Уроки без мороки: як допомогти своїм дітям у навчанні, радить Барбара Оклі

"Що? Відволікати?" — скажете ви. Але мозку будь-якого учня потрібен розпорошений режим.

Людський мозок має дві передачі: зосереджений режим та розпорошений. Коли учень працює над завданням, він зазвичай застосовує зосереджений режим.

Мозок працює на всю потужність, думки курсують тільки у заданому напрямку.

Та, втомившись від зосередження, мозок починає буксувати і іноді на якомусь завданні застрягає.

Це значить, що час увімкнути розпорошений режим. Дати думкам волю і просто змінити рід занять: сходити у магазин, вийти на прогулянку з собакою чи позайматися улюбленим видом спорту.

Батьки як ніхто можуть уважно спостерігати за станом учнівського двигуна і слідкувати, щоб режим розпорешої уваги був вчасним та цікавим.

Адже помітивши учнівські невдачі, можна запропонувати цікаву альтернативу, провести час разом. А там і результат ненависної задачки знайдеться.

Здається, не станеться нічого поганого, якщо дитина візьметеся за уроки трохи пізніше. Ще "кілька хвилин" посидить у соцмережах.

Але якщо вона звикла до прокрастинації, вчитись їй буде важче, адже вона матимете менше часу, коли нарешті почне працювати.

Вона хвилюватиметься, спізнюватиметься з виконанням і не засвоюватимете як слід навчальний матеріал. Почнете серйозно відставати і стане не дуже хорошим учнем.

Щоб зрозуміти, як боротися з прокрастинацією, треба спочатку зрозуміти, що це з біологічної точки зору.

Коли ви просто думаєте про щось, що вам не подобається, активується больовий центр мозку - острівцева кора. Це призводить до прокрастинації.

Звісно, легко сказати: "Не думайте про уроки погано і мозку не буде боліти". Але на ділі це складніше і починати потрібно маленькими кроками, або ж методом помідора.

У 1980-ті Франческо Чірілло винайшов спосіб допомогти людям, які звикли прокрастинувати. Він називається "метод помодоро".

"Помодоро" в перекладі з італійської означає "помідор". Чірілло розробив таймер у вигляді томата, схожий на той, що на малюнку.

Техніка проста й дієва, один з найпопулярніших прийомів курсу "Навчитися вчитися".

Метод працює так:

1. Уникайте всього, що відволікає — телефона, телевізора, музики, брата. Усього, що заважає зосередитись. Потрібно знайдіть для роботи тихе місце, де ніхто не потурбуватиме. Якщо такого немає, можна використати навушники із шумопоглинанням чи якісь затички для вух.
2. Встановіть таймер на 25 хвилин (це оптимальний час для зосередження, але можна обрати будь-який період).
3. Працюйте й зосереджуйтеся на завданні так ретельно, як можете. Двадцять п’ять хвилин — це небагато. У вас вийде!
4. Тепер найприємніше. Через 25 хвилин винагородіть за роботу.

Заохочуйте дітей використовувати метод "помодоро", зокрема і класними винагородами.

Радимо роздрукувати і почепити на видному місці:

У мене немає часу

Ви ретельно працюєте над завданнями та повільно й уважно читаєте?

Якщо ні, ви не зможете створити нові нейронні зв’язки. Якщо ви швиденько пробігли очима по сторінці, на сторінці інформація й залишиться. Не у вашому мозку.

Ви нічого не навчитесь. От чому треба як слід зосереджуватись, коли "їсте помідора" чи просто читаєте. Це найефективніший спосіб використовувати свій безцінний час.

У мене погана уява

Здається, вигадувати метафори й цікаві картинки, які допоможуть запам’ятати матеріал, дуже складно.

Можливо, ви думаєте, що вам бракує уяви, як у дорослих. Але це не так! Що молодші ви, то багатша у вас уява. Її треба берегти й розвивати, постійно використовуючи в процесі навчання.

Я вчу якусь дурню

Зазвичай у реальному житті нам не доводиться щодня відтискатися, підтягуватися і присідати. Але все ж ці вправи не безглузді.

Вони тримають нас у хорошій фізичній формі. Так само й те, що ми вивчаємо, може відрізнятися від реалій нашого життя, але нові знання тримають нас в інтелектуальній формі.

Навіть більше, вони допомагають перенести нові ідеї в реальну площину за допомогою метафор.

Мої вчителі нудні

Ваші вчителі дають вам певні факти й ідеї. Але саме ви маєте складати їх у картину, що матиме значення для вас і допоможе закріпити певні поняття в пам’яті. Було б справді нудно, якби вчителі все це робили замість вас!

Ви — важлива частина навчального процесу. Тому вам слід брати на себе відповідальність за розуміння матеріалу.

Мозок засвоює вивчене навіть уві сні.

Сон — найкращий спосіб перезавантажитись і бути здоровими. Дітям і підліткам часто треба більше, ніж вісім годин за ніч.

Хочете як слід поспати? Коли стемніє, намагайтесь уникати всього, що випромінює синє світло: комп’ютерів, планшетів, смартфонів. Можете завантажити додаток, що блокує синє світло.

Недосипання матиме тривалі наслідки. Як поїдання миш’яку.

Через брак сну токсини накопичуються в усьому тілі. Відповідно, людина частіше хворіє, зростає ризик раку й різних психічних недугів. А ще гальмується ріст нових нейронів і синапсів, через що складніше навчатись.

Стоп. Ви ж, здається, намагалися довести своїй дитині, як це шкідливо і що так і зомбі стати можна.

Але у відео та комп’ютерних ігор є й круті переваги: вони вчать зосереджуватися та мати просторову уяву.

Ігри-екшини розвивають уважність, вчать помічати деталі краще, ніж люди, які не грають. Та корисними бувають не лише екшини.

Такі ігри, як Тетріс, добре впливають на здатність до просторового сприйняття. Інакше кажучи, краще переміщувати та обертати предмети в уяві. Це дуже допомагає під час вивчення математики й інших точних наук.

Мінус відеоігор у тому, що іноді вони викликають залежність. Головне тут — не втрачати здоровий глузд. Якщо відеоігри заважають іншим аспектам життя, час зав’язувати з ними.

Щоб якісно і цікаво проводити час з дітьми, грайте в ігри-екшини разом. Такі ігри вчать і старших людей концентрувати увагу.

Є навіть такі ігри, які в галузі охорони здоров’я можуть невдовзі визнати "ліками". Вони тримають мозок літніх людей у тонусі. Залучайте до проходження квестів і бабусь з дідусями.