У мене "складна" дитина. Чому це мене навчило – досвід
Перед народженням першої дитини ми читаємо книги, відвідуємо лекції та вважаємо, що те, як наша дитина буде спати, їсти та поводитись, залежить більшою мірою від наших знань.
Але потім народжується дитина і… все може змінитися.
Так сталось з мамою двох малюків Леслі Міллер.
"Я звикла бути найкращою мамою у світі. А потім народився мій молодший син, і моя впевненість жорстко похитнулася", – пише вона для Motherly.
Фото: Motherly |
Міллер розповідає, що через тиждень після пологів, вона вклала сина спати, коли помітила перші прояви втоми немовля, але через 28 хвилин дитина прокинулась.
"Це було щось нове для мене.
Я нічого не встигла зробити. Сон менш як годину – це не сон для дитини", – згадує вона.
Йшов час, але немовля так і не спало стільки, скільки писали в книгах.
"Для нього існує лише 28 хвилин, а для мене існує… нічого. Я не можу змусити його заснути, я не можу змусити його спати, і він не плаче лише на моїх руках", – згадує мама.
Леслі каже, що на питання знайомих відповідає чесно: "Так, він не спить і ситуація в домі не найлегша".
Їй у відповідь радять гарний слінг або жаліються, що їхня дитина була така сама й от, їй вже три роки, а вона все не спить.
"Натомість мені потрібно підтвердження. Мені хочеться, щоб до мене хтось підійшов і сказав: "Так, це важко. У тебе не "подарункова" дитина. Це зрозуміло, що ти відчуваєш себе виснаженою та розгубленою".
Коли дитині виповнюється 7 місяців, Міллер викликає маму на допомогу.
Їй потрібно прожити 24 години без крику.
Бабуся залишається з онуком, поки вони з чоловіком проводять найкращі вихідні, за які можна відіспатися. Коли вони повертаються бабуся каже:
"Так, він важка дитина. Він важче, ніж ти, чи твої брати та сестри", – каже бабуся.
І її слова Міллер сприймає з полегшенням. Вони ніби підтверджують її власні почуття.
"Моя старша донька обдурила мене, ніби я можу впливати на те, як поводиться моя дитина. Але це не так. Всі діти різні. Хтось любить математику, хтось – гарний атлет, хтось – солоденький, а хтось – та ще перчинка", – підсумовує свій досвід жінка.
***
"Найважчій дитині у світі" скоро два. Він все ще плаче більше за його сестру в цьому віці, але спить як чемпіон та вміє грати самостійно.
І за думкою батьків, його думка та сила волі колись змінять світ.
Проте варто нагадати, що не завжди складна поведінка дитини норма.
Іноді істерики та брак сну можуть бути ознакою психологічних розладів, і вчасне звернення до педіатра та/або дитячого психолога покращать якість життя родини та дитини.
Детальніше у нашому матеріалі: "Погана поведінка моєї дитини — норма, чи привід для хвилювання? Пояснюють експерти.
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.