Мама-аб'юзер: як розпізнати насильство у стосунках матері з сином

8497
26 грудня 2021

Насильницькі прояви притаманні різним типам сімейних стосунків. 

Аб’юзивна поведінка може проявлятися у взаємодії батьків із дітьми, братів та сестер чи чоловіка і дружини. 

При цьому комунікація різних членів сім'ї один з одним відрізняється між собою та має певні особливості. 

Наприклад, доволі тісним може бути зв'язок матері із сином.

Іноді вплив мами настільки сильний, що стає перешкодою для розвитку власних сімейних стосунків чоловіка, а також призводить до серйозних психологічних травм. 

Історією про те, які прояви може мати материнський аб’юз, з нами поділилась фахівчиня із соціальної роботи Юлія Бабкіна

Якими можуть бути такі стосунки та як їх змінити, пояснила психологиня Наталія Потапенко

"Навіщо тобі ця дитина…"

Зі своєю майбутньою цивільною дружиною Михайло познайомився у мережі.

Дівчина мешкала в іншій області, проте стосунки у пари розвивалися дуже стрімко.

Через два тижні спілкувань дівчина переїхала мешкати до Михайла, а невдовзі – завагітніла.   

Чоловіку тоді було 27 років і він дуже радів, дізнавшись про доньку.  

За словами соцпрацівниці Юлії Бабкіної, у пари були хороші стосунки, проте такий стрімкий розвиток подій та вибір сина не задовольнили матір Михайла.

"Коли дівчина приїхала в нашу область, вони спробували пожити разом, але відразу було зрозуміло, що дівчина абсолютно не влилась у цю сім'ю. 

Оскільки мама звикла, що більшість часу син був вільний, тому вся увага, моральна та фінансова підтримка з його боку діставалася їй", – описує ситуацію Юлія. 

 Фото: mary_smn/Depositphotos

В одному домі  родина змогла прожити лише 1,5 тижні, згодом пара переїхала у окреме житло.

Але тиск матері на Михайла не припинявся, обраницю сина жінка старалась просто ігнорувати. 

"Вона висловлювала свою думку про дівчину в контексті: подумай, чи потрібна тобі вона, навіщо ти поспішаєш, навіщо тобі діти, це все дуже швидко…

Був моральний та психологічний тиск.

У той період були хвилі агресії, коли мати намагалася якимось способом маніпулювати, впливати на вибір, на побудову спільного життя", – розповідає фахівчиня із соціальної роботи. 

За словами Юлії, поведінка матері була цілком передбачуваною, оскільки у власній сімї вона також займала "керівні" позиції:

"Мати однозначно мала вплив на сім'ю, оскільки ця жінка сама багатодітна, вона звикла дуже сильно контролювати життя своїх дітей, не даючи їм сильного вибору".

Ставлення матері до життя сім'ї сина змінилося після народження онуки. Проте згодом знову загострилося після трагічних обставин - коли не стало цивільної дружини Михайла.  

Після народження доньки мати дівчинки ставала все більш відстороненою. Михайло запідозрив цивільну дружину у зраді, стосунки між парою почали псуватися. Згодом жінка вчинила самогубство. 

Ситуація дуже ранила Михайла, який почав самотужки доглядати за донькою.

Після смерті дівчини мати чоловіка почала знову надміру втручатися та тиснути на сина. 

Вона наполягала на тому, що доньку необхідно на рік влаштувати у дитячий будинок, щоб батько оговтався. 

"Коли не стало мами дитини, вона знову надмірно сильно вклиниться, почала всіляко тиснути на сина, якому психологічно було дуже важко. 

Михайло і так був у стані стигматизації від суспільства, а мама не проґавила шансу додатково все це підігріти.

Вона вмовляла, щоб він залишив дитину, не забирав її, відправив на рік. 

Погрожувала, що якщо онуку не залишать у будинку дитини, то вона поскаржиться журналістам", – розповідає соцпрацівниця. 

Натомість Михайло почав працювати з місцевими соціальними службами, які допомогли йому оформити документи для отримання соціальної допомоги по народженню дитини.

"З Михайлом говорили про те, що потрібно вибудовувати психологічний бар'єр, сепаруватися від мами, її думки, впливу. Адже зараз він сам – батько. 

Спільна діяльність дала результат, бо він відчув підтримку.

Це додало йому впевненості, що він з усім впораєтеся, не зважаючи на обставини та гніт", – пригадує Юлія.

Чоловік ходить на роботу та живе з донькою в окремому домі.  Поки його немає вдома, за малечею доглядає няня.

Після того, як чоловік не змінив свого рішення щодо виховання доньки, агресія зі сторони матері змінилась байдужістю.

За словами Михайла, з рідними він тепер майже не спілкується, інколи лише зідзвонюється з одним братом. 

При цьому інші члени сім'ї взаємодіють між собою – його мама бачиться зі своїми  дітьми, спілкується з онуками.

Чому виникають аб’юзивні стосунки матері та сина

Загалом є два типи токсичних стосунків між матір'ю та сином: коли хтось виконує роль аб’юзера, а інший – жертви. 

За словами психологині Наталії Потапенко, частіше звертаються за допомогою матері, чиї сини страждають від залежностей.  

"У цих стосунках все відбувається дуже складно, бо є такий феномен як співзалежність.  

Тоді мати намагається розв'язувати всі проблеми, які син завдає собі, чим ще більше робить його соціальним інвалідом. 

У таких випадках жінка часто соромиться звертатися за допомогою, бо вважає, що вона погана мати, яка погано виховала свою дитину", – розповідає експертка. 

Іншим поширеним типом домашнього насильства є надактивний контроль матері над дитиною, коли вона прагне приймати будь-які важливі рішення, що стосуються життя сина. 

"Це означає, що в них не завершився процес сепарації, а може і не починався.

Так трапляється, коли для матері син – сенс життя, і вона не знає, чого хоче сама.  

Водночас мати ображається на сина та вважає його невдячним, якщо він не виконує наказів", – пояснює Наталія Потапенко. 

 Фото: motortion/Depositphotos

Часто такі матері керуються бажанням вберегти дитину, але з іншого боку – це влада над іншою людиною

"Мама не розуміє, що її син – це окрема людина зі своїми бажаннями, ціллю і метою в житті", – додає психологиня.  

За її словами, часто такими мамами стають жінки, в яких чоловіки мали проблеми з алкоголем. 

"Якщо чоловік пиячив, дружина залишилась зі співзалежністю, тому всю свою поведінку будує лише через контроль, бо так вона полегшує свою тривогу", – зауважує фахівчиня. 

Крім того, подібний сценарій стосунків може переходити від однієї сім'ї до іншої. 

Тобто токсичність – спадкова. Якщо людина виросла у сім'ї з токсичними стосунками, згодом вона може також проектувати цю модель поведінки.

Детальніше про поведінку токсичних батьків та меседжі, які вони транслюють, можете прочитати у нашому попередньому матеріалі. 

Як розпізнати, що мама проявляє насильство 

Зазвичай аб’юзвина поведінка матері починає розвиватися ще в період дорослішання сина.

У матері уже є уявлення, яким повинен бути хлопчик та що він повинен робити.

Мама для дитини – це символ безпеки, тому малеча може боятися втратити материнську любов через свій проступок

"Тоді дитина звикає догоджати і думає, що може отримати любов лише таким чином.

Це загрожує тим, що згодом людина буде догоджати іншим і так вибудовуватиме  стосунки", – пояснює психологиня.

Токсичні мами можуть сприймати дитину як зрілого опонента і вести з нею дискусії на своєму рівні.  

Це погано впливає на дитину, оскільки через особливості віку вона не може оцінити ситуацію так, як це робить мама. 

"Часто буває, що мати ображається на малого сина, як на дорослого чоловіка. 

Якось спостерігала, як мама привела сина до садочка і була без макіяжу, а мама іншого хлопчика була нафарбована. 

Дитина каже: "У Артема мама така гарна, а ти сьогодні – негарна".  

Жінка вирішила, що син спеціально її образив, тому у відповідь перестала розмовляти. 

Хоча у 3-4 роки дитина ще не достатньо розвинена, щоб спеціально травмувати. Він просто описав своє враження", – ділиться досвідом Наталія Потапенко. 

Токсичну поведінку мами також можна розпізнати через маніпуляції, коли у стосунках із нею виникає почуття провини.

Вони часто базуються на принципі "ти не робиш те, що я хочу".

При цьому психолог запевняє, що кожна доросла людина повинна мати якісь внутрішні межі, куди не потрібно втручатися. 

"Наприклад, у мене на терапії був дорослий чоловік, якому мати завжди казала, що він у неї найкращий, а тому їсти потрібно ось це, дружина повинна бути ось така. 

Якщо він одного дня не подзвонив спитати, який в неї тиск, то мама на нього ображалася. 

Це дорослий чоловік з дорослими дітьми, який досі живе з постійним відчуттям провини. 

Бо коли він зростав і робив не те, що хоче мама, у неї підвищувався тиск, вона хапалась за серце, просила медикаменти. 

Тоді дитина жила із думкою про те, що вбиває власну маму своєю поведінкою", – розповідає Наталія Потапенко про один із способів маніпуляції. 

Ще один популярний метод насильницького впливу – це оцінювання вибору. 

Часто токсична матір не задоволена обраницею свого сина і тому починає маніпулювати та навіть ставити ультиматуми. 

"Інколи це відбувається у м'якій формі, коли мама каже: "Синочку, я тебе дуже люблю, це лише заради твого блага, у тебе очі замилені, а я все бачу." 

При цьому мудра мати такого не робитиме і виразить свою думку стосовно стосунків сина лише тоді, коли її про це запитують", – додає експертка. 

Які конфлікти можуть виникати у свекрухи із невісткою, та як вирішувати їх мирно, читайте у нашому матеріалі. 

Як припинити токсичні стосунки з матір'ю 

Психологиня запевняє, що немає єдиного рецепта, як можна зупинити насильство в родині. 

Щоб вирішити конфлікт, потрібно розуміти, як обидві сторони взаємодіють між собою. 

Якщо дорослий чоловік продовжує вестися на маніпуляції мами, у такому випадку потрібна сімейна терапія.  

Інколи людям важко розірвати такі стосунки через якісь стримуючі фактори.

"Щоб вимкнути внутрішню дитину і увімкнути дорослого, який сам приймає рішення, потрібно бути незалежним. 

Дуже важко розірвати стосунки з мамою, яка надто контролює, коли є фінансова залежність. 

Тоді людина зовсім на "короткому повідцю", бо у мами влада і вона диктує правила", – пояснює експертка. 

Щоб припинити насильницьку поведінку з боку матері, дорослий чоловік повинен взяти відповідальність за своє життя. 

Почати вирішення конфлікту потрібно з розмови, але уникати криків. 

"Коли трапляється конкретна ситуація, то зворотний зв'язок потрібно давати відразу після цього.  

Варто розповідати про свої почуття за допомогою "я-повідомлень", не давати ніяких оцінок. 

Сказати: мамо, коли ти це робиш, я відчуваю злість, образу, бо у мене є потреба в повазі, щоб почувати себе дорослою людиною. 

Це дуже складно зробити, коли є багато емоцій", – розповідає Наталія Потапенко. 

Реакція мами на припинення її впливу може бути різна – агресія, образа, сльози, погіршення здоров'я. 

Часто мами маніпулюють погіршенням здоров'я, щоб знову спровокувати почуття провини. Але експертка рекомендує стояти на своєму і відстоювати свої межі. 

Такі прояви, за словами психологині, – це реакція внутрішньої дитини, чиї бажання не виконали. 

"Не розмовляти чи ігнорувати когось – це дуже токсичний спосіб. 

Це як меседж про те, що людини немає, не існує", – додає експертка

Наталія Потапенко переконана, що матері рідко можуть самостійно усвідомити власну токсичну поведінку. Для цього потрібна відверта розмова із дитиною та консультація психолога.  

Дарія Поперечна, УП.Життя

Титульна світлина: motortion/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

"Боялася бути покараною". Дві історії про домашнє насильство та як від нього врятуватися 

"Через суди добились, щоб його посадили". Як захиститися від домашнього насильства юридично

Як зрозуміти, чи почне людина вас бити за кілька років? 10 запитань до психолога про домашнє насильство

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.





Головне на сайті