш команду, автоматично станеш бригадиром, будеш головою, зароблятимеш більше або будеш отримувати відсоток за кожного". І людина, сама того не знаючи, вербує своїх друзів та близьких і везе туди.

За роки незалежності 230 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми. 61 тисяча з них – за 2014-2017 роки.

Проблема серйозна і продовжує розвиватися через кілька причин, пояснює Юлія.

Для перегляду цих причин скористайтеся стрілочками

ЯК СЕБЕ УБЕРЕГТИ ВІД РАБСТВА

Для збільшення натисніть на картинку

Для збільшення натисніть на картинку

Для збільшення натисніть на картинку

Для збільшення натисніть на картинку

Яна Дирявська, УП

Титульне фото: chaioj/Depositphotos