"Круто розгадувати загадки, які ніхто не може розгадати": як Юрій Полюхович став авторитетним дослідником майя у світі
![Круто розгадувати загадки, які ніхто не може розгадати: як Юрій Полюхович став авторитетним дослідником майя у світі](https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/8/8/37486/880c56d-maja-poluhovych--50-1.jpg?w=1920&q=90)
Як хлопчаче захоплення може зробити тебе авторитетним вченим у світі та відкрити двері до омріяних експедицій.
Історія нинішнього першого заступника міністра освіти і науки Юрія Полюховича, дослідника стародавньої цивілізації майя.
Він став першим українським вченим, який зробив наукове дослідження і написав дисертацію з теми класичних майя українською мовою.
![]() |
Юрій в Ц'ібанче — руїнах міста цивілізації майя в штаті Кінтана-Роо |
Для цього йому довелося перекласти сотні текстів майя українською. На це пішов рік. І на основі власного перекладеного корпусу ієрогліфічних написів зі стародавнього міста майя Паленке та сусідніх міст Юрій писав дисертацію.
"Ніколи не будеш професіоналом в цій галузі, якщо не вмієш читати оригінальні тексти і правильно їх перекладати, працювати з календарною системою майя. На це підуть роки. Це реально цікава, але дуже складна штука. Тому так мало професіоналів у цій темі в світі. Може, три десятки".
В Україні їх "аж" троє. Крім Юрія, ще Віктор Талах і Максим Стюфляєв. Ми розповідаємо історію Юрія.
***
9-річного Юру з Костополя на Рівненщині тягнуло до загадкових споруд давнини. Причину він і сам пояснити невзмозі.
Спершу захоплювався давнім Єгиптом. Почав вивчати тамтешні ієрогліфи, але вони швидко набридли.
Згодом почитав трохи про шумерів і клинописні тексти, навіть виготовив для шкільного музею копії клинописних глиняних табличок з бібліотеки царя Ашшурбаніпала (бібліотеку заснували більш ніж 600 років до нашої ери).
За таку творчість Юру насварила мама. Бо таблички випалював над домашньою газовою плитою і замурзав поверхню.
Він був допитливою дитиною. Зробив макет трипільської хати у розрізі, спалив кілька пар штанів під час хімічних експериментів. Хлопчисько!
Хотів стати хіміком, аж поки не натрапив на книжку Войтеха Замаровського "Їх величності піраміди". Там прочитав, що піраміди є не лише у Єгипті, але й в інших частинах світу. Вау!
![]() |
5-ти поверховий храм-піраміда у Ецні, Кампече (Мексика), фото Юрія Полюховича |
Цього було достатньо, щоб розпалити юнацьку цікавість і взяти в районній бібліотеці науково-популярні книжки на цю тему. Читав і не міг відірватися.
В 11-річному віці Юра відкрив для себе іншого Юрія. Кнорозова. Радянського вченого з Харкова, який першим дешифрував писемність стародавньої цивілізації майя. Ніхто до нього не міг зрозуміти секрет їхньої писемності.
Вклад Юрія Кнорозова такий значний, що у Мексиці та Гватемалі йому встановили кілька пам’ятників та назвали його іменем науковий центр.
Кнорозов казав: "Те, що придумано людським розумом, людським розумом може бути розгадано". А Юра любив загадки.
"Круто розгадувати загадки, які ніхто не може розгадати! Це ж так заводить!
Як казав Наполеон: "Немає нічого гіршого за легкі перемоги", – цитує Юрій Полюхович.
Людина, яка хоче чогось досягти, має ставити собі якусь задачу. Хтось простіші собі ставить, мене ж завжди цікавило розплутування дуже складних".
![]() |
Юрій досліджує писемність у Музеї археології та антропології Університету Пенсільванії |
Писемність майя унікальна. Візуально – це малюнкове письмо, а по суті – ієрогліфічне (комбінація фонограм – знаки-склади – та ідеограм – знаки-слова), а не алфавіт, як ми звикли в українській чи англійській мовах.
А ще це найскладніша система писемності в світі.
Фактично, кожен писар мав свій стиль. Основні ідеї зберігали, але це ж малюнкове письмо: там рука, там нога, там голова тварин… І намальовані можуть бути рука, риба чи голова, а мається на увазі щось зовсім інше.
![]() |
"Чим більше хочеш сподобатись царю, тим більше ти хочеш випендритись, і це важче розшифровувати", – сміється вчений, розповідаючи про тамтешніх писарів.
Писемність майя його захоплювала, адже Юра ще й любив малювати. У 8 класі акварельними фарбами змальовував копії кодексів майя.
"Мене цікавили інки, ацтеки, інші народи. Але майя найбільш, бо їх можна досліджувати за історичними джерелами, які вони ж і залишили. Писемність давніх майя дуже складна, але надзвичайно красива".
Наразі відомо про 1206 знаків писемності майя, це всі знаки, створені цією цивілізацію за період її існування. Вчені дешифрували близько половини.
![]() |
Ритуал заклинання бога К'авііля, одвірок 14 з Йашчілана (Мексика)б 741 р. н.е. фото Юрія Полюховича |
![]() |
Те ж, тільки у збільшеному вигляді. Щоб уважно роздивитися, клікніть на картинку |
***
Юрій переконаний, що світ майя треба пізнавати очима. Територія, де вони проживали – Центральна Америка, Карибський регіон.
"Він надзвичайно красивий, залюблений дайверами. Відомий своїми печерами й підземними озерами. Край гір, на схилах яких вирощують гватемальську каву, водоспадів і джунглів", – каже дослідник.
![]() |
Руїни міста майя Тулум на узбережжі Карибського моря, фото Юрія Полюховича |
Розквіт цивілізації майя припав на 600-700 роки нашої ери, а її завершення – близько 900 рік н.е.
Єдиної держави майя не було. Але була спільна культура, мова, писемність, релігія та боги-улюбленці (у кожному царстві майя – свої).
Майя відомі своєю унікальною архітектурою. Коли у XIX столітті дослідники почали розкопки, їх здивувало, що архітектура майя дуже якісна, не завалені навіть дахи. Майже в ідеальному стані.
![]() |
Тікаль — одне з найбільших стародавніх доколумбівських міст майя, розквіт якого припав на 700 рік нашої ери, фото Юрія Полюховича |
![]() |
Накум — руїни міста цивілізації майя в департаменті Петен. Назва перекладається як "Дім горщику", фото з Facebook Юрія Полюховича |
![]() |
Храм Ель-Кастільйо у місті майя Тулум на Рив'єрі Майя (Мексика). Фото Юрія Полюховича |
![]() |
Храм 33, Йашчілан (Мексика), фото Юрія Полюховича |
В кожному місті були різні типи пірамід. Найвідоміша – піраміда Кукулькана. Входить до списку "нових 7 чудес світу".
![]() |
Храм Кукулькана або Пернатого Змія, Чічен-Іца, Юкатан, фото Юрія Полюховича |
У деяких містах майя навіть фільтрували воду. Брудну дощову воду пропускали через спеціальні фільтри з піску і каменю.
Але у 70-х роках ХХ століття у Гватемалі, де мешкали стародавні майя, були бойові дії. Де війна – там мародерство. Тож спадщину майя розграбовували і продавали на чорному ринку за шалені кошти.
![]() |
Палац правителів, Ушмаль, Юкатан (2013), фото Юрія Полюховича |
Попри поширений міф, майя не вимерли. На цих територіях досі живуть понад 6 мільйонів їхніх нащадків.
Вони одягаються в традиційний одяг не тільки для туристів, але й шанують предків в побуті.
В ізольованих селах досі використовують календар майя, як і 2000 років тому.
![]() |
Представниця сучасних майя-цоціль займається типовою для жінок її села справою - ткацтвом, Сан-Андрес-Ларраінсар, Чіапас (Мексика), фото Юрія Полюховича |
Чому ж тоді кажуть, що цивілізація майя померла?
"Бо в 10 столітті загинула класична цивілізація майя, з тією пишною архітектурою. Міста полишили. Немає ознак спалення чи навмисного руйнування.
Зараз, коли просвічують джунглі (система аеросканування LIDAR), знаходять десятки тисяч нових будівель, невідомих науці, з храмами, палацами…
Народ майя донині живе поруч з руїнами цивілізації їхніх предків".
Одна з теорій загибелі цивілізації майя – екологічна. Могла бути посуха, яка тривала 10 чи більше років.
"Міста майя не вимирали за мить, це відбувалося впродовж століття. Гинуло одне місто, поступово проблеми виникали в регіону, починалися конфлікти між сусідами за блага, щоб вижити.
В текстах цього чітко не сказано, але зрозуміло, що майя дуже часто воювали, особливо в 7-8 столітті. Найбільше текстів збереглося з цього періоду. Вони створювали коаліції, укладали політичні шлюби, завойовували великі території".
У деяких містах тема ритуалів та війни займає більшість текстів майя. Якщо проаналізувати базу текстів, яка є зараз у вчених, то близько 60% текстів – це ритуали: кровопускання, вшанування богів тощо.
![]() |
Скульптура бога-кажана майя в музеї Popol Vuh, Гватемала, фото Юрія Полюховича |
Наприклад, в Гватемалі є печера, в якій проводили ритуали з використанням психоделіків, наркотичних речовин: різних ліан та корінців. Текст у печері малювали пензликами.
Писали: "День такий-то, прибув такий-то, випили ритуального напою…". І по напису видно, як рука пішла по нахилу. Зрозуміло, що на них ритуальний напій подіяв, сміється науковець.
Ще 20% писемності майя – тексти про війну, політичні союзи.
Решта – присвятні написи: "Намисто цариці такої", "Келих для какао цара такого". Це мізер того, що збереглося.
Цікаво, що у майя навіть шрифти різні були і розміри, як у наших газетах.
Наприклад, на одній вазі з Белізу календарні події писали дрібним шрифтом, про царя – великими літерами і красиво виписані, а історичні події якісь – середнім.
Зразки писемності майя, що дійшли до наших днів – це часто сухі протокольні записи. Юрій розповідає, що були тисячі книг, з віршами та літературою, але в умовах тропічного клімату за півтори тисячі років їх дуже важко зберегти.
Тому науковці здебільшого вивчають камінь. А він має свою специфіку. Що пишуть на пам’ятнику у Києві? "Тут жив такий-то видатний діяч", чи "За сприяння мера Києва побудували дитячий майданчик…"
Частина написів на камені вказує на те, що майя мали тексти-хроніки, а в камінь чи на посуд записували уривки.
![]() |
Ушмаль — велике доколумбове місто майя, на території сучасного штату Юкатан, Мексика. Фото Євгена Рафаловського (Paganel Studio) |
![]() |
Чаша для какао чи кукурудзяного киселю 8-9 ст. н.е., Аканкех, Юкатан |
***
Інформацію про майя тоді ще школяр Юра поступово збирав і вивчав. А коли з’явився інтернет, написав знаним дослідникам майя, які жили за кордоном. І йому відписали. Зав’язалась переписка.
Здавалось би, таке захоплення цивілізацією майя – пряма дорога на історичний факультет. Але Юра пішов вчитися на бухгалтера. А потім – на фінансиста.
Тато хлопця, військовий та бізнесмен, спочатку не хотів, щоб син займався майя, а потім підтримував. Але радив сину так: "Щоб голова не боліла і ти міг на шмат хліба в житті заробити, піди на економіста чи бухгалтера".
Юрій тата послухав і досі не шкодує, бо зміг заробляти на хліб, працюючи у великих компаніях та маючи власний туристичний бізнес.
Втім, цифри і фінансові розрахунки любові до майя не применшували. Ще під час свого університетського навчання Юра їздив на наукові конференції по майя. Був незалежним вченим, бо вмів працювати з джерелами і їх перекладати.
Згодом науковці запросили 19-річного українця на конференцію з окремою секцією про майя до Варшави. Це був 2000 рік, 50-й Конгрес американістів.
Юра поїхав. Англійську знав на базовому рівні. Хотів "просто подивитися". А там – вчені зі своїми презентаціями поприїжджали.
"Що може дитина з райцентру запропонувати з такої екзотичної темі? Навіть літератури якісної не мав", – пригадує науковець.
Втім, там він роззнайомився з іншими майяністами, вони ділилися з ним літературою, він дізнавався про конференції і їздив на них.
Поступово з’являлися можливості і контакти, допомагав тато та деякі тодішні нардепи, пригадує Юрій. А ще були гранти на подорожі:
"Я був доволі активним молодим вченим. Хай небагато людей займалися цим питанням, але вони розбиралися в ньому.
Так з’явилася група підтримки мене як українського молодого вченого. 2000-го року я був наймолодшим дослідником майя у світі", – каже Юрій.
![]() |
Принстонський університет, 2006 рік |
![]() |
Кіріґуа́ — стародавнє місто майя у гватемальському департаменті Ісабаль |
У свої неповні 20 років він вперше дешифрував ієрогліф майя, який не зрозуміли інші вчені – алай.
Річ у тім, що майя все любили підписувати: "Трон царя такого..." чи "Келих для какао царя такого...". Більшість ваз майя мають стандартну ієрогліфічну послідовність. Це виробничі написи. Наприклад: "Ось розписаний келих для плодового какао", "Ось келих для кукурудзяного киселю", "Ось "хатка" для тютюну".
Міняється тільки тип вази, але починається з ієрогліфа "ось". І його ніхто не міг дешифрувати.
![]() |
Дешифрований Юрієм ієрогліф стандартної послідовності на фрагменті поліхромної кераміки - алай "ось, це" (вказівний займенник), фото Юрія Полюховича |
Якщо дуже спростити, то Юра, маючи хорошу пам’ять і вже напрацьовану базу знань, співставив тексти майя, написані в 16-17 столітті латиницею, з оригінальними знаками, і зробив своє перше відкриття.
***
З часом він все ж вирішив вивчитися на історика, і подався на магістратуру в Києво-Могилянську академію. Щоб вступити, хлопець мав мати бакалаврський диплом історика. А його не було.
Назустріч пішов тодішній завкафедри Юрій Мицик: "Юра, ми тебе візьмемо в магістратуру, але ти за літо мусиш написати роботу балакаврського рівня з твоєї тематики".
Тож Юра ціле літо писав дипломну роботу, і таки вступив на магістратуру:
"Був шок. Так, як викладають англійську тут, не викладають, певно, більше ніде. Настільки якісно і класно. Було дуже важко.
Я переживав, але не здавався. Злість краща, ніж відчай. За рік відшліфував мову, зняв лінгвістичний блок, коли як собака: все розумієш, але не говориш. Почав займатись іспанською".
В 21 рік молодий вчений поїхав в свою першу експедицію до Мексики.
Загалом Юрій здійснив близько сотні експедицій – наукових та туристичних – у краї стародавньої цивілізації.
![]() |
На вершині Структури 2, Калакмуль (Мексика), фото надане Юрієм Полюховичем |
![]() |
Храм майя у городищі План-де-Айутла Чіапас, Мексика, фото Юрія Полюховича |
![]() |
Юрій під час документування стел з міста майя Шунантуніч (Беліз) |
"Завжди повторюю, що контакти дорівнюють контрактам. Безпосередній контакт з вченими і колегами допоміг мені вийти на новий рівень наукової діяльності.
У середовищі, коли люди бачать твій потенціал, вони пропонують: "Давай до нас". Якщо ти ізольований, навряд чи щось вийде, бо хто знатиме про твої дослідження?".
Він брав участь у стількох різних проектах, що їхні назви й фонди, які виділяли фінансування, часом важко вимовити: у Гватемалі, Мексиці, США, Німеччині, Белізі, Великобританії, Нідерландах.
Втім, серед них було одне місто, яке займає в серці науковця особливе місце – Паленке.
![]() |
Паленке, фото Юрія Полюховича |
![]() |
Особливе місце для кожного майяніста, фото Юрія Полюховича |
![]() |
Паленке – перше стародавнє місто майя, куди Юрій потрапив як турист, фото Юрія Полюховича |
***
Паленке – перше стародавнє місто майя, куди Юрій потрапив як турист, у 2001 році. Взяв з собою важку велику відеокамеру і знімав свою першу зустріч з пірамідами майя:
"Для кожного майяніста Паленке – особливе місце. Його треба побачити. Це найпрекрасніше місто майя, з розкішним мистецтвом та архітектурою. Те, що було тут, не було ніде. Найбагатші, найцікавіші і найбільш збережені тексти походять звідси.
Я очікував пірамідки невеликого розміру. А коли побачив на власні очі – вони такі величезні!".
![]() |
Юрій в Храмі написів в Паленке, 2001 рік |
![]() |
Храм 19, теж Паленке |
![]() |
А ось Юрій через майже 20 років, 2019 рік |
Паленке належить до класичного періоду існування цивілізації майя, приблизно 5-8 століття нашої ери, писемні джерела про місто обриваються на 799 році. Там жило близько 10 тисяч мешканців.
![]() |
Перед Храмом написів в Паленке |
Юрій був у Паленке, певно, понад сотню разів, але перший раз пам’ятає найбільше: запахи тропічного лісу, вологість, коли ходиш, як в парнику, і одяг на тобі весь мокрий.
У Паленке у "Храмі написів" похований цар Пакаль, віко його саркофага теж має рельєфне зображення.
![]() |
Храм Написів, Паленке (Мексика), фото Юрія Полюховича |
![]() |
Віко саркофагу Пакаля Великого з написом, Паленке (Мексика), 683 р. н.е. Фото Юрія Полюховича |
![]() |
К'ініч Ханааб Пакаль (603-683 рр н.е.) на віку саркофагу з Храму Написів, Паленке (Мексика). Щоб роздивитися деталі, клікніть на картинку; фото Юрія Полюховича |
А ось гробниця "червоної королеви" безіменна, без написів. Вчені сходяться на думці, що це дружина Пакаля, Іш-Ц'акбу-Ахав.
Цікаво, що для створення червоної фарби тоді використовували сульфід ртуті, надзвичайно токсичний. Але майя ним покривали тіло небіжчика , бо вважали це символом сходу та відродження з потойбічного світу.
![]() |
Гробниця царя майя у Ріо-Асуль, Гватемала, фото National Geographic |
"Я 20 років мріяв мати можливість вивчити гробницю Пакаля. Цього року моя мрія збулася", – усміхається Юрій.
Він став учасником проекту з реставрації та консервації археологічної спадщини Паленке від Національного інституту антропології та історії Мексики.
![]() |
Фрагмент напису з Паленке, який розповідає про військові перемоги Пакаля у другій половині 7 ст. н.е. Фото Юрія Полюховича |
![]() |
Зображення гербу держави Паленке - череп кролика на фасаді Храму Черепа, Паленке (Мексика) |
З грудня 2018-го по червень 2019-го жив у Гватемалі. В рамках проекту двічі об’їздив всю Центральну Америку. Був епіграфістом наукового проекту, документував тексти:
"Не міг повірити, що буду головним спеціалістом з епіграфіки в Паленке і матиму доступ до всіх матеріалів розкопок за 100 років, що це буде в моїх руках!
Навіть очікувати не міг! – усміхається. – Коли ти в 40-градусну спеку при 90% вологості документуєш тексти…".
![]() |
Ліплені ієрогріфи в Храмі 18, Паленке,фото Юрія Полюховича |
Надворі пекло сонце, а Юрій з помічником закривали спеціальноючорною матерією вхід в храм, і з ліхтарем фотографували під різними кутами кожен ієрогліфічний блок.
"Ми там ходили, вибачте, в трусах, бо по-іншому неможливо. Але є в цьому і плюс. Ти швидко худнеш", – про експедицію вчений розповідає з гумором.
Текстів в Паленке було так багато, що команда працювала й ночами:
"Тобі дали дозвіл, про який ти мріяв роками, і тут треба взяти все і зразу. Іншого шансу може не бути.
Нам дали три дні на гробницю, і ми перефоткали по 10 разів кожен міліметр. А це стратегічна річ: найвідоміше поховання царя майя.
До нас такого рівня документації ніхто не робив. Впоралися, і все це ляже в основу наших майбутніх робіт. Якщо ми це зробимо якісно, то це буде внесок на довгий час".
Під час документації знаків майя їх ще й промальовують. Спочатку олівцем перемальовують, потім сканують і завершують у графічних редакторах . Це важлива робота, адже якщо рука неправильно вимальовує лінії, не вдасться точно передати зміст зображеного.
![]() |
Фотодокументування скульптури Паленке (Мексика) |
![]() |
Іш Ц'акбу Ахав - дружина К'ініч Ханааб Пакаля та матір його синів. Палацова палетка в Паленке, фото Юрія Полюховича |
***
Під час роботи дослідники мали де поїсти і поспати. Поруч з руїнами стародавнього Паленке є сучасне місто. 15 хвилин звідти машиною – і ти серед руїн, які належать до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Але були місця в експедиціях Юрія, де в радіусі 200-300 кілометрів немає нікого, суцільний тропічний ліс. Тоді живеш в палатках, якщо немає інших умов.
Так вчений жив в Алтар-де-Сакріфісьйос, Ель-Соц та Накбе в Гватемалі. Каже, що тварини є, але якщо вночі "не шастати", то все гаразд.
Не так у тих джунглях страшно, як показують у голлівудських фільмах. Юрій їм спершу повірив, і з острахом чекав зустрічі зі зміями й тарантулами. Брав з собою таблетки від малярії, бинти і джгути.
Реальність виявилась іншою. За майже 20 років подорожей, в тому числі у дикі місця, куди команду супроводжували провідники зі зброєю, змій Юрій бачив 3-4 рази. І то маленьких. На хижаків на кшталт ягуара ні разу не натрапив, хоча сліди та екскременти були. А от диких пташок у джунглях і справді багато.
Як і метеликів. Втім, жодного ієрогліфа, який би зображав метелика, у майя не було. "Ягуар був, наприклад, а метеликів у текстах чомусь не згадували", – сміється Юрій.
***
До нашого часу дожили 28 груп народів майя. У них схожі мови. Цікаво, що навіть сучасні мови майя схожі з давніми.
Юрій пригадує, як їздив з групою туристів по джунглях. В Паленке взяли з собою сучасного майя-чоль.
Підходять до стародавнього монументу, Юра читає туристам текст в оригіналі, і сучасний майя шокований, що білий чоловік отак вільно читає тексти його предків.
І майже всі слова, особливо корені слів – наприклад, "вогонь", "небо", "дерево" – збереглися у мові сучасних майя. Змінилась радше вимова.
Наприклад, у давній мові майя дерево називали "те". А в сучасній мові майя-чоль – "тьє". Маму – "на", а в сучасній мові вона уже "нья". Пташка - "мут" і "муть".
![]() |
Юрій вивчає писемність майя більше 20 років |
***
Наразі Юрій працює першим заступником міністерки освіти та науки Ганни Новосад, курує саме науку і має великі плани на її розвиток.
Він працював в проекті Каліфорнійського університету, на який виділили мільйон доларів. Тому, сміючись, каже, що "гуманітарій – це не вирок".
І мріє, що колись йому таки пощастить і він знайде кодекс (повноцінну книгу) майя.
![]() |
На вершині храму Ель-Соц у Гватемалі, грудень 2017 року |
Побачити ще більше спадщини майя можна у фотогалереї. Для перегляду скористайтеся стрілочками.
[PHOTOREP]
Ірина Андрейців, УП
Усі фото зроблені або надані Юрієм Полюховичем