Уляна Супрун: "Тютюнові" закони в Україні виконують погано, бо немає контролю

30 січня 2019

Доктор Уляна Супрун, в.о. Міністра охорони здоров’я  про тютюнову залежність, "антитютюнові" закони, та чому курці повинні сплачувати більше за своє медичне страхування.

Людину можна вилікувати від будь-якої залежності, в тому числі і від тютюнової.

У багатьох людей залежність не стільки фізична, скільки психологічна. Головне в самому процесі "лікування" обрати ефективний спосіб, та сам курець повинен прийняти рішення кинути.

МОЗ в тандемі з громадськими організаціями впроваджує різні програми допомоги тим, хто хоче кинути палити.

Є гаряча лінія, яка безкоштовно працює в будні з 9 ранку до 9 вечора (0 800 50 55 60). Обізнані спеціалісти завжди можуть вислухати, підтримати. Створено спеціально сайт, де є вся необхідна інформація, що робити, якщо хочеш позбавитися від нікотинової залежності.

 

Крім того, вже до кінця цього року запрацюють у всіх областях України центри громадського здоров’я (наразі вони є в Херсонській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Рівненській областях та в місті Києві).

Одне з завдань цих центрів зокрема реалізовувати програми щодо боротьби з курінням.

Програми різні: як для дорослих, так і для дітей. Є програми підтримки для курців, які вирішили кинути палити.

Помічаю останнім часом, що курити стало вже не модно. Як, наприклад, було раніше.

А я добре пам’ятаю той час, коли сигарета вважалася ознакою крутості. Коли була підлітком, багато хто ховався десь за школою і курив. Тож заборони на законодавчому рівні, просвітницька діяльність працюють.

В нас вже є статистика глобального опитування щодо вживання тютюну, що поширеність куріння за останні 7 років зменшилася серед дорослих на 20%, а серед підлітків – на 23% за останні 6 років. Тож треба продовжувати працювати на законодавчому та громадському рівні.

Наразі вже пройшли комітети два важливих законопроекти: №2820, який пропонує встановлення європейських стандартів з контролю над тютюном: збільшити страшні картинки на пачках, заборонити ароматизовані сигарети, регулювати електронні сигарети. Також законопроект №4030а про збільшення кількості громадських місць, вільних від куріння, і про заборону реклами сигарет в магазинах, кіосках, супермаркетах.

 

Вони потрапляли у порядок денний, але їх так і не розглянули навіть у першому читанні. Ми розуміємо, що ці законопроекти, якщо будуть прийняті, матимуть великий вплив на людей.

Адже заборона викладки сигарет, яка виконує роль реклами, в першу чергу, оберігає дітей від спокуси спробувати покурити.

Крім того, допомагає дорослим, які вирішили кинути, не зволікати. Людина, що кидає, і так знаходиться у стресі, а тут їй звідусіль постійно нагадують про сигарети. Тож якщо викладку сигарет заборонять, навіть на психологічному рівні стане легше впоратися з нікотиновою залежністю тим, хто вирішив кинути.

Все частіше в державах із високим рівнем розвитку сигарети продають у однотипних небрендованих пачках із великими попередженнями про страшні хвороби.

Такі відразливі пачки сигарет є інструментом протидії агресивній рекламі тютюну, адже на пачках показують справжні наслідки куріння.

В Австралії, яка першою запровадила однотипну упаковку ще у 2012 році, за останні роки суттєво зменшилась поширеність куріння. 

Проблема в тім, що "тютюнові" закони в Україні виконуються вщент погано. Бо немає контролю.

Часто трапляється, що продавці продають дітям сигарети. І це не тільки в Україні така проблема. В Європі також все це існує.

Тож потрібен постійний нагляд.  Щоб приходили інспектувати в магазини, штрафувати тих, хто продає. Навіть можна зробити акцію "таємний покупець" - відправити підлітків, які спробують купити сигарети.

Також контролювати виконання норми закону щодо заборони паління в громадських місцях. Це ж може, наприклад, робити поліція та Держпродспоживслужба.

Наприклад, в Америці, в деяких штатах, не можна палити у власному автомобілі, коли  в ньому сидить дитина. Бо це шкодить дитині і на фізичному, і на психічному рівні. І поліція за таке штрафує.

Пам’ятаю, як в 95 році ми зі своїм чоловіком Марком переїхали до Нью-Йорка. Тоді це було перше місце, в якому запрацювала заборона курити в громадських місцях. Я з друзями пішла у клуб. І в якийсь момент залишилася в ньому сама, бо всі вийшли покурити.

Електронні сигарети і кальяни наразі взагалі ніяк не контролюють на законодавчому рівні.

Наприклад, в Європі вони прирівняні до звичайних сигарет. І мають такі ж самі обмеження. Адже шкодять здоров’ю вони не менше за звичайні сигарети.

Причому не тільки курцям, але і тим, хто знаходиться поруч.  Хоча якихось епідеміологічних  досліджень наразі немає, бо з’явилася ця продукція відносно недавно.

 

Треба хоча б 5 років, щоб відстежити, як змінюється здоров’я у курців електронних сигарет. Тим не менш, важливо контролювати, що виробники кладуть у ті касети для електронних сигарет. Бо там можуть бути канцерогенні й токсичні речовини, які шкодять здоров’ю.

Лікар – це та людина, яка може змусити принаймні замислитися про здоров’я, і пояснити, як воно може покращитися, якщо людина кине палити. 

Адже вже є багато досліджень, які доводять: навіть після 10 років куріння, якщо людина кидає, то її стан значно покращується.

Тому лікарі наразі повинні питати у своїх пацієнтів, чи курять вони. В Америці курці сплачують набагато більше за медичне страхування.

Бо всі розуміють – курці частіше лікуються. Давно не секрет, що тютюн погано впливає на серцево-судинну систему та легені. За статистикою ВООЗ, 90% тих, хто хворіє на рак легень, є курцями.

 

Якщо державним пріоритетом буде зниження рівня паління серед українців, то можна досягти вагомих результатів.

Так колись було в Америці, коли вони зробили державним пріоритетом зменшення на 10% рівень паління за 10 років. Але щоб досягти результатів, просто нових законів і програм по підтримці та інформуванню в цій темі недостатньо. Треба підключати інші відомства, щоб виконувалися закони.

Мирослава Шершень

Головне на сайті