"А ти знаєш, що у мене більше немає ніжки?". Історія 5-річної Марини з Херсонщини

5-річній Марині відірвало ногу внаслідок ворожого обстрілу. Снаряд влучив у кімнату, де переховувалась дівчинка з сім'єю.

Її історію розповіли у лікарні "Охматдит".

Марина хотіла стати гонщицею, але мінометний обстріл 2 квітня знищив не лише дім, а й велику мрію. Рідні характеризують дівчинку як справжню "пацанку", яка завжди ганяла у футбол з хлопцями та каталась на самокаті.

Її рідне містечко на Херсонщині росіяни окупували на другому тижні повномасштабного вторгнення.

Усміхнена Марина. Фото: "Охматдит"

Мама дівчинки Наталя розповідає, що вони жили без світла, газу, води, зв’язку. Їли запаси продуктів, сусіди готували на багатті, родині ж пощастило – у них був газовий балон.

За цей час усі члени сім'ї навчилася розрізняти вибухи: будь-то літаки, гради, міномети.

[L]

"Моя дитина каже: "о, це вихід, зараз буде прихід". Навіть 5-річна Марина розрізняє ці звуки", – розповідає мама Наталя.

Увесь цей час навколо їхнього будинку точилися запеклі бої, тож ніхто не виходив навіть за хвіртку.

Підвалу у будинку не було, тому сім'я переховувалась у центральній кімнаті. Вона здавалась найбільш захищеною, але снаряд залетів через дах.

У кімнаті було 8 людей, але саме Марина та її мама постраждали найбільше.

Дівчинці відірвало ноги, а у жінки – чисельні осколкові поранення нижніх кінцівок.

Марина з мамою в лікарні "Охматдит"

"Дідусь зміг витягти онуку з під завалу. На щастя, росіяни не забрали у сім’ї машину, як робили це в сусідів. Тож поранена родина якнайшвидше намагалася дістатися до найближчої лікарні.

У їх містечку лікарню розбомбили, тож довелося їхати за 40 кілометрів від дому. Весь час обстріли не припинялися. Марина декілька раз втрачала свідомість. На блок-постах машину також намагалися розстріляти, але родині пощастило", – розповіли у лікарні "Охматдит".

Укол знеболювального та кровоспинний турнікет дівчинці поставили українські військові медики. Вони викликали броньований реанімобіль та довезли пацієнток до лікарні у Кривому Розі.

Маму з дитиною розлучили, бо дівчинку відправили до дитячого медзакладу.

Лікарям довелось Марині ампутувати ногу вище коліна. Втім, це врятувало дитині життя. Тривалий час вона перебувала у реанімації.

Коли ж дівчинка опритомніла, то першим її питанням було: "А ти знаєш, що у мене більше немає ніжки?". Вона також багато разів питалася чому саме вона і чому саме в їхній дім прилетів снаряд.

Марина не може дивитися на ніжку. Фото: "Охматдит"

"При перев'язці Марина зажмурює очі — не через біль, вона просто не хоче бачити свою ніжку", – розповідають лікарі.

Понад 3 тижні мама та донька не бачили одна одну. Зараз нарешті вони возз'єдналися.