Траур за іконою ліберальної Америки: чому навчила нас суддя Рут Бадер Ґінзбурґ
У 87-річному віці померла суддя Верховного суду США Рут Ґінзбурґ.
Вона, чий батько емігрував в США з Одеси, стала другою жінкою – членом вищого судового органу країни.
Рут перебувала на цій посаді 27 років і була найстаршою суддею в чинному його складі.
А ще вважалася іконою боротьби за ліберальні права в Сполучених штатах. Її смерть дає президенту США Трампу шанс формувати країну консервативно протягом наступних десятиліть.
"Українська правда. Життя" розповідає, чим унікальний життєвий шлях цієї судді та чим вона назавжди запам'ятається.
 |
| Рут Ґінзбурґ, суддя Верховного суду США |
"Не існує такого чоловіка і не існує жодної жінки, яка б усе мала, – зауважила Рут Ґінзбурґ. – Життя просто не таке".
Рут виросла в Брукліні в сім'ї небагатих євреїв-іммігрантів, її старша сестра померла, коли Рут було трохи більше року.
Мати Рут була зірковою студенткою, поки її не змусили кинути школу, щоб віддати брата до коледжу, мала величезні амбіції щодо своєї доньки. Але вона померла від раку за день до шкільного випускного Рут.
Потім Рут Ґінзбурґ згадає її, коли президент Білл Клінтон оголошуватиме про її призначення до Верховного Суду: "Я молюсь, щоб я могла бути всім, ким би була вона, якби жила у часи, коли жінки могли б прагнути і досягати, а дочок пестили так само, як і синів".
[BANNER2]
Вона називала матір своїм найбільшим натхненням в боротьбі за рівні права хлопців і дівчат: "Вона своїм прикладом показувала мені, яке задоволення може мати читання і постійно радила "бути незалежною", здатною самій подбати про себе, навіть якщо навколишні умови будуть говорити протилежне".
Водночас суддя Рут також пригадувала мамині слова тоді, коли хотіла агресивно відповідати своїм опонентам, серед яких траплялися навіть президенти: "Завжди веди себе як леді, навіть тоді коли відстоюєш свою незалежну позицію".
Потім вона отримала стипендію для навчання в Корнельському університеті, де зустріла свого майбутнього чоловіка Мартіна Ґінзбурґа. "Це був єдиний хлопець, серед тих, кого я знала, якого взагалі обходило те, що у мене є мозок", – казала потім Рут.
Це був нетиповий для 1950-х років шлюб – заснований на рівному партнерстві. Мартін відразу зрозумів, що кухня не є сильною стороною його дружини, тому поступово сам зайняв місце шеф-повара. Якось її чоловік розкрив секрет щасливого сімейного життя: "Моя дружина не радить мені як готувати їжу, а я не раджу їй як чинити закон".
Пара разом вступила в Гарвардський університет на юриспроденцію. На той час Рут була там чи не єдиною жінкою-студенткою з немовлям на руках.
 |
| Рут Ґінзбурґ з чоловіком Мартіном |
В ті часи на юридичному факультеті з 500 студентів було усього 8 жінок. Студенток часто критикували в деканаті за те, що вони займають місця "кваліфікованих чоловіків".
Під час навчання в університеті у Мартіна виявили рак, але Рут робила усі конспекти за нього, щоби допомогти йому вчасно здобути освіту. Окрім того, вона і сама ще була студенткою і мамою.
У шлюбі вона вивчила ще один урок, яким потім щедро ділилася з молоддю. Його навчила її свекруха у день їхнього з Мартіном весілля. "У кожному хорошому шлюбі, – радила вона, – іноді допомагає бути трохи глухим".
"Я ретельно дотримувалася цих порад, і не лише вдома протягом 56 років шлюбу. Я застосовувала цей метод також на роботі, включаючи Верховний суд.
Коли вимовляється бездумне чи недобре слово найкраще його просто "вимкнути". Гнівна реакція не покращить вашої переконливості", – згадувала Рут Ґінзбурґ.
[BANNER1]
Не менш важливу пораду дав Рут свекор. Перед вступом в Гарвард підтвердилася вагітність Рут. Вони з нетерпінням чекали, коли їх стане троє, водночас переживаючи, як це поєднати з навчанням в університеті.
Тоді батько Мартіна сказав: "У вас є вагома причина відкласти навчання і ніхто вас за це не осудить.
Водночас, якщо ви справді хочете вивчати законодавство, ви перестанете переживати і точно знайдете спосіб, як поєднати дитину і навчання".
Потім Рут скаже, що такий work-life баланс дозволив їй відчувати в житті міру і добре розуміти правила співіснування в суспільстві, чого не могли отримати ті її однокурсники, які мали лише навчання.
Рут випала нагода деякий час проводити навчальне дослідження в Швеції, де жінкам не доводиться обирати між кар'єрою і сім'єю. У поїздці остаточно сформувалась сфера зацікавлення молодої юристки – конституційний захист проти гендерної дискримінації.
 |
| Рут Ґінзбурґ все життя боролась проти гендерної дискримінації |
Найчастіше клієнтами молодої юристки Рут Ґінзбурґ ставали саме чоловіки, що особливо цікаво, оскільки гендерна дискримінація здебільшого направлена на жінок.
Однією з ключових була справа Стефана Візенфельда, молодого батька з Нью Джерсі. Його дружина померла в пологах, тому він хотів працювати менше, аби доглядати за своїм сином. Але тодішнє американське законодавство дозволяло отримати соцдопомогу через втрату годувальника лише вдовам, але не вдівцям.
Рут Ґінзбурґ взялася за справу Візенфельда у Верховному суді США, щоби пропагувати ідею "опіки двох люблячих батьків, а не лише одного".
Сам Візенфельд не отримав грошової винагороди за виграну справу, тому що змінив роботу на більш оплачувану, утім справа заклала основи в американському законодавстві, які захищали чоловіків-опікунів і не дискримінували жінок-годувальників.
Рут пройшла шлях через різні судові інституції США до Верховного суду, куди її запропонував президент Білл Клінтон у 1993 році.
 |
| До Верховного суду кандидатуру Рут Ґінзбурґ запропонував президент США Білл Клінтон у 1993 році |
Право на рівну оплату праці між чоловіками і жінками, право дівчат навчатися у військовій школі та право на аборти – це були теми судді Ґінзбурґ в суді з дев'ятьма членами, де домінували чоловіки.
За її словами, вона інколи почувала себе вихователькою дитячого садка, "оскільки судді не вірили, що існує дискримінація за ознакою статі".
"Мене запитують, яка кількість жінок у складі Верховного Суду США мене задовольнить. Моя відповідь – дев'ять!" , – казала Рут.
Коли у 2000-х роках політичний клімат в суді змінився на більш консервативний, RBG перетворилася на голос лібералізму.
"Я не згодна!" – казала суддя Рут, і студенти надрукували це гасло на футболках і перетворили цю скромну жінку на інтернет-зірку Notorious RBG, "Печально відома RBG".
Рут Бадер Ґінзбурґ розповідала, що вчинок студентів її розвеселив, як і її онуків.
 |
| Рут Ґінзбурґ була справжнім символом |
 |
Напередодні виборів президента в 2016 році, Рут Ґінзбурґ не добирала слів щодо кандидата Дональда Трампа.
На її адресу лунала критика щодо порушення суддівської етики, а журналісти запитували, чи готова вона буде емігрувати до Нової Зеландії, якщо Трамп стане президентом.
"Він фальшивець, – не відступала вона. – У нього немає ніякої послідовності. Він каже те, що саме зараз спало йому на думку. Він справді має власне его". За цей коментар її звинувачували і праві, і ліві.
"Її розум вбитий", – написав Трамп у Twitter. Через кілька днів Ґінзбурґ опублікувала заяву, де просила вибачення, що говорила так відверто.
Ще за життя судді Верховного суду про неї зняли фільм "За статевою ознакою".
 |
| А ще Рут Бадер Ґінзбурґ була ікона стилю |
За іронією долі та генетикою, Рут померла від раку, як і її матір.
Вона довго боролася з хворобою, яка ніяк не хотіла відступати. "Поки я можу виконувати роботу на повній швидкості, – завжди говорила вона. – Я буду тут".
До останнього вона виголошувала свої знамениті промови, головною думкою яких завжди було "неправильно судити людину за те, як вона виглядає, якого кольору її шкіра, чоловік вона чи жінка".
Софія Кочмар-Тимошенко, спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Українці заступилися за суддю, яку порівняли зі страшним персонажем Disney
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.