"Жодних дітей в моєму будинку": суперечлива думка варта уваги

В сучасному світі діти все частіше стають центром Всесвіту.

Але є люди, які не хочуть мати їх у своєму житті.

Вони не хочуть їх народжувати і навіть бачити на святах у власному будинку.

"Жодних дітей в моємо будинку.

Я знаю, це звучить жахливо, але я хочу щоб мене почули", – пише у своїй колонці для видання Country Living Аманда Блум.

Фото: ikostudio/Depositphotos

Останні 20 років Аманда проводила час зі своїми друзями та їхніми дітьми.

Діти були, коли вона з подругами ходила на манікюр або обідати.

Через це, за словами, Блум, бесіду неможливо було підтримати.

"Вечеря на двох перетворювалась на вечерю на двох з половиною. І в якийсь момент я зрозуміла, що маю встановити свої правила. І я роблю це з досадою та тривожністю. Так, я погана людина", – пише вона.

І підсумовує:

"Я маю на це право. Це мій будинок і я просто не хочу бачити тут дітей.

"Мені подобаються дорослі розмови. І доросла кухня. І дорослі напої. А ще доросла поведінка. І хоча мої друзі присягаються, що їхні діти можуть співіснувати з усім вищезгаданим, причина в іншому: мені не комфортно з ними", – пояснює Блум.

Фото: phb.cz/Depositphotos

Одного разу на Новорічний бранч завітав 15-річний син її друзів.

За словами авторки, скоро дорослі розмови змінились темами цікавішими для підлітка, а завершилось все тим, що він продемонстрував гостям свої танцювальні рухи.

"І це звична історія. Діти завжди заволодіють святом", – каже Блум.

День подяки.

Друзі Блум приносять з собою немовля.

"Я закрила собаку в будці, взяла в оренду дещо, що знадобиться для немовляти та вичистила ковдри з підлогою. Все пройшло добре. Це був цікавий соціальний експеримент: маля переповзало в іншу кімнату, а ми всі слідкували за ним", – розповідає вона.

Фото: pitrs10/Depositphotos

Авторка додає, що кожного разу відчуває себе егоїсткою, коли нагадує про свої правила, але вважає, що не мусить цього відчувати.

"Я не проти рівності. Я просто не отримую задоволення від дітей. Хтось не любить кінзу, а хтось собак. Але я ніколи не казала: гей, але тобі мала б подобатись моя собака".

Отож, авторка підсумовує: "Це мій будинок. Я не хочу бачити тут ваших дітей. Тому що це мій будинок. Якщо мої погляди зміняться – я вас повідомлю. Ніхто не має виправдовуватись за власні погляди та власну автономію.

І так, я погана людина".

Вас також може зацікавити:

• Життя без дітей: чайлдфрі по-українськи
• Вчені спробували пояснити, чому декого так обурюють чайлдфрі