"Птахи співають, навіть коли стріляють гармати". Як живе Київ зараз. ФОТОРЕПОРТАЖ
— 11 травня 2022, 11:00
Майже кожному з нас довелося зіткнутися з "синдромом вцілілого" – відчуттям провини за те, що ви в безпеці, а хтось – ні.
Так, ті, хто виїхав з гарячих точок за кордон картають себе за те, що не лишились в країні. Ті, хто виїхав на захід України – за те, що не лишились в рідному місті. Ті, хто лишився – що вони не пішли в тероборону. Ті хто пішов – картають себе за те, що вони не в ЗСУ. Ті, хто в ЗСУ – відчувають провину за те, що вони не на передовій. І навіть ті, хто на передовій, можуть відчувати провину. Наприклад, за те, що знешкодили менше орків, ніж товариші.
Люди весь час картають себе за те, що могли б зробити більше. Але цими картаннями військовим не допоможеш. Як і не допоможеш тим, що відмовишся від зайвої чашки латте, бо економіка теж має працювати. Або не подивишся серію улюбленого серіалу, бо мозку теж потрібен розкрут.
Про це говорять і самі військові. Наприклад, голова відділу керування продуктами хмарного оператора GigaCloud, який зараз захищає Україну у лавах ЗСУ. Він написав листа своїй команді, яка підтримує роботу сервісів сотень українських підприємств та захищає їх від кіберзагроз, але стикається з відчуттям "я роблю недостатньо".
"Я весь ранок думав, що я хочу всім передати. Виявилося, у мене дуже багато накопичилося, і я залишив найважливіше. Я хочу сказати, що сумую за всіма і підглядаю за чатиками, коли відпочиваю. Я хотів би вас усіх підтримати зараз, коли ми є свідками жахливих злочинів проти нас.
Нам кажуть, що кожен має робити свою роботу, це і є внесок у перемогу, допомогу. Але наприкінці дня ми все одно незадоволені результатом, тому що ми не хочемо робити внесок або допомагати, ми хочемо помститися.
Нам доведеться із цим змиритися. Адже навіть в армії лише невелика частина бійців може на власні очі побачити та знищити ворога. Вони зроблять це без вагань.
Будьте уважні один до одного, і допоможіть впоратися з цією порожнечею та незадоволеністю, нехай це не знецінює вашу роботу. Робіть її красиво, як ви вмієте, не переставайте сміятися. Птахи співають навіть, коли стріляють гармати".
Як люди намагаються робити свою роботу і жити далі – дивіться у нашому фоторепортажі з Києва.
Захід сонця
Весняний Поділ
Місто каштанів
"Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба"
Вікна, готові до вибухів
Світло завжди перемагає темряву
Шахи на подвір'ї
Робота продовжується
Квітучий символ Києва
Споглядання
Вуличні музиканти повернулись до роботи
Перше побачення
Наближення комендантської години
В очікуванні замовлення
Курс валют
Кохання у повітрі
Нічне життя Києва
GigaCloud дякує захисникам і захисницям України, волонтерам, рятувальникам, медикам та усім, завдяки кому Київ та інші міста продовжуть жити. ДЯКУЄМО!
