"Якщо помремо, то разом": історія батька та сина, які служать в одному підрозділі ЗСУ

Батько та син з Одеси – Юрій та Олександр – захищають Україну в одному артилерійському підрозділі ЗСУ.

Історію бійців розповіли у відео проєкту "Український свідок".

Чоловіки служать на одній самохідній гаубиці, один з них наводить зброю, а інший – заряджає.

Юрій та Олександр пішли до військкомату 24 лютого 2022 року і попросили, аби їх відправили в один підрозділ. Зараз вони артилеристи 61-ї окремої піхотної бригади.

"Попросилися разом, щоб мати змогу один одному допомогти. Якщо, помремо, то разом!

Я йшов добровільно, мене сюди ніхто не тягнув. Я знаю, що я йду на війну і знаю наслідки, що я можу отримати поранення та каліцтво, або мене можуть вбити. Найголовніше, щоб людина розуміла, що вона на своєму місці", – каже батько.

[L]

З матір’ю сім’ї чоловіки не спілкуються з 2014 року, вона наразі знаходиться в окупованому Криму.

Невдовзі Юрій стане дідусем, а Олександр – батьком, його дівчина вагітна і у серпні очікує на народження двійнят – хлопчика та дівчинки.

Начальник штабу артдивізіону з позивним Кажан каже, що родичі доволі часто служать разом.

"В нас брати служили, і ще були батько з сином. Біля 5 сімей отак – брати, батько з сином. Якщо прийшли служити родичі, їх старалися тримати разом. Вони більше розуміють один одного, і працюють більш злагоджено", – говорить він.

Кажан також розповідає, як важко на війні приходиться артилеристам:

"Неприємно, коли ти сидиш у машині, а щось бахкає. Усього в машині 40 снарядів, якщо ти з них 5 випустив, 35 лишився, і у разі попадання в машину буде костер".

Олександр говорить, що коли йому страшно, намагається дихати рівно і казати собі: все буде добре!