#характермарафонця: Історії шістьох успішних українців, чиє життя змінив біг

15 жовтня 2020

В Україні набирає обертів біговий рух: розвиваються спортивні клуби, стає більше марафонських ініціатив, а кожен із нас має бодай одного знайомого, який ділиться своїми біговими результатами в соціальних мережах.

Для людини з шаленим ритмом життя біг — це дистанція для медитації, пошуку нових ідей, роботи над собою і характером, що спонукає робити більше у професійному та особистому житті.

У колаборації з проєктом "Нова пошта марафон" розповідаємо історії шістьох людей, які не просто бігають. Вони марафонці: у своїй професії, бізнесі та щоденних викликах. У цих людей немає зайвого часу. Вони надто заклопотані та цілеспрямовані, щоб дозволити собі не бігти.

Олександр Стаховський

Хірург-онкоуролог, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Національного інституту раку, ініціатор руху Movember в Україні.
Бігові результати: подолав два півмарафони.

 

"Коли моїм пацієнтом стає спортсмен, розумію, що лікування і реабілітація будуть легшими".

Хірургія вимагає фізичної підготовки, адже щоб проводити багатогодинні операції, необхідна витривалість. Бігаю вже понад 20 років і бачу, що, крім фізичної стійкості, це виховує концентрацію, дисципліну та силу волі.

Коли до мене приходить пацієнт-спортсмен, я розумію, що лікування і реабілітація будуть легшими. Більшість спортсменів, зокрема бігунів, ставляться до цього як до своєрідної дистанції, яку необхідно подолати — через біль, зусилля і роботу над собою.

 


Минулого року я ініціював флешмоб #MDsruninhats: тоді близько 25 лікарів взяли разом зі мною участь у марафоні Нової пошти. Ми бігли в хірургічних шапочках, аби вирізнити себе з-поміж інших бігунів і змінити ставлення до медиків, коли їм часто приносять алкоголь у якості подяки. Тоді ж помітив, що деякі колеги бігають набагато краще за мене, і це справді надихає.

 

У мене за плечима два півмарафони, проте планую подолати цю дистанцію за один раз. Коли чую, як марафонці спілкуються між собою, відчуваю їхню непереборну силу волі. Щоб пробігти 42 кілометри, необхідно мати саме цю ментальну силу, яка спонукає рухатися далі попри слабкості та біль у тілі.

Сергій Прескорник ("Бегущая борода")

Керівник громадської організації "Чиста Україна", один із перших в Україні представників плоггінгу — руху, що поєднує біг і збирання сміття.

Бігові результати: за 15 годин пробіг від Харкова до Полтави (150 км).

 

"Хочете мотивувати когось на спорт? Пообіцяйте цій людині винагороду або побийтесь об заклад".

У чотири роки я осиротів і опинився в дитячому будинку. Вже за 10 років почав бігати і займатися спортом, не здогадуючись, що скоро завойовуватиму призові місця на юнацьких змаганнях. На одне з них прийшли представники Харківської військової академії та звернули на мене увагу. Вони запропонували мені вступити до вишу на особливих умовах, і згодом я це зробив. Таким чином біг дав мені вищу освіту.

Зараз я не лише керівник громадської організації та плоггер, що популяризує біг і збирання сміття, а й директор барбершопу. Цікаво, що багато моїх підлеглих надихаються мною і теж бігають. До речі, це дуже дієвий метод спонукати когось займатися спортом — просто пообіцяйте цій людині винагороду або побийтесь об заклад.

 

Для мене пробіжка — це не лише дистанція, яку необхідно подолати. Це ще й простір для нових ідей, що іноді змінюють життя. Я біжу, слухаю музику і навіть не здогадуюсь, що за кілька секунд мене навідає хороша думка. В такому випадку я ставлю пісню на паузу і записую думку на диктофон, щоб не забути її та розвивати в майбутньому. Переконаний: якби не біг, я би ніколи не став тим, ким є зараз.

Бігунам варто говорити про свій спосіб життя, популяризувати драйв і силу, які дає спорт. Нещодавно в соцмережах мені написав чоловік, якому близько 40 років: "Я з тобою сфотографувався минулого року на марафоні в Харкові та з того часу бігаю щодня. Я схуд, отримую безліч позитивних емоцій і можу краще організувати свій день, щоб встигати більше". Лише заради цього варто жити.

Інна Поперешнюк

Співзасновниця Нової пошти, амбасадорка NewRun, засновниця проєкту для дітей-сиріт "Команда чарівників", співзасновниця ресторану "100 років тому вперед"
Бігові результати: подолала напівмарафон.

 

"Позитивно ставлюся до бігунів на співбесідах, адже вони транслюють дисципліну, колосальну мотивацію і силу характеру"

Все почалося кілька років тому і це були дуже довгі 500 метрів: було важко дихати, а тіло поводилось просто жахливо. Поступові навантаження, правильне дихання, самодисципліна — і я змогла пробігти півмарафон. Не казатиму, що це далося високою ціною. Коли бачиш, яким немічним  був раніше, і як легко тепер долаєш кілометри, з’являється драйв, що не дає зупинитись і стає частиною повсякденного життя.

Буває, що просто в офісі я перевдягаюсь, перевзуваюсь і виходжу на вулиці міста. Ще більше люблю бігати з донькою. Під час локдауну, коли старти Нової пошти відбувалися онлайн, Аня не пропустила жодного. Вона — мій мотиватор і критик. На її прикладі бачу, як біг розвиває ініціативність і вчить перемагати — як на дистанції, так і в роботі.

 

Бігуни-новопоштовці для мене особливі. Рада бачити, як їх стає дедалі більше, як після виснажливого робочого дня вони стрімголов летять на тренування, щоб відчути драйв, командний дух і показати достойний результат. Не приховую, що позитивно ставлюсь до бігунів на співбесідах, адже вони транслюють дисципліну, колосальну мотивацію і силу характеру.

Власне, ця сила і надихнула нас на проведення першого напівмарафону Нової пошти в Полтаві у 2014 році. Тоді без реклами та піару ми зібрали 700 учасників і зрозуміли, що варто працювати над біговою культурою в Україні. Так і з’явилась компанія NewRun — організатор стартів "Нова пошта марафон" і "Нова пошта напівмарафон". Проте, бігова культура має починатися з вас.

Якщо ви досі не бігаєте і лінуєтесь почати, знайте — це вид спорту, до якого потрібно прикласти мінімум зусиль. Не потрібно довго їхати до фітнес-клубу, купувати дороге спорядження чи залежати від когось — просто взуваєте зручні кросівки та виходите на дистанцію. Це такий простий шлях до гарного здоров’я, самопочуття, невгамовної мотивації та прагнення досягати нових вершин. Хочете жити на максимум? Біжіть!

Олександр Педан

Шоумен, телеведучий, засновник організації JuniorZ, що сприяє популяризації спорту серед українських школярів.

Бігові результати: регулярно долає відстані від 3 до 10 км, максимум — 20 км.

 

Бігати мене підбив друг. Я багато разів починав і кидав, хоча все життя займався якимось спортом. Набагато легше пограти в футбол або поїхати в гори на лижі, тому що це адреналін і компанія. А на пробіжці нічого не відбувається, окрім того, що ти біжиш і думаєш. Багато хто боїться залишатися наодинці зі своїми думками, а я вважаю, що потрібно дозріти до цього стану, коли кайфуєш від бігу на самоті. Я дозрів у 36 років.

Почати бігати допоможуть красиві місця. Пробіжка стане найкращим способом познайомитися з новим містом, особливо якщо вийти на вулицю не пізніше восьмої ранку. В цей час місто ще не заклопотане робочими справами і не заповнене туристами. Воно тільки прокинулось і вже готове до щирої розмови з вами.

 

Не менш важливий чинник успішної пробіжки — це компанія. Вибір партнера — це по-своєму інтимна річ, адже ви будете бігти з людиною, якій довіряєте, не боїтеся сказати про втому, разом задати оптимальний темп і розділити маленьку перемогу від подолання дистанції. Власне, у мене так все і почалося: ми з друзями поїхали до Єгипту і влаштували собі семиденний челендж — бігати щодня. Тут усе поєдналося: і знайомство з новими гарними місцями, і класна компанія, з якою легше бігти.

Іноді чую, що біг забирає сили. Не можу погодитись, адже для мене ранкова пробіжка — це заряд бадьорості на весь день. Звучить як рекламний слоган, але це правда. Запускається організм, метаболічні процеси. Ти стаєш кращою, більш енергійною версією себе.

Краса бігу в тому, що це найбільш доступний вид спорту. Ви можете вийти на дистанцію будь-де і будь-коли — потрібні лише кросівки і трохи наснаги. Окрім того, що біг підтримує тіло, він дає мені таку необхідну можливість побути з собою. Моя робота — це постійне спілкування з різними людьми, дзвінки, зустрічі, зйомки. Це круто, але бракує моментів, коли я залишаюсь наодинці зі своїми думками, радощами та страхами. І тут рятує звичка бігати. Коли потрібно зупинити час і почути себе, я біжу.

Андрій Остапчук

Співзасновник найбільшого в Європі клубу молодих бізнесменів Young Business Club, YouTube-блогер.
Бігові результати: перший українець, який пробігав 1000 днів поспіль. Станом на 11 жовтня 2020 року пробігав 1890 днів.

 

"Коли він почав бігати, з нього сміялися, а тепер там бігає ледь не половина села. Отак біг змінює світ навколо нас".

Раніше я давав собі обіцянки, які не виконував, але з бігом усе змінилося. Головне, я став починати свій день о шостій ранку. І незалежно від погоди і від того, в якій я країні, я взуваю улюблені кросівки й виходжу на пробіжку. Скоро буде 2000 днів, як я бігаю щодня.

Я бігав з хронічним бронхітом, під час тайфуну у В’єтнамі і наввипередки з чехами у Празі, бігав в офіційному костюмі і в шортах, у шалену спеку і при мінус 30. Біг — моя стрижнева звичка, яка мене дисциплінує, а дисципліна завжди перемагає талант.

Спочатку це було особистою історією, а потім стало соціальною відповідальністю. Мій щоденник бігу в соцмережах читали сотні людей, і багатьох він надихнув на регулярні тренування. Моя улюблена історія — про хлопця з села на Західній Україні. Він написав мені, що коли почав бігати, з нього всі сміялися. Але він продовжував, публікував сторіси з пробіжок. Згодом односельці теж почали бігати, а тепер там бігає ледь не половина села. Отак біг змінює світ.

 

Я люблю книгу "Ніколи не їжте наодинці" та можу сказати те саме про біг — ніколи не бігайте наодинці. Людина, яка біжить поруч, — це ваш мотиватор. Якщо людина біжить краще за вас, ви не відчуватимете важкості дистанції. Якщо гірше — ви будете старатися стати орієнтиром для неї. Та й зустрічі можна призначити на шосту ранку. Скажете, що ніхто у здоровому глузді не прийде на зустріч так рано? Якщо покликати людину побігати на світанку, вона прийде. До того ж хороша пробіжка, як і хороший секс, робить людей ближчими та відвертішими.

Лариса Сірик

У минулому — комерційна директорка "ТАВР-медіа". Зараз живе у США і залишається внутрішнім консультантом відділу продажів холдингу.
Бігові результати: 6 марафонів (Рим, Нью-Йорк, Чикаго, Париж, Берлін, Лондон) і більш ніж 20 півмарафонів по всьому світу.

 

"Перший марафон, 42 кілометри, я пробігла у 42 роки — за рік після того, як уперше взула бігові кросівки".

Знаю, що варто було б сказати щось на кшталт: "Біг навчив мене досягати мети", — але я завжди вміла це робити. З дитинства я не шукала мотивацію ззовні, була мотивована сама собою. Але біг — це концентрована перешкода. Долаючи її, я отримую порцію енергії і віри в себе, яка допомагає мені пройти будь-які труднощі в житті.

Я завжди займалася танцями, а 7 років тому просто на сцені зламала ступню. Сталося це на п'ятій секунді танцю, але виступ я закінчила. Гіпсом не обійшлося, і мені зробили дві операції. Під час реабілітації я почала потроху ходити на біговій доріжці, а потім бігати. Коли відновилася, спробувала бігти на вулиці — і це був жах. Після 1500 метрів я не могла ані бігти, ані дихати — і просто розплакалася.

Мені пощастило, що зі мною на треку був досвідчений бігун. Він порадив сповільнитися, практично пішки все-таки добігти 3 кілометри, і повторював: "Головне — не зупиняйся". Через силу, через біль. Напевно, це ключова порада для бігунів. Та й для всіх людей взагалі. Свій перший марафон, 42 кілометри, я пробігла в 42 роки. Це було за рік після того, як я вперше взула бігові кросівки.

 

Відтоді набагато уважніше ставлюся до свого здоров'я. Мені подобається моє тіло, шкіра, здорова усмішка на обличчі, позитивний настрій і енергія, яку я віддаю. Коли ти уважний до себе, стаєш уважнішим і до інших. Біг робить стосунки з самим собою, іншими людьми і природою екологічними.

Як знайти на це час? Я перевдягаюся ще в офісі та одразу після роботи їду на трек. Всі співробітники бачать, що кожен день я закінчую пробіжкою. Звичайно, через якийсь час вони почали мене питати про тренування. Я давала поради, ми бігали разом. В результаті у нас сформувалася бігова команда: колеги долають дистанції у 10 кілометрів і навіть півмарафони.

Кожної новорічної ночі я біжу 4 милі Центральним парком у Нью-Йорку. Навіщо це потрібно, коли можна вдома з родиною святкувати за накритим столом? Мені подобається відчувати, що рік я почала в русі. Не з понеділка, не завтра зранку, а зі старту в новорічну ніч.

Як українські роботодавці ставляться до співробітників-бігунів? Чи властиві їм риси характеру, що допомагають у кар’єрних досягненнях? Щоб з’ясувати це, Нова пошта проводить онлайн-опитування серед власників і керуючих компаній, управлінців та HR-спеціалістів. Переходьте на сторінку опитування, що забере у вас не більше 3 хвилин.