Сморід радянського тліну. Як живе окупований Херсон

Росіяни окупували Херсон на початку березня.

Поступово Херсон почав перетворюватися на зменшену копію радянського міста. Трупи Леніна, увічнені в металах, повторно були встановлені на постаменти.

На кожному стяготримачі висить триколорна ганчірка, яку місцеві жителі називають "аквафрешем" і якої активно намагаються позбутися.

Після того, як невідомий велосипедист зняв ворожий прапор біля Вічного Вогню, стяготримач пильнує цілий загін росіян на БТР. Але найбільше місцевих обурюють червоні прапори з серпом і молотом, фрески з гербом кремля і всіх республік СРСР, а також "колорадські" стрічки.

Дані атрибути минулого контрастують з проявами патріотизму містян.

Усі фото: Ліна Гарт

Загарбники посилено позбавляють місто національної символіки, руйнують тисячолітні кургани скіфів, знищують книжки з історії України.

Росіяни знищили пам'ятник Небесній Сотні у центрі Херсона та пам'ятники загиблим учасникам АТО/ООС по всій області.

Нас навмисно "повертають" не до РФ, а до сталінської Росії. У "куркулів XXI століття" відбирають продукти харчування, знищують їхні підприємства та виноробні. Окупанти вивозять сільськогосподарську техніку, яку потім можна знайти у Чечні.

Імпорт – за ірреальними цінами. Скріншот із відео. Джерело: Telegram-канал "Херсон: Війна без фейків"

Йосип Віссаріонович зараз би пишався своїм послідовником, який мав намір створити "Голодомор 2.0.", який зараз загрожує не лише Україні, а й Африці та частині Європи. Із окупованих територій вивезли 400 тисяч тонн зерна. Привласнюють рашисти й інші "ізлішки" врожаю фермерів.

Із перетворенням міста на погано виготовлену радянську репліку продуктів стало більше, ніж грошей у містян. Більша частина товару завезена з Криму.

Імпорт – за ірреальними цінами, а овочі місцевого походження херсонці змушені віддавати за копійки. На Дніпровському і Центральному ринках можна знайти майже все: живі раки і креветки, солодощі, стіки для айкосів, алкоголь і цигарки. Ми наче потрапили до часів лихоманки СРСР.

Утім, якщо в місті товарів ніби з рогу достатку – деякі села продовжують голодувати, адже немає можливості постачати продукти через обстріли.

Для деяких людей дні злічені. Вони точно знають дату своєї смерті – в день останньої ампули інсуліну.

З перших тижнів окупації Херсонщина потерпає від відсутності ліків для астматиків, інсуліну, гормональних препаратів, психотропних і призначених для тяжкохворих знеболювальних (наприклад, для хворих на рак). Лише завдяки волонтерам, які попри снаряди над головами намагаються знайти потрібне, люди мають шанс на життя.

Відколи місто перетворилося на осередок стихійної торгівлі, ліки з’явилися. Ними торгують із багажників автомобілів або з імпровізованих прилавків.

Однак ліки доступні лише першої необхідності та виключно російського походження, причому третина з них – якщо не більше – неефективні. Ціни іноді в 6-7 разів вищі за довоєнні. Користолюбні спекулянти наживаються в основному на літніх людях.

Однак ліки доступні лише першої необхідності та виключно російського походження

Якщо тиша без звуків війни нам невідома, то мовчання нависло над Херсонською областю ще на початку квітня. Параноїдальна епоха, що зобов'язує озиратися, цуратися незнайомців, говорити тихо, уникаючи тем, пов'язаних із Україною та війною у ній.

На Дніпровському і Центральному ринках можна знайти майже все: живі раки і креветки, солодощі, стіки для айкосів, алкоголь і цигарки

ФСБ, співпрацюючи з агентами інформаційно-психологічних операцій, нишпорить містом у пошуках "жертв". До катівень потрапляють голови сільських рад, журналісти, активісти, блогери, волонтери, учасники мітингів, дружини та родичі учасників АТО/ООС, кримські татари, люди з помітною проукраїнською позицією, представники СБУ й учасники територіальної оборони за час повномасштабної агресії РФ.

Переслідує почуття, що ми потрапили у фільм про репресії радянських НКВДистів, де активні вороги антирадянських та "антиокупантських" виступів підлягають репресіям. На території Херсонської області розміщено десятки катівень. Відомі нам – обладнані на теренах Чорнобаївського аеропорту, у Каховці в приміщенні поліції, на території 90-ї колонії та промзони Олешок.

Загарбники посилено позбавляють місто національної символіки

Катівня у слідчому ізоляторі міста Херсон є одним із ключових об'єктів "фільтраційних інститутів", куди прибувають полонені після допитів у приміщенні СБУ. Катівня по вул. Теплоенергетиків біля ТЕЦ є розподільною.

У катівнях полонених піддають різноманітним тортурам: побиття, постріли біля голови, перешкода диханню у протигазі, погрози розправи над близькими людьми та ведення з ними листувань від імені жертви. Крім того, затриманих б’ють електричним струмом, який під’єднують до вух, статевих органів, у задній прохід. Для кращої провідності струму людину поливають водою.

"На член одна клема, на сосок інша. Викрали, другого дня повернули: зуби вирвали плоскогубцями і вирізали частину язика. Катували струмом", – розповіла дружина херсонського адвоката, якого в березні викрали росіяни.

Особливу жорстокість окупанти виявляють до учасників АТО/ООС, яких шукають за вкраденими списками чи просто методом обшуків у селах. Наприклад, у Тягинці 16 квітня росіяни прив'язали учасника АТО тросом до БТР, на очах у дітей тягали вулицею, а потім привселюдно повісили.

"Голосу" херсонців перешкоджає не тільки жорстка рука тоталітарного режиму, що стиснула горло міста, але і відсутність будь-якого українського зв’язку для комунікації. 30 травня знову відбулося повне його відключення у Херсонській області.

Пройшов рівно місяць із минулої спроби. Як виявилося, то була репетиція перед реалізацією карикатурного плану, вигаданого в жалюгідній надії, що без мережі херсонці почнуть вірити ворожій пропаганді, яку окупанти почали транслювати через гучномовці.

[L]

Крім того, ціллю є підключення абонентів до російських мобільних операторів, які надають мережу, що тотально прослуховується і контролюється спецслужбами. Рашисти розпочали продаж своїх сім-карт для збору інформації про містян, при купівлі яких вони фотографують документ, що посвідчує особу.

31 травня з'явився дротовий інтернет, який маршрутизується через російського провайдера. Якщо людина користується інтернетом без VPN її можуть ідентифікувати. Існує загроза декодування листувань у месенджерах, аналізу пошукових запитів і навіть виявлення місцезнаходження. На жаль, не кожен знає, як захистити себе на теренах цифрового світу. За що херсонці платять високу ціну.

Містяни позбавлені можливості не тільки зв’язатися з рідними, але навіть викликати швидку, внаслідок чого загинуло немало людей. Наприклад, у ДТП, адже для рятунку важкопоранених важлива кожна секунда.

Мешканці Херсона періодично стають свідками, як навколо міста спрацьовує протиповітряна оборона. Позбавивши херсонців доступу до українського телебачення та інтернет-провайдерів, росіяни сподіваються їх переконати в тому, що мирних мешканців обстрілюють ЗСУ.

Позбавивши херсонців доступу до українського телебачення та інтернет-провайдерів, росіяни сподіваються їх переконати в тому, що мирних мешканців обстрілюють ЗСУ

Однак вони і гадки не мають, що ми знаємо трохи більше. Херсонцям відомо, що є кілька "кілець" ППО: зовнішнє та внутрішнє. Якщо ракети прямували би з Миколаєва, як про це заявляють окупанти, то ППО спрацьовувала б там, де знаходиться зовнішнє кільце, наприклад, у Чорнобаївці. Проте протиповітряна оборона показово спрацьовує в центрі міста. Це означає, що ракети запускають всередині кілець ППО, тобто в Херсоні.

Крім того, найпростіша система Панцир С1 має радіус спрацьовування 30 км, а більш потужна ракетна система С300 – до 270 км. Як можна побачити по фото, російські військові володіють цією технікому, і немає сумнівів, що це не єдина одиниця С300.

Ракетна система С300 на в’їзді до Херсону з напрямку с. Інженерного

Зважаючи на те, що площа Херсона – більше 130 км², російські військові мали б збивати ракети ще на підльоті, але тоді б ніхто з жителів не дізнався про ППО окупантів, яка "героїчно рятує херсонців від укронацистських обстрілів".

Херсон неможливо скорити. Місто вірить в ЗСУ.