Гоночна драма Le Mans Стіва Макквіна: кілометри в годинах

Рівно 50 років тому на екрани вийшов найкультовіший фільм про автоперегони, що породив ще й найдовшу автомобільно-годинникову колаборацію брендів Porsche і TAG Heuer.

"Їхній роман розпочався з випадкового знайомства на знімальному майданчику", — написав би про наших героїв мистецтвознавець, якби йшлося про артистів.

Але цього разу саме так і було — обидва бренди вперше зустрілися на культовій гоночній трасі в Ле-Мані.

Але не під час марафону 24 heures du Mans, а наступного дня — під час зйомок фільму про нього.

"Життя — це перегони. А те, що до й після — лише очікування".

Усе почалося зі Стіва Макквіна — до середини 60-х одна з головних зірок Голлівуду явно переросла свої акторські рамки.

Бувши ще й обдарованим гонщиком, він давно мріяв поєднати обидва головні захоплення.

Каталізатором появи "Ле-Мана" стала драма Grand Prix Джона Франкенгаймера — одна з найбільш комерційно успішних картин про "Формулу-1".

Причому її сценарій писався "під Макквіна", але продюсер спробував заборонити акторові брати участь у перегонах і на собі відчув, що титул King of Cool — не просто газетний штамп.

Король крутості

Саме тоді Макквін вирішив знімати власну кінострічку Day of Champion. Але студія Warner Bros саме тоді отримала нових господарів, які побоялися випускати в прокат ще один фільм про Ф-1.

Щоб кінокомпанії більше не могли нав’язувати Макквіну бюджетні рамки й формати, актор заснував студію Solar, назвавши її на честь своєї гоночної команди.

Й ангажував на знімальний майданчик усіх, кого хотів, включно з колегами зі світу перегонiв. Які не тільки зіграли самих себе, але й дублювали акторів — ті відверто побоювалися техніки, яка їздила навіть швидше, ніж "формули".

І мали рацію — той самий Porsche 917, який зіграв у фільмі головну автомобільну роль, профі між собою називали не інакше як widow maker (з англ. — "виробник вдів") через норовистий характер.

З цієї самої причини інвестори фільму в ультимативній формі заборонили Макквіну брати участь у марафоні, який передував зйомкам. Стiв зібрався стартувати у 24 heures du Mans разом із чинним чемпіоном світу Ф-1 Джекі Стюартом саме на Porsche 917.

Фото: Solar Production. За три місяці до старту "24 годин" Макквін із загіпсованою ногою фінішував другим в американському етапі чемпіонату світу на власному Porsche 908. До добового марафону в Ле-Мані він оснастив цей спайдер кількома кінокамерами, проте автiвка весь час трималася в темпі лідерів. На жаль, процедура зміни кіноплівки загалом відняла 118 хвилин. Але екіпаж привіз понад 20 годин суто перегонової хроніки, на якій і ґрунтується сага.

Верткий Йо

Наступного дня після фінішу гонки Макквін зібрав на легендарній трасі 22 боліди та 18 гонщиків (загалом у зйомках брали участь 45 пілотів), включно із зірками першої величини: тим самим Стюартом, Віком Елфордом, Джекі Іксом і Дереком Беллом, якому автор цих рядків вдячний за всі ці знімальні подробиці.

"Підозрюю, що більшість із нас працювали б на Стіва безоплатно — шанс потрапити в голлівудську картину випадає раз у житті, — згадує 5-разовий переможець "Ле Мана" Дерек Белл. — Крім того, усіх уразив підхід — ми розуміли, що знімається не водевіль а-ля Grand Prix або чергова "бондіана".

Щоб передати справжнє напруження боротьби, Макквін відмовився від спецефектів, надуманої драми й довгих діалогів.

Балада про 24-годинне протистояння Porsche і Ferrari знімалася максимально реалістично — на тих самих швидкостях, що й у справжніх перегонах.

Принаймні я водив і свій Ferrari 512, і камера-кар Porsche 917 з операторською люлькою в кормі так само швидко, як і під час марафону".

Фото: Solar Production. Головним бенефіціаром фільму став Porsche, що не вклав у нього жодної дойчмарки. Адже знімаючи реальні перегони 1970 року, Макквін у всіх подробицях зафіксував перший із 19 тріумфів бренду в "Ле Мані". І потім повторив його у своєму фільмі, сівши за кермо Porsche 917 і вибравши Porsche 911 як повсякденний автомобіль — саме з нього починається картина. Ба більше, фільм вийшов напередодні наступного марафону, який так само виграв 917-й.

Особливо Макквін виділяв близького йому за духом Йо Зіфферта. Той був не тільки першокласним пілотом, а й успішним підприємцем від автоспорту, хоча в його рідній Швейцарії з 1955 року перегони були заборонені.

Саме доходи від власного дилерcького центру Porsche давали змогу Зіфферту стартувати в Ф-1 за свою або такі самі приватні команди, ігноруючи заводські колективи. А ще Йо показав гонщикам, що можна заробляти не тільки призові.

"Тільки-но підписавши небувало щедрий для нашої компанії контракт на CHF 25.000 на рік, Йо тут же почав торгуватися за право купувати нашi годинники за оптовими цінами для продажу іншим пілотам, — згадує перебіг переговорів президент Heuer Джек Хоєр. — Але й після цього він не відпустив мене додому, поки не продав Porsche 911 зі свого шоу-руму.

У підсумку в 1969 році ми стали першим годинниковим спонсором у Ф-1, а вже наприкінці сезону половина пелетону носила наші хронографи".

Фото: Porsche. Наприкінці сезону-1971 партнерство між Йо Зіффертом і Heuer розпалося — за кермом BRM швейцарець розбився під час перегонів Ф-1.Вражений Джек Хоєр зосередився на гоночному хронометражі і досяг на цьому терені досконалості — створені Heuer системи таймінгу першими навчилися вимірювати час із точністю до 1/1000 с.У середині 70-х усі серйозні команди, включно з Porsche (на фото Йо з Феррі Порше), і чемпіонати користувалися саме їхньою системою хронометражу.

Коли директор фільму показав Макквіну фотографії пілотів для вибору образу, дизайну шолома та комбінезона, той вказав на портрет Йо, з яким мав виступати в марафоні за команду JW Gulf Porsche.

"На комбінезоні Зіфферта красувалася нашивка Heuer, — згадує Белл. — Звісно, Йо тут же переконав Макквіна змінити свою „омегу" на новий хронограф Heuer за недорого.

І той самий директор, який відповідав також за реквізит, чортихаючись, вирушив до Зіфферта купувати "дубляж" — за правилами зйомок потрібно було мати про запас п’ять пар годинників однієї моделі. Чи варто дивуватися, що через якийсь час Стів почав приїжджати на зйомки на новенькому 911S?"

Фото: McLaren-TAG. Хоча дилери Porsche почали пропонувати хронографи й системи таймінгу Heuer одразу після появи моделі 911 у 1963 році, офіційне партнерство двох "Каррер" стартувало 30 років потому. Власник концерну TAG Масур Ойєх у 1981-му замовив собі дорожню версію суто перегонової моделі Porsche 935. І був так задоволений автiвкою, що рік потому звернувся до німців знову. До того часу він встиг стати співвласником стайні Ф-1 McLaren на пару з її головою Роном Деннісом і замовив для команди... турбодвигуни Porsche. З якими в 1984-1986 рр. McLaren виграв 25 гран-прі і всі три чемпіонські титули. У 1985-му Ойєх купив мануфактуру Heuer і наступні 30 років лого TAG Heuer прикрашало боліди McLaren. А також зап'ястя головних зірок Ф-1 — Айртона Сенни, Алена Проста, Льюїса Гемілтона, Себастьяна Феттеля, Фернандо Алонсо і з десяток інших чемпіонів світу.

Довго та дорого

Знімальна група, яка звикла до павільйонних локацій, взагалі не поділяла прагнення максимально відтворити напругу світу перегонів. Навіщо місяцями знімати одне й те саме в одному місці?

Навіщо цей сонм болідів і тусовка пілотів, що тролять акторів?

Макквін не вилазив з-за керма, забраковував сценарії, аварії множилися, бюджет зростав, хронометраж не вкладався в жодні рамки — задовго до середини зйомок із картини пішли кілька ключових фігур, включно з головним режисером.

Щоб продовжувати далі, "король крутості" відмовився спочатку від гонорару, потім від роялті, а потім взагалі вліз у борги.

Але й це не допомогло — дознімали й монтували фільм уже без нього.

Фото: Porsche. До флагманської назви Carrera і Porsche, і TAG Heuer прийшли паралельно, але це той збіг, що не був випадковим. Остаточно взаємини між цими брендами забетонувалися в 1999 році, коли TAG Heuer став титульним спонсором Porsche 911 Сup — перегонів підтримки Ф-1.Надалі швейцарці виступили партнерами Porsche в історичних перегонах і в їхньому фірмовому тенісному турнірі, потім у чемпіонаті світу WSC і віртуальних перегонах.Сьогодні TAG Heuer — титульний спонсор штутгартської команди у Formula-E.

"Стів не прийшов на прем'єру фільму, який коштував йому заощаджень, сім'ї та студії. І більше жодного разу не знімав кіно, — підбиває підсумок Белл. — А ще він більше ніколи не брав участі в перегонах. "Ле-Ман" переповнив його, вичерпав і висушив".

У підсумку драма, що обійшлася Макквіну в $7,6 млн, навіть до сьогодні зібрала менше ніж $5,6 млн. Але всупереч комерційному фіаско "Ле-Ман" заслужив схвальну оцінку в усіх, хто мав стосунок до перегонів.

Досі ні в кого не виходило показати цей закритий світ настільки автентично — без прикрас і моралі. Але не будемо спойлерити — напевно, ця стаття надихне вас подивитися цю картину.

У монокубкових перегонів Porsche є своя історія й в Україні — це національна серія Carrera Time Attack. Її створено для власників штутгартських спорткарів, і вона має всі шанси отримати ліцензію Porsche й перерости з аматорської серії в перегоновий монокубок Porsche Carrera Cup.

Фото: Porsche

Автор тексту: Сергій Суховський