Як привчити дітей до читання? Поради 14-ти річної книжкової блогерки

9639
9 квітня 2019

Софія Павловська – наймолодша "буктюберка" України, тобто блогерка, яка розповідає про книжки в YouTube.

Вона з Луцька. Їй 14 років, а на її каналі уже 47 відео, в яких вона розповідає про книги, які прочитала.

Веде канал школярка більше двох років. В Україні вона – єдина підліток-буктюбер, яка розповідає виключно про літературу.

Аби тримати себе у книжковому тонусі, в середньому читає сім книг на місяць.

 

Для дітей

Ідея знімати відео зародилася у Софії випадково.

Вона прочитала цікаву книжку, а згодом захотіла дізнатися, що про неї думають інші діти. Втім, не знайшла жодного відеоогляду.

А в соцмережах про неї практично не писали.

Історія, яку прочитала дівчина, була популярною, тож вона вирішила записати власне відео, аби зацікавити інших.

Оператором перших записів була мама, але вже згодом Софія зробила спеціальну конструкцію з мольберта, в якому, як і у штативі, можна регулювати висоту.

На нього й ставила телефон.

Каже, це для того, аби ніхто не міг побачити відео до виходу в мережу.

Перший ролик, тоді ще семикласниці, подивилися близько тисячі людей. Тому учениця вирішила, що продовжуватиме знімати влоги.

На противагу дорослим буктюберам, вона знімає відео найчастіше про книги, які сподобались, а не які розчарували.

Це аби не образити тих, чиї книжкові вподобання відрізняються від її, а також зацікавити однолітків читати.

Крім того, як стверджує Софія, про історію, яка не подобається, розповісти набагато важче.

Дівчина переконана, що діти, які кажуть, що не люблять читати, ніколи не відкривали дійсно цікавої для них книги. Цей принцип поширюється і на дорослих.

 

1. Читати книги поза шкільною програмою. Вони часто цікавіші!

Вона закликає відкинути думку, що книжки закінчуються на шкільній програмі.

Їй і самій багато творів з підручників не подобаються, і це нормально.

Інколи, після відверто нецікавої частини літератури зі школи, діти навіть не хочуть читати щось ще.

А насправді зараз перекладають багато хороших книг. І завжди є актуальні українські дитячі письменники, з творів яких реготали ще батьки нинішніх дітей.

2. Звертати увагу на сучасних авторів, які пишуть для дітей та підлітків

Починала Софія читати з творів Василя Сухомлинського.

Далі перейшла до історій Всеволода Нестайка: від "Чарівних окулярів" до "Сонячного зайчика".

Це був її улюблений автор. Коли трішки подорослішала, почала читати Джеремі Стронґа, наприклад, "Матильду". Це для дітей 10-13 років.

Далі уже книги для підлітків: "Абсолютно нецілована" Ніни Елізабет Грьонтведт (це друга частина, перша – "Привіт, це я"), серія "Суперкруті" Аудгільди Сульберґ, серія "Енн із зелених дахів" Люсі Мод Монтгомері.

Це популярні книги і на ці огляди більше переглядів у YouTube.

Якщо ви не знаєте, яку книгу обрати, пошукайте в інтернеті, що зараз популярне або запитайте тих, хто любить читати, що б ті порадили.

3. Софія книжок, які не подобаються, до кінця не читає. І радить так робити й іншим. Хоча б для економії часу.

При виборі книжки дівчина обов’язково звертає увагу на обкладинку: чи вона красива, який шрифт, та чи є малюнки.

Верстка та дизайн – важливі. Добре зроблені книги не завжди дешеві, але їх можна взяти у бібліотеці.

4. Не соромитись запитувати, що читають однокласники, позичати в них книги

Влогерка дає читати свої книги усім однокласникам.

Каже, що так популяризує книжку. Щоправда, після сьомого чи восьмого читання та вже може виглядати пошарпаною, але для благого діла не шкода.

Для батьків

1. Водити/возити дітей на великі книжкові події (наприклад, "Книжковий Арсенал", "Book Forum")

У 2017 році Софія взяла участь у "Книжковому Арсеналі" у ролі спікерки. Розповідала, як наважитись завести свій канал.

Наступного року відвідала Львівський "Book Forum". Цього разу в ролі книголюбки, яка хоче скупити новинки на найближчі декілька місяців.

Коли Софія їхала на "Book Forum", за компанію з нею поїхала подруга, яка не любить читати.

Навіть вона почала скуповувати книги, влилася в літературну атмосферу, сама ініціювала відвідини якихось заходів і взяла багато автографів.

Усі придбані книжки перечитала.

 

Це приклад того, як подібні заходи стають поштовхом, аби діти та підлітки починали відкривати для себе літературний світ.

2. Читати, аби подати добрий приклад

У Софії вдома читають усі. Найчастіше перед сном.

Молодші брати, коли бачили, що ввечері усі брали до рук книги, і самі почали просити, щоб їм почитали.

В кожного свій стиль читання.

Тато Софії поглинає книги швидко і те, що йому не подобається, він пропускає, найчастіше йдеться про описи.

Крім того, він завжди обирає справді цікаві для нього книги.

Через це на швидкість читання у сім’ї не змагаються. Але так теж весело, і можна заохотити швидше прочитати історію.

Батьки відвідують місцеву бібліотеку, тож купують книги для себе рідко.

Там вибір широкий. Діти зазвичай хочуть новинок, а вони потрапляють у книгарню швидше, ніж у дитячу бібліотеку. Тому літературні забаганки дітей батьки виконують, щоб читали.

Ще важливо вислухати дитину. Якщо вона хоче розповісти про книжку, яку щойно прочитала, дозвольте їй це зробити.

Софія каже, що може переповідати якийсь сюжет вп’яте, батьки зупиняють її на шостому разі, мовляв, уже ми таке чули.

3. Розставляти книги в домі на доступному для дітей місці

Книжки мають стояти у доступному місці, тобто так, аби на витягнутій руці можна було їх дістати з полиці.

Тоді дитині точно захочеться розгорнути книжку. Софія каже, що на неї це діє.

Для вчителів

1. Проводити літературні зустрічі і робити це цікаво

Софія часто приходить в бібліотеку. Серед інших обрала ту, в якій, крім багатьох книг в наявності, відбуваються цікаві для неї заходи, оригінально зорганізовані: можна обговорювати прочитані книги, грати ігри, спілкуватися з однодумцями.

Для кращої комунікації перед заходом створюють спеціальні групи у соцмережах.

Останні декілька місяців Софія відвідує бібліотеку рідше, бо багато домашнього завдання. Крім того, у неї інтенсив у художній школі, часу не вистачає.

Втім, вона почала частіше ходити на зустрічі в місцеві книгарні. Інколи туди приїжджають відомі письменники.

Для неї тепер цікаві і ті автори, які читають дорослі, тож можна побачити дівчину майже на усіх подіях.

2.  Радити на позакласне читання книжки не зі шкільної програми, а історії, які пишуть молоді автори

У Софійчиній школі часто на позакласне читання радять прочитати сучасних авторів, які пишуть про підлітків 21 століття.

Навіть тим, хто не любить розгортати книжку, цікаво інколи почитати про тих самих дітей із іншої країни.

Якби Софії на день стати міністеркою освіти, то вона б такі книги додала і в шкільну програму.

А поки, каже, ефективним є й додаткове читання, бо без завдань від вчителів, діти, які не читають, в один прекрасний момент не надумають піти в книгарню і не придбають якусь книжку. Їх до цього треба підштовхнути.

Дівчині краще читати про себе, але вона знає, що читання вголос покращує розмовні навички.

Крім того, у її школі часто практикують таке практикують, щоб деякі діти дійсно слухали історію, а не просто водили очима по сторінці.

3. У кожному класі повинна бути невеличка бібліотека

Якби Софія стала міністеркою освіти, вона б зробила у кожному класі літературний куточок.

Учні могли б приносити по одній книзі, читати після уроків, брати звідти книжки додому.

А поки треба робити так, щоб і у шкільні бібліотеки завозили нову літературу, бо це трапляється не так часто, як би дівчина хотіла.

Наталія Климко, журналістка, спеціально для УП.Життя

Титульне фото: Simply/Depositphotos

Можливо, вас зацікавить:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua

Головне на сайті