Тракторист влітку може заробляти до 80 тисяч, моя зарплата – вдвічі менша: міністр МОН про реформу профтехосвіти
"Ми дуже б хотіли перевернути піраміду, коли у нас величезний відсоток іде в заклади вищої освіти, а всього близько 30% іде до закладів професійної освіти.
Це неправильно хоча б тому, що багато дітей втрачають можливість отримувати в майбутньому кращу зарплату".
Про це в інтерв’ю "Українській правді. Життя" розповіла нова очільниця МОН Ганна Новосад.
Фото Дмитра Ларіна, УП |
За її словами, вона нещодавно зустрічалася з представником великого аграрного бізнесу, який вкладає кошти зокрема у професійну освіту.
"У нього банально немає трактористів та інших працівників. Він каже: в мене тракторист у літній період отримує 70-80 тисяч гривень зарплати. Ця зарплата вдвічі більша, ніж моя зарплата міністра", – пояснює важливість профтехосвіти міністерка.
Вона переконана, що після школи випускник чи випускниця мають обирати: вони хочуть здобути робітничу кваліфікацію і швидко вийти на ринок праці, чи отримати вищу освіту:
"І та, і та сфера мають бути адекватно, ефективно побудовані. Не може бути пріоритетом або те, або те".
Міністерка переконана, що професійна освіта має надавати кваліфікації і вчити тим професіям, які дійсно затребувані на ринку праці. А зміст програм і самі напрямки підготовки мають бути більш гнучкими і сучасними – це те, над чим МОН буде точно працювати.
Новосад також розповіла, що потрібно оновити освітній простір, але його складно швидко полагодити, бо це великі інвестиції.
"Тому маємо сконцентруватися на тому, аби інвестувати держкошти в меншу частину закладів професійної освіти, але найкращих".
МОН планує фінансувати багатопрофільні центри підготовки, які матимуть нормальну оплату і хороших фахівців, які відповідатимуть запиту роботодавців.
За словами міністерки, зараз в Україні є понад 700 закладів професійно-технічної освіти.
"Чи дійсно нам потрібна така кількість, чи є сенс тримати в області кілька закладів, які готують за однією й тією ж професією? І той, і інший заклад ми утримуємо або з державних, або з місцевих коштів.
І що маємо на виході? Відсутність обладнання, жалюгідний стан приміщень і утримання будівлі ні до чого хорошого не приводять.
Тут питання не просто закрити чи когось звільнити, а як обмежені кошти спрямовувати у найкращі заклади, підтримувати найкращих, робити спроможних успішнішими. Це адекватна мета політики".
Новосад пояснює, що профтехосвіта залишиться пріоритетом МОН.
Міністерство продовжить працювати з Європейським Союзом, з проектом, який починали минулого року. А також планують отримати кредити інших фінансових інституцій для модернізації профосвіти.
"Ще ми дуже хотіли б розвинути державно-приватне партнерство в сфері освіти – це те, чого просять роботодавці: дайте можливість мати більший вплив на заклади професійної освіти і допомагати там, де держава не справляється.
Зараз хочемо краще вивчити, які є механізми зараз і який запит у роботодавців. І тоді співставити".