Моя дитина – кіберспортсмен

25 травня 2019
 

Приблизно 8 годин на день Єгор грає в комп’ютерні ігри. Проте батьки не повчають його "Краще б знайшов роботу" чи "Йди пограй у футбол з друзями", бо ігри – це і є його робота.

Єгору (Belony) Довгому 18 років і він –  кіберспортсмен. Ця професія дала йому можливість переїхати до Києва та повністю себе забезпечувати.

За приблизними оцінками, майже 5 мільйонів українців активно грають в онлайн-ігри. З них два мільйони розглядають кіберспорт як можливість заробітку, а це – разом узяте населення Львова й Одеси.

Якщо ще 20 років тому такої професії взагалі не існувало, зараз вона стає все популярнішою та приносить чималий прибуток: $188 млн – такий дохід від комп’ютерних ігор в Україні за 2017 рік за даними консалтингової компанії Newzoo.

Скріншот гри Dota 2

Що таке кіберспорт?

Кіберспорт – це змагання з відеоігор. В Україні цей спорт зародився ще в нульових, коли гравці-любителі проводили між собою невеликі турніри, переважно в комп'ютерних клубах.

Зараз в Україні з’явилися професійні команди, найвідоміша з них – Natus Vincere (у перекладі – "народжені перемагати"). Вже за рік після створення вона виборола 12 медалей на міжнародних змаганнях і неодноразово здобувала призові фонди розміром у мільйон доларів.

Уже сьогодні комп’ютерні ігри можуть бути доволі прибутковою роботою для професійних кібератлетів. Залежно від свого професійного рівня, щомісячно гравець може отримувати від $1 000 до $20 000.

Так само, як у футболі, тут гравця може переманити або купити за більшу суму інша команда. Топові гравці в CS:GO (Counter-Strike:GO) можуть "коштувати" до півмільйона доларів.

Згідно з інформацією E-Sports Earnings деякі українські кібергравці заробляють тисячі, а то й мільйони доларів на онлайн-іграх.

Наприклад, українець Роман Фомінок заробив $1,38 млн на Dota 2, Володимир Міненко – $1,37 млн. А це лише четверта десятка світового рейтингу, який очолює німецький кіберспортсмен із доходом більше $4 млн.

Однак варто пам’ятати, що не кожен, хто грає у відеоігри, може стати професійним гравцем – конкуренція у кібреспорті висока.

 Єгор Довгий

 Історія одного кіберспортсмена

Єгор (Belony) Довгий один із тих, хто завдяки своїй цілеспрямованості та наполегливій роботі досяг професійного рівня. Коли він приніс додому перші зароблені на іграх гроші, батьки зрозуміли, що це не просто хобі.

Єгору 8 років

Він хоче стати професійним футболістом. Коли він вперше приїхав з мамою до Києва з рідного Чернігова, показав на стадіон "Динамо" і впевнено сказав: "Колись я гратиму на цьому полі". З того часу у житті хлопця з’явився спорт і постійні тренування.

Єгору 11 років

Він ходить в комп’ютерні клуби та грає з друзями онлайн, бо швидкості тогочасного домашнього інтернету не вистачало.

"Мене почало затягувати. У певний момент, ти приходиш додому зі школи і розумієш, що віртуальна реальність цікавіша за звичайну", – згадує хлопець.

Єгору 12 років

Він збирає команду зі старших хлопців з України, Казахстану, Росії. Він наймолодший і при цьому – капітан.

"Звісно, не було ще ніяких думок, що я хочу мільйони заробляти. Зрозуміло, що нічого не виходило, але для мене це був дуже серйозний досвід", – каже хлопець.

Єгору 13 років

Батьки підтримують хлопця у його захопленні та купують необхідні речі: потужний комп’ютер, зручну мишку і т.д..

"Тривожний дзвіночок ми почули у підлітковому віці. Здавалося, на задній план відійшло спілкування з друзями, а гра почала займати увесь час", – розказує мама спортсмена Тетяна Довга.

Мама говорить, що спочатку намагалась боротися, але розуміла: головне – це спілкування з дитиною.

"У кожного члена сім'ї є свої права й обов'язки, а тут ти приходиш додому з роботи, бачиш, що син вже добу з-за комп'ютера не вставав. Тому, звісно, було таке, що і навушники зривалися, і шнури з розетки витягувалися", – згадує Тетяна.

Однак вона бачила, наскільки це важливо для сина, тому всі конфлікти вирішувала через розмови: "Заборони – це найболючіше, тому що це той момент, коли ми не чуємо одне одного". У такі моменти вся родина сідала за "стіл переговорів" і прописували на папері: ось у тебе є час на школу, на домашні обов'язки, ось – на ігри.

Єгору 15 років

Він вирішує перетворити хобі на роботу. В його житті з’являються турніри та змагання з кіберспорту. Батьки починають розмови про майбутню професію, яку треба обрати після школи. Але син вже обрав професію.

"Він сказав мені, що визначився і нічим іншим окрім кіберспорту займатися не буде, як би ми його не вмовляли. І це звучало так переконливо, що ми погодилися. Звісно, як мама я хотіла для сина чогось іншого. Але я розумію, що це – не мій вибір, а Єгор горить і живе цим", – розповідає мама кіберспортсмена.

Єгору 16 років

Після того, як хлопець вирішив стати кіберспортсменом, на ватмані А3 він склав план: коли йому краще спати, коли тренування з футболу, а коли – з кіберспорту. Відстежив свої біоритми, склав схему зайнять для напрацювання стресостійкості та серйозно взявся за справу.

"Якщо грати – то краще за всіх, бо інакше навіщо грати взагалі?", – міркує Єгор.

Тетяна Довга згадує, що ігри часто проходили вночі, іноді до третьої або п’ятої годин ночі: "А вранці сину треба йти до школи. Зрозуміло, що мене як маму це хвилювало".

Тетяна Довга

Єгору 18

Він переїхав до Києва, продовжує грати в Dota 2 з командою і тренується щодня. Хлопець почав працювати в MT Gaming. Ігри стали його роботою і він може забезпечувати своє життя в столиці самостійно: "І на квіти та подарунки моїй дівчині вистачає", – усміхається хлопець.

Але лише половина його робочого часу – це робота за комп'ютером. Для кіберспортсмена важливо також мати хорошу спортивну форму, розвивати навички комунікації, самоконтролю, вміти будувати розклад і працювати з психологом.

Коли мова заходить про те, як стати кіберспортсменом, то наступним поколінням Єгор радить вчитись на власних помилках.

"Чужі знання дорого коштують. І вони можуть дати кіберспортсмену лише базу, а все інше він повинен продумувати сам", – резюмує він.

Як поводитися батькам, якщо дитина захопилася іграми?

Президент федерації Esports Ukraine та засновник кіберспортивного холдингу ESM.one Іван Данишевский вважає, що дорослим складно повірити, що комп’ютерні ігри можуть бути спортом, тому що це не фізичні вправи.

Іван Данишевский

Та, насправді, фізична активність – обов’язкова складова під час підготовки до змагань: тренування тіла підвищує швидкість реакції, тонізує м’язи, покращує роботу суглобів, серцево-судинної системи, мозку, нормалізує рівень кисню в крові.

Навіть якщо це захоплення не приноситиме заробітку, важливо підтримувати дитину в тому, що приносить їй задоволення.

Іван переконаний: "Якщо хтось грає цілодобово – це ігрова залежність, а не кіберспорт", – і пропонує деякі правила для батьків, чиї діти почали професійно грати у відеоігри:

 

Співзасновник Esports Ukraine, консультант зі спортивної психології Олег Бойко вважає, що будь-яке щире захоплення дитини – прекрасне, і батьки мають цікавитися, як у неї справи, брати участь в цьому процесі.

Те, що кіберспортсмен багато часу проводить сидячи за комп'ютером, насправді не відрізняє цю роботу від більшості сучасних професій, зокрема IT, наголошує Бойко. Він радить щогодини відволікатись, щоб давати відпочинок очам, і робити легку гімнастику.

У професійному кіберспорті консультант вбачає такі позитивні фактори: тренування цілеспрямованості, стресостійкості та комунікаційних навичок, взаємодія з іншими людьми та керування своїми емоціями: "Для підкорення вершин і досягнення результатів у кіберспорті потрібні ті ж інтелектуальні та емоційні навички, які дають перевагу в традиційному спорті", – говорить Олег Бойко.

Олег Бойко

"А от негативний вплив кіберспорт може мати, коли набуває характеру нездорового захоплення. Як і будь-яке хобі, електронний спорт не має заважати розвитку особистості та нормальній комунікації з соціумом, друзями та рідними," – вважає спеціаліст.

Щоб професійний кіберспорт не заважав повноцінному життю, варто пам’ятати: "Дисципліна, тренування, бажання розвитку та прогресу – це дуже важливо, але при цьому необхідно не забувати виділяти час на те, щоб бачитися із друзями, гуляти, відпочивати, наповнювати своє життя тим, що приносить задоволення", – радить Бойко.

Основна порада батькам від спеціаліста – бути "на одній хвилі" з дитиною. Адже коли є взаємна довіра – можна подолати будь-які труднощі.

"Спробуйте зробити крок на зустріч та відчути, що саме захоплює дитину в грі, що її надихає на розвиток та досягнення нових вершин", – радить консультант.

Мама Єгора Тетяна Довга каже, що батьки можуть перевірити, чи справді дитина має професійні плани, чи це ілюзія, простими запитаннями:

 

"Це допоможе визначити, чи має дитина плани поза комп'ютером та поза межами квартири", – говорить Тетяна.

Зараз, коли друзі Тетяни запитують, ким працює син, вона пояснює, що існує така професія – кіберспортсмен: "Раніше такого не було, а зараз це – реальність. Наразі Єгор заробляє більше за середньостатистичного чернігівця", – гордо каже мама кібератлета.

Тож головна порада батькам – цікавитися життям дитини і підтримувати її починання. А перевірити навички можна на різноманітних аматорських турнірах.

Так, наприклад, упродовж травня студенти могли позмагатися за 150 000 гривень у рамках масштабного всеукраїнського турніру UNIVERSITY MASTER CUP 2019 від Esports Ukraine та Mastercard. Батьки ж матимуть змогу подивитися, як це відбувається у фіналі LAN, який відбудеться 26 травня на літній сцені "Мушля" в Маріїнському парку.

Головне на сайті