Навичка, без якої не обійтися: хто і як має вчити дітей розпізнавати фейки

5678
7 травня 2021

Сучасні діти змалку отримують великий потік інформації, зокрема, з телебачення, інтернету та реклами. 

Аби споживати правду, вони мають вміти критично оцінювати інформацію, знати, як захиститися від маніпуляцій, яким джерелам можна довіряти, що таке фейки та навіщо їх створюють.

Словом, володіти новою навичкою бути медіаграмотними.

Натомість, за даними молодіжного опитування U-Report, лише 14% людей віком 15-19 років в Україні завжди перевіряють інформацію.  

Водночас, більшість з них щодня моніторить українські новини та обирає Telegram як основне джерело інформації.

"Українськ правда.Життя" з’ясувала, відколи та як навчають медіаграмотності за кордоном і розібралося, як провести урок з медіаграмотності для учнів 7-11 класів в Україні.

Як навчають медіаграмотності за кордоном

У 2014 році, коли медіа Молдови почали активно поширювати фейки й маніпуляції, у країні запровадили проєкт національного рівня. 

Так, понад 2000 школярів та студентів отримали доступ до курсів і зустрічей з експертами з медіаграмотності. 

У 2017 році Міністерство освіти Молдови схвалило медіаосвіту як курс за вибором. Його запровадили в початковій і середній школі. До того ж, запровадили курс "Цифрова освіта". 

В Грузії протидією маніпуляціям і навчанням медіаграмотності займається кілька громадських організацій. Вони спростовують фейки, створюють навчальні посібники із медіаінформаційної грамотності та онлайн-ігри з теми.

Гра Fonolandia про фейки, створена дитячих садків Польщі

У Польщі реалізують проєкт для початкових шкіл та дитячих садків Fonolandia. Це – розроблений пакет освітніх матеріалів й ігор про кібербулінг, медіаграмотність та інтернет. 

Понад 86% учителів навчальних закладів кажуть, що це корисно і необхідно.

В Угорщині активісти лобіювали впровадження медіаграмотності до національного базового навчального плану ще у 1989 році.

Впродовж навчання в початковій та середній школі учні мають вивчити інструменти, як користуватися та аналізувати інформацію. 

Наприклад, учні 1-4 класів говорять на уроках про роль ЗМІ, їхній режим роботи, використання реклами. Учні 5-8 класів вчаться свідомо обирати програми.

ПО ТЕМІ: Звідки беруться фейки та дезінформація, і як від них захиститися

З 2007 року початкові та середні школи Чехії мають інтегрувати уроки з медіаграмотності в навчальний процес. 

Навчальні заклади можуть вирішувати, скільки уроків і на які теми говоритимуть.

У Словаччині організація DROG, що бореться з дезінформацією, створила гру Bad Games, аби вчитися відрізняти фейкові новини від правди. 

Медіаосвіта обов'язкова у Швеції з 1980 року. Тут створили кампанію Surfa lugnt ("спокійний серфінг"). Це – медіаосвітній проєкт, спрямований на домашніх користувачів, власників малого бізнесу, молодь, батьків і вчителів, старші покоління. 

Гра Bad Games вчить відрізняти фейкові новини від правди

Також працює Mediekompass – онлайн-портал, який допомагає школі розібратися, що таке медіа та як працювати з пресою. 

Цей проєкт доповнює традиційні навчально-методичні матеріали, якими користуються шведські вчителі. За даними 2019 року, щопонеділка близько 12 000 шведських вчителів, зареєстрованих користувачів сайту, отримували розсилку.

Консультанти сайту надають методичні рекомендації, коментарі вчителям, як можна використати новини країни та світу на уроках, аби формувати критичне мислення та активну громадянську позицію учнів.

Урок з медіаграмотності для українських шкіл

Нещодавно ЮНІСЕФ, ГО "Смарт освіта" і вчителька-методистка Марина Дашко розробили урок із медіаграмотності для учнів 7–11 класів під назвою "Як навчити учнів відрізняти фейки від правди?". 

Він створений на основі навчального серіалу BreaktheFake, який вже має 5,5 мільйонів охоплення на TikTok. 

Українські зірки, як-от Джеррі Хейл, Алла Костромічова, Анна Трінчер, Аліна Паш, Костя Клепка, Даша Квіткова та Нікіта Добринін, стали головними героями відео. 

Серіал допомагали створювати експерти ключових факт-чекінгових організацій України.

В ньому українські зірки перевіряють фото в інтернеті на достовірність, спростовують фейкові новини, викривають фейки від блогерів, перевіряють, як соцмережі маніпулюють людьми, викривають конспірологічні теорії.

Вчителі, які скористаються розробкою, отримають від ЮНІСЕФ сертифікат та шанс виграти подарунки. 

Вправи мають розвинути вміння ідентифікувати фейки та протистояти їхнім негативним впливам

Для участі в розіграші треба провести урок або виховну годину, використовуючи вправи, зробити скріншот проведення заняття онлайн або фотографію (у випадку проведення офлайн). 

Далі заповнити анкету за посиланням до 20 травня.

Що цікавого пропонують на заняттях? 

Перш за все, дітей пропонують розділити на групи і встановити правила. Наприклад, ставитися з повагою до думок інших членів групи, не перебивати, бути толерантними, звертатися за допомогою до вчителя.

Учням пропонують виконати випереджальні завдання за тиждень до першого уроку на тему конспірології, фейків й емоційного впливу. 

Треба переглянути 3 відео: про фейки, конспірологію та емоційний вплив фейків.

Учням 7-9 класів треба надати пам’ятку "Як зловити фейк?".

Далі:

💣  Визначити, якою може бути небезпека через поширення фейків, що були запропоновані для аналізу гостям Нікіти Добриніна. 

💣  Звернути увагу на лайфхаки, які допоможуть відрізнити правду від неправдивої інформації. 

💣  Учням 10-11 класів на основі отриманої інформації з відео скласти пам’ятку "Як розпізнати фейк?". 

💣  Презентувати роботу однокласникам.

Під час другого заняття рекомендують скористатися сервісом для перевірки фотографій TinEye.

Наприклад, фото п’ятирічної давності, зроблене в одній країні, можуть видати за щойно зроблену світлину в іншій країні або в іншому контексті. 

У сервісі TinEye можна обрати фільтр Sort by oldest (сортувати за найдавнішими).

Також слід звернути увагу на відмінності між фотографією, яку перевіряєте, й оригіналом, який знайшли (можливо, щось відредагували в графічному редакторі, обрізали, домалювали, прибрали або змінили, інше). 

TinEye пропонує обрати фільтр Most changed (найбільш змінені).

У посібнику також розповідають, як перевірити відео: 

  • За допомогою сервісу Youtube DataViewer можна визначити дату й час появи відео в інтернеті. Бо один із прийомів маніпулювання – використання давніх відео для ілюстрування нових подій; 
  • За допомогою сервісу Wolframalpha можна визначити погоду, яка була в конкретний день у конкретному місці;
  • Корисними можуть бути й елементи фасадів будинків, назви вулиць тощо. Їх можна розгледіти за допомогою Google Maps
  • Один із способів дізнатися про правдивість відео – зв’язатися з користувачем, який його завантажив;
  • Можна вибрати найбільш яскраві кадри і, зробивши скріншоти, шукати їх через зворотний пошук зображень у Google. Це збільшує шанси знайти першоджерело, як порівняти з пошуком відео за ключовими словами.

На третьому занятті діти, зокрема, матимуть можливість дізнатися про сайт Детектор медіа та мультимедійний онлайн-посібник "МедіаДрайвер". Посібник містить інформацію про різні типи медіа, інфографіку, відео та мультики. 

Марія Марковська, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина 

Вас також може зацікавити:

Зарядка з медіаграмотності: покращіть своє інформаційне поле за 7 днів

Презентували онлайн-посібник з медіаграмотності для підлітків

5 фільмів, які допоможуть відрізняти фейки та менше наступати на граблі соцмереж

Звідки беруться фейки та дезінформація, і як від них захиститися

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний телеграм-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua