"Крижана людина": історія українця, який зимує у футболці

Андрій Козак народився та виріс у Вінниці.

У рідному місті його знають, як "крижану людину".

Це його друга зима – без теплого одягу.

Ми зустрічаємось з Андрієм на спортивному стадіоні поруч з його рідною школою.

Морозостійкий козак створив собі спартанські умови ранкової пробіжки – максимально легко, в одних лише шортах і кросівках за будь-яких погодних умов.

Бігова доріжка ще не встигла оговтатися від ожеледі, проте Андрій, не зупиняючись, починає власний марафон.

За будь-якої погоди Андрій Козак бігає у такому вигляді. Також щосуботи грає з друзями у футбол

"Я почав практикувати пробіжки влітку. До того вважав біг – нудним видом спорту, – розповідає чоловік.

Все починається в цьому житті з прийняття рішення. Я вирішив прокидатися на годину раніше і бігати, максимально легко, в одних лише шортах і кросівках за будь-яких погодних умов.

"Втеча із зони комфорту заради життя" – таку назву має мій новий челендж. Ось уже понад 100 днів день у день я виходжу на пробіжку, тепер не уявляю свого життя без бігу".

Зазвичай Андрій бігає 40-50 хвилин.

Також щосуботи грає з друзями у футбол. Це додаткове фізичне навантаження допомагає йому загартувати не лише тіло, а й дух.

"Все залежить від ментальної роботи, яку постійно проводжу над собою. Самодисципліна і спартанська підготовка в купі із загартуванням, дозволяють уникати чимало недуг в тому числі COVID-19, – вважає Козак.

Спорт і постійне прагнення реалізувати необмежений потенціал допомагає тримати себе в тонусі, не йти за панікою, зберігати міцним дух і ясність розуму, світлі помисли".

Скільки себе пам’ятає Андрій все своє життя пов’язував зі спортом, хоча в родині спортсменів не було.

В дитинстві він записувався на різні спортивні гуртки: теніс, хокей, баскетбол, шахи.

В дорослому віці спорт допоміг чоловіку позбутися шкідливої звички – паління цигарок.

"Ще зізнаюсь, я мав азартну залежність від спортивних ставок. Це трішки попсувало моє життя, проте одного дня я подолав цю залежність", – розповідає Андрій.

В дитинстві боявся холоду

За вікном пронизливо холодний вітер, на градуснику -3°C, а загартований козак в одній футболці вибігає з дому на роботу.

З початку карантину в нього з’явилась ще одна спортивна звичка – ходити пішки. Відстань до його роботи – понад 5 кілометрів. Швидким темпом він долає її за 40 хвилин.

Обабіч оглядаються перехожі, дивуються – як вдається не змерзнути.

"В дитинстві я не любив холод, хворів кілька разів на рік простудними захворювання, і це було регулярно, – розповідає Андрій.

Я завжди тепло одягався: два светри, шарфик, шапка, рукавиці.

Зараз я не сприймаю теплий одяг, мабуть забагато його носив (жартує – ред.). Другу зиму сумують в шафі курточки та светри. Я вже не пам’ятаю, коли одягав, щось тепліше за сорочку, чи футболку".

Загартований Андрій Козак ходить в одній футболці з дому на роботу

Якщо аналізувати період становлення Андрія, як крижаної людини, то насправді у нього не було серйозної підготовки, кількарічних практик загартування.

"Це був сміливий невиважений крок, – зізнається чоловік.

Я переконаний всі речі в житті, що ми робимо на межі неможливого відбуваються за покликом внутрішньої сили.

В мене був постійний потяг до розвитку на ментальному рівні, цікавість вийти за межі можливого ніж острах. Це не був період стресу чи потрясінь, це був звичайний період внутрішнього балансу".

Внутрішнє налаштування

Попри суворе загартування за порадами до лікарів Андрій не звертався.

Слухався виключного власного організму і діяв за покликом серця. В його очах як в усмішці – відбивається внутрішнє задоволення життям.

"Минулого року я отримав перелом в тренажерному залі.

Переймався, як надалі буду здійснювати свій челендж. Я лише день дозволив собі пролежати в ліжку, а потім поволі почав ходити, а за місяць повністю зняв гіпс, – пригадує він.

За тиждень – налаштував себе іти на роботу. Це було черговим підтвердженням наскільки важливе налаштування, ментальна робота, здійснювати відважні кроки і не боятися".

Козак щиро переконаний, що одужання та відновлення буде набагато кращим, якщо правильно проходить психологічна реабілітація: "Найпершою має бути робота зі своїм розумом, зі своїми внутрішніми установками, зі своїм внутрішнім світом".

Здорове харчування і ранкові ритуали

Андрій кожний свій ранок починає з молитви. Переконує, що саме віра в Бога і пізнання любові робить його по-справжньому щасливим.

"Як ми вибираємо одяг, так ми можемо обирати свої думки, – каже він.

Ранок має починатися з вірного ментального налаштування, бути вдячним Богу чи долі, за все. Позитивні і вдячні думки відображаються на всьому".

Попри суворе загартування за порадами до лікарів Андрій не звертався

Ранок Козака починається із води. Чоловік випиває три чашки теплої води із лимоном та медом. Лимон допомагає відновити водний баланс, а мед – має корисні мікроелементи.

Протягом доби теж намагається пити воду.

"В харчуванні надаю перевагу традиційній українській кухні. Як козак, люблю сало, борщ. Харчують три рази на день", – зізнається Андрій.

Люблю підтримувати людей

Чоловік мріє стати мотиваційним ментором. Це основна ціль челенджів крижаної людини.

Нині він виставляє свої мотиваційні пости у соцмережах.

"Кожен, хто слідкує за моїми челенджами бачить, що я чесно веду боротьбу із холодом, а він зі мною", – каже Андрій.

Якщо хтось просить у нього поради, чи хоче поспілкуватися, то його серце відкрите.

Чоловік мріє стати мотиваційним ментором

На запитання, чи готовий вести лекції перед публікою, чоловік з блиском в очах відповідає: "Мені завжди подобалося підтримувати людей.

Я вважаю, що будь-яка робота має бути чесна, і якщо ти хочеш мотивувати людей і дати цьому світові щось – ти маєш сам пройти цей шлях, показати, що ти це зміг.

Проте я не мотивую слідувати сліпо моєму прикладу. Зовсім ні. Я прагну допомагати людям розвивати їх здібності, мотивувати вірити в себе і здійснювати свої мрії".

Нині Андрій Козак також з радістю проводить майстер-класи для юних вихованців вінницького шахового клубу "Романтик".

"Одним із пріоритетних напрямків на своєму життєвому шляху бачу можливість бути старшим другом, наставником для молоді в процесі формування в них сильних звичок і здобуття необхідних рис характеру, потрібних для гідної відповіді на сучасні виклики, які постають перед ними сьогодні в процесі їх духовного зростання і всебічного розвитку", – підсумовує він.

Леся Кесарчук, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як пережити холодну зиму. Радить Супрун

12 коміксів про зиму, у яких ми впізнаємо себе

Мати літо взимку: українські "зимівники" у теплих країнах, чому вони повертаються

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.