Всесвітній фонд природи б’є тривогу: в Україні все менше степів та прісноводних ресурсів

Прісноводні ресурси в Україні у дуже поганому стані.

Про це заявляють у Всесвітньому фонді природи (WWF).

Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, прісноводні ресурси мають позначку "високий ризик" і впевнено прямують до статусу "дуже високий ризик".

Також згідно зі звітом "Жива планета" від WWF, найбільш страждають в Україні екосистеми боліт та степової зони: площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків.

На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт.

Як стверджує фонд, в Україні лише 6,77% площі країни заповідні.

Фото: Болота України

"Цей показник має збільшуватися. Насамперед необхідно прискорити надання найвищого охоронного статусу українським пралісам, квазіпралісам та природним лісам, яких, за оцінкою WWF, лише в Карпатах близько 100 тисяч га.

І тільки близько 57 000 га мають природоохоронний статус", – йдеться в пресрелізі надісланому "Українській правді. Життя".

Як стверджують у звіті, загалом у світі популяції диких тварин скоротилися в середньому на дві третини з 1970 року.

Що робити Україні, щоб зупинити тенденцію втрачати природні ресурси?

WWF надає такі рекомендації

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

• категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га);

• заборонити дренаж природних територій по всій країні;
• збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові);

• провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі;

• збільшити % природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року) та переглянути бачення та цілі існування цих територій.

2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та дії для відновлення цінних природних комплексів.

3. Негайно ініціювати масштабне дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин на природний світ та зменшити їх використання. Зокрема тих, що використовуються в агровиробництві та пов'язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл, від яких залежить наша продовольча безпека.

4. Запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів та здійснювати управління над їхнєю добиччю.

5. Створити плани дій з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс – програма дій Європейської комісії, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством

7. Забезпечити належне фінансування програм, пов'язаних із зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.

8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.

Вас також може зацікавити:

WWF отримав карту поширення рисі в Україні. Але нам краще не знати про неї

"Сторінки 404": які види тварин зникають в Україні і чому – WWF