В Україні запустять свій "індекс цитування" науковців. Для чого він

Катерина Хорощак — 8 листопада 2019, 11:40

В Україні 12 листопада презентують "Відкритий індекс цитування" науковців.

Про це в ефірі програми "Нині вже" на hromadske заявив перший заступник міністерки освіти та науки Юрій Полюхович.

Попередня команда МОН планувала запустити відкритий український індекс наукового цитування ще до кінця 2018 року. Фото: SergeyNivens/Depositphotos

"Як оцінити вплив науковця на галузь, якої він займається? Потрібна індексація його наукових робіт. У всьому світі існують науково-метричні індекси", – пояснив Полюхович.

Поки що "індекс" запустять у тестовому режимі, зауважив заступник.

"Нам потрібна допомога суспільства в цілому, насамперед, науковців, щоб вдосконалити це, але такий індекс буде. Він вже створений. Має бути машинна оцінка того, що роблять науковці, яка показує ефективність", – наголосив Полюхович.

За його словами, в Україні такий "індекс" потрібен, оскільки іноземні аналоги "не дуже враховують гуманітарну сферу".

"Там, на жаль, засилля плагіату і академічної недоброчесності. Біда з медичними науками. Хто захоче лікуватися у лікаря, який має статус кандидата чи доктора наук в медицині, який списав дисертацію 20-30 років тому?", – заявив заступник.

Раніше Полюхович розповідав, що міністерство хоче створити національну науко-метричну систему, систему антиплагіату, а також реформувати системи галузевих і національних академій:

"Для того, щоб оцінити масштаб проблеми, треба почати з її аналізу.

Тому ми створимо національну науко-метричну систему, де будуть зібрані всі наукові праці, магістерські, бакалаврські та дисертації".

Попередня команда МОН планувала запустити відкритий український індекс наукового цитування ще до кінця 2018 року.

Щоб оцінити публікаційну активність та цитованість українських вчених, наукова спільнота поділилась на 2 табори, стверджував тоді генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

"Одні – насамперед представники природничих та технічних наук – наполягають на використанні міжнародних баз Scopus та WoS, що дають власні метрики для оцінки публікаційної активності.

Інша частина – переважно представники соціогуманітарних наук – проти такого підходу. Вони мотивують це недостатньою представленістю публікацій цього напряму у виданнях, що індексуються в Scopus та WoS", – пояснював Чеберкус.

Вас також може зацікавити:

Як зламати корупційну піраміду атестації наукових кадрів

Реформа освіти: про садочки, школи, училища, університети та науковців. Велике інтерв'ю Ганни Новосад

"Совість вищої освіти": як плагіаторів найняли забезпечувати якість науки

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя

Реклама:

Головне сьогодні