Поліетнічна громада: як забезпечити представництво, коли законодавство мовчить

29 жовтня 2020

Село Холмець, яке є частиною Баранинської об’єднаної територіальної громади, за етнічним складом до 50% — угорське.

На рівні громади угорська спільнота становить близько 10% мешканців. Громада стала однією з перших, утворених добровільно на Закарпатті.

Тут кажуть: спочатку менші села переживали, чи справедливо будуть розподілятися бюджети і як буде організована система влади.

Подібні побоювання виходять і з того, що законодавство не передбачає квот за етнічним принципом.

Однак досвід поліетнічних громад сьогодні доводить: вища самостійність означає також можливість створювати власні правила для врахування інтересів усіх жителів.

Зокрема, тоді, коли законодавство не може регулювати повністю все.

Баранинська громада: розподіл бюджету не на потреби села, а на потреби громади

Юрій Марусяк, голова Баранинської ОТГ, пояснює: на початку менші села переживали, чи вдасться у новій громаді врахувати їхній голос.

Так, кількість депутатів у Баранинській сільській раді сумарно була такою ж, як і в селах, що об'єдналися.

У меншості, зокрема, опинилося і наполовину угорське село Холмець. Проте побоювання не справдилися.

 Молодь Баранинців під час Міжнародного дня чистих берегів. Фото з сайту громади.

"Шлях створення об'єднаної громади непростий.

Три роки тому на Закарпатті у 2017 році відбулися вибори лише в одну громаду, — пояснює голова Баранинської ОТГ Юрій Марусяк. — Створюються нові відділи: освіта, медицина, відділ молоді та спорту, фінансовий відділ, земельний відділ, відділ архітектури.

Повністю нова робота".

Підхід Баранинської громади доволі простий: кошти розподіляють за пріоритетністю потреб, а не за тим, яке село більше чи менше.

Тут ставлять найвище спільний інтерес громади. Найбільшим викликом стала не етнічна складова, а саме організація влади у новій системі та створення нових відділів, розподіл повноважень між ними, звикання до інших механізмів роботи.

Із викликом успішно впоралися: у громаді вже вдалося відновити кілька шкіл, дитсадок, вуличне освітлення.

Великомихайлівська громада: право "локального вето" і справедливий розподіл бюджету

Практика Великомихайлівської громади, що на Одещині, дещо складніша.

До складу утвореної у 2015 році ОТГ увійшли 25 населених пунктів з населенням близько 13 тисяч мешканців.

За етнічним складом Великомихайлівський район на 80% український, решта — росіяни, молдовани, болгари, вірмени та інші. Усі населені пункти тут різні за розміром і, відповідно, мають різну кількість представників у раді.

 Учні Великомихайлівського НВК "ЗОШ І-ІІІст. — дитсадок". Фото з сайту закладу.

Тому у регламенті селищної ради визначено право "локального вето" на рішення, яке стосується конкретного села.

Згідно з ним, якщо більшість депутатів ради від такого села не проголосували "за", то таке рішення не приймається.

Причому навіть, якщо більшість усієї селищної ради проголосувала "за".

Таку новацію запровадили як "запобіжник" для  врахування інтересів мешканців(-ок) малих чи віддалених сіл під час ухвалення рішень місцевою радою.

В ОТГ ухвалили свій Статут, який також визначає і принцип розподілу бюджету громади.

"Наша громада веде облік доходів кожного старостату окремо. Ми маємо інший рахунок на витрати. Таким чином, кожен старостат може витратити те, що платять його мешканці податками", — пояснює Тетяна Жарська, голова Великомихайлівської ОТГ.

Якщо кошти потрібно об’єднати для утримання комунальних установ (як-от шкіл, дитсадків, будинків культури), місцева рада вирішує, як витратити решту грошей.

Це може бути, наприклад, ремонт дороги, вуличне освітлення, водопостачання або ремонт будівель.

Таким чином, у громаді поступово поліпшують інфраструктуру, створили опорну школу.

В одному з віддалених сіл за співфінансування з державою побудували амбулаторію.

У чому проблема нових виборчих правил

Через нове виборче законодавство існує ризик, що інтереси місцевих жителів, включно з нацменшинами, можуть бути непропорційно представлені у нових Радах громад із чисельністю виборців понад 10 тисяч.

І причина зовсім не в етнічній складовій, а в нещодавніх новаціях виборчої системи — виборах за "партійними списками".

Тобто виборці у великих громадах голосують лише за певні партії та їхніх кандидатів (-ок).

 Як здійснюється місцеве самоврядування у громаді? (інфографіка)

Для збільшення натисніть на зображення

Потім, залежно від кількості голосів, відданих партії, депутатів в окрузі, місць у Раді через математичний підрахунок визначається, скільки місць матиме партія.

Для жителів громад, де вибори проходитимуть за "партійними" списками, може скластися ситуація, коли до ради будуть обрані не ті кандидати, які отримали сукупно найбільше голосів місцевих виборців, а ті, які потрапили на прохідні місця найпопулярніших партій.

До того ж експерти застерігають, що після обрання депутати-висуванці від партій будуть більше орієнтуватись на політику та інтереси своїх партій (через імперативний мандат), а не на інтереси місцевих жителів.

Так само інтереси нацменшин, які проживають у таких громадах, можуть бути непропорційно представленими.

Утім, досвід Баранинської, Великомихайлівської та інших громад доводить: за спільного бажання та вміння побудувати  діалог можна визначити прозорі та прийнятні для всіх правила і механізми роботи.

А також — надати голос усім мешканцям громади, включно з представниками національних меншин.

Дисклеймер:

Статтю підготовлено в межах проєкту Ради Європи "Захист національних меншин, включаючи Ромів, та мов меншин в Україні" і програми "Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні". Думки та позиції, викладені у публікації, не обов’язково відображають офіційну позицію Ради Європи.

Авторка — Ярослава Бухта