Люди, які змінюють Донбас: історії про ініціативних українців

Російська військова агресія завдала непоправної шкоди людям, що проживають на Сході України.

Водночас війна стала стимулом до сплеску громадської активності у різних містах і селах поблизу лінії розмежування.

У Донецькій і Луганській областях чимало людей, які не чекають змін згори, а самі борються за мир і майбутнє у демократичній державі. Вони допомагають іншим і розвивають свої громади, всупереч війні.

Ось моя коротка мандрівка до цих людей-історій, які зміцнюють країну.

Молодь Нью-Йорка

Вирушаємо у Нью-Йорк. Так-так, український Нью-Йорк на Донеччині. Селище відірване навіть від ураженого війною Торецька й фактично межує з окупованою Горлівкою.

Проте активності тутешньої молоді можуть позаздрити громади інших регіонів України. Там я зустріла активістів громадської організації "Ініціативна молодь Нью-Йорка". Її очолює 27-річна вчителька української мови Христина Шевченко.

Близько 20 молодих ньюйоркців гуртують громаду та змінюють селище на краще. Вони організовують правозахисні тренінги для молоді, проводять літературні вечори та фестивалі, толоки, традиційні гуляння і колядують на Різдво! Все це – попри війну, популярність проросійських партій, корумповану місцеву владу, сморід від фенольного заводу і проблеми з водопостачанням.

Деякі з цих молодих людей виїжджали, подорожували, але повернулися. Як-от Андрій. Він жив на Балі та в Іспанії, але каже, йому у Нью-Йорку "легко". Вони люблять своє селище.

До речі, саме "Ініціативна молодь Нью-Йорка" домоглася перейменування селища Новгородське на Нью-Йорк, повернувши йому історичну назву. Активісти показали мені старий млин, типові німецькі будинки та оглядовий майданчик, який самі облаштували на горі. Звідси видно окуповану Горлівку.

До пострілів і відчуття, що окупанти поблизу, вони не звикли – каже Христина. Утім, молодь Нью-Йорка тримає культурну та ідеологічну оборону.

Мистецький Бахмут

Рухаємося на північ від Торецька – у Бахмут. Тут я познайомилася з дівчиною, яка буквально розмальовує місто. Стріт-арт і цифрова художниця Маша Вишедська створює мурали та вуличні картини на будинках і стінах міської лікарні, у громадських закладах і провулках.

5 років тому Маша запустила стріт-арт лабораторію, що розвиває молоді таланти й залучає мам із дітьми, у яких аутизм і ДЦП. Спільно з різними організаціями художниця проводить дитячі табори та майстерні для молоді з усієї країни.

Сьогодні Маша розробляє пропозиції щодо мистецьких проєктів для молоді та активно подається на гранти. Її проєкти об’єднують й активізують десятки художників у Бахмуті. Нещодавно своєю "артінтервенцією" вони освіжили закинуту будівлю Будинку культури.

"Тепер у цій будівлі хтось прибирає і там проводять фотосесії", – написала мені художниця в Instagram.

"Голоси дітей" на лінії розмежування

Мистецтво не лише допомагає зробити міста на Донбасі веселішими. На лінії розмежування – арттерапія. Це простий і впливовий інструмент подолати психологічні наслідки війни у дітей. У вересні я разом з Азадом Сафаровим і Оленою Розвадовською із благодійного фонду "Голоси дітей" вирушила у села Луганської області. Активісти допомагають постраждалим від війни дітям.

Один із проєктів фонду – сеанси арттерапії для дітей на Сході. Її під наглядом фахівця проводять у різних точках поблизу лінії розмежування.

Ми побували у Нижньому – через пандемію та війну селище ізольоване. На звуки війни діти часто вже не реагують, але вони зазнають психологічної травми від умов, у яких живуть. Азад каже, що така робота дає результати: діти можуть висловитися про свої травми через малюнки, які потім аналізує психолог.

Далі ми поїхали до школи у Гірському, де теж чути постріли. З благодійним фондом "Голоси дітей" тут співпрацює Людмила. У цій школі вона організовує арттерапію для дітей з інвалідністю, яких приводять із місцевого інтернату.

Людмила також навчає мобільних психологів для різних населених пунктів. Вчителі у цих школах – справжні герої. Вони часто допомагають дітям, коли самі – у скруті.

Про цих людей можна писати й писати: історії з Донбасу довго не виходять з голови. Історії сумні, але, як ніщо, вселяють віру. Бо стільки неймовірних людей змінюють Донбас і тримають невидиму оборону, зміцнюючи всю Україну.

Ірина Матвіїшин, спеціально для УП.Життя

Серію репортажів зроблено в рамках національної кампанії EUkraine. Проєкт здійснює "Інтерньюз-Україна" та UkraineWorld за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проєктом Association4U.

Вас також може зацікавити:

Кіно, мюзикл, правда: українець та британка створюють проєкт про шахтарів Донбасу

Як розвивати інклюзію: три історії соціальних ініціатив в Україні

Чи готові ми уявити собі Україну без соціальних громадських ініціатив?

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.