Ні, ваша дитина не може бути вашим найкращим другом – і ось чому

Катерина Хорощак — 29 листопада 2019, 11:16

Ми хочемо ділитися з дітьми своїм життям чи втішати їх, коли їм сумно чи страшно. Але де межа цієї близькості?

HuffPost розпитав у клінічної психологині Емми Цитрон, чи можемо ми дружити зі своїми дітьми. Ось її поради.

Якщо у дітей немає здорового відчуття приватності, вони можуть не навчитися заспокоюватися без сторонньої допомоги. Фото: Syda_Productions/Depositphotos

Не намагайтеся перенавантажувати дитину інформацією

"Якщо батьки незадоволені, стурбовані або мають проблеми із психічним здоров'ям, іноді вони можуть "виливати" надто багато інформації на дитину. Але це не допоможе. Дитина – не друг", – розповідає клінічна психологиня Емма Цитрон.

За її словами, це не тільки емоційно обтяжливо для молодої людини, а й недоречно – дорослі повинні бути батьками, а не дитиною.

Так, дорослі можуть ділитися тим, що відбувається в їхньому житті, але це не повинно бути занадто емоційно – наприклад, про сварки з чоловіком/дружиною чи про ненависть до своєї роботи розповідати не варто.

РЕКЛАМА:

Тоді ви використовуєте дитину як терапевта або замість партнера.

"Якщо ви відчуваєте горе або втратили роботу, то, звичайно, ви можете плакати і говорити їм, що плакати нормально", – говорить вона.

Скажіть їм, що жодна тема не є табу. Але спробуйте говорити розважливо: "Я відчуваю себе перенапруженим".

У вашої дитини теж є особисте життя

Звісно, ми хочемо знати, коли в житті дитини щось не так, тому ми можемо поговорити з нею про це.

Але дітям також потрібна конфіденційність, підкреслює експертка.

Скажіть їм: "Я завжди дуже рада/ий вислухати, що відбувається у твоєму житті, але я також поважаю твоє особисте життя. Ти можеш поділитися ним зі мною, але не зобов'язаний".

Якщо у дітей немає здорового відчуття приватності, вони можуть не навчитися заспокоюватися без сторонньої допомоги, додає експертка.

"Нам потрібно вміти самостійно керувати емоціями. Це важливий етап дорослішання", – пояснює психологиня.

Якщо ж ви повністю залежите від своїх батьків, то не навчитеся боротися із життєвими труднощами.

Також експертка застерігає від надмірної участі в рішеннях вашої дитини.

"Будьте спокійні з ними, слухайте і дайте можливість говорити їм, якщо вони цього хочуть. Але не тисніть на них", – радить експертка.

Вас також може зацікавити:

Домашнє завдання і школа: де межа батьківської відповідальності

13 речей, які варто уникати батькам, якщо ви хочете виховувати психологічно сильну людину

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні