Евакуювала понад 100 котів: історія волонтерки, яка застрягла в Росії разом з рідними та тваринами

Власниця мініпритулку для котів "Tea" з Харківщини Альона Тулякова, рідне селище якої росіяни окупували з перших днів війни, була вимушена виїхати в РФ.

Зооволонтерка врятувала від війни 80 власних котів і кілька десятків залишених господарями.

Евакуюватися на підконтрольну Україні територію жінка не встигла: не мала власного транспорту, щоб перевезти тварин. А коли у населений пункт зайшли росіяни, евакуюватися можна було лише в один бік – у Росію.

Жінка вирішила податися до РФ задля порятунку свого життя, своїх літніх батьків та тварин. Наразі вона хоче повернутися в Україну, однак не може залишити своїх підопічних, тому шукає варіанти, як їх вивезти.

Свою історію Альона Тулякова розповіла "Українській правді. Життя".

Не встигла отямитися, як поїхали російські танки

До війни в Альони, яка мешкала у селищі Липці у Харківській області, жило щонайменше 80 котів і 4 собаки на перетримці. Зокрема, важкохворі, з лейкемією та іншими недугами.

Жінка і отямитися не встигла, як в Липці прийшла війна: їх захопили в перші дні.

У 3-кімнатній квартирі жило щонайменше 80 котів і 4 собаки на перетримці

"У війну не вірили до останнього. В перший день хтось проривався і виїжджав з селища, але у нас не було транспорту. А потім дивлюсь, а по трасі російська техніка їде", – говорить Альона.

З кожним днем в селищі з’являлося все більше покинутих тварин, деякі господарі самі приносили їх до притулку Альони.

Тим часом у населеному пункті зникли світло та зв'язок, магазини позачинялися.

"Всі були у шоці, ніхто нічого не розумів. Голова нашого села зник. Зв'язок був лише на горі біля селища. Я вийшла і написала пост, що потребую допомоги. Від України на той момент ми були відрізані", – згадує Альона.

Жінка протягом 40 днів мусила проходити 10-15 кілометрів, щоб знайти їжу для тварин. Одного разу російські військові дали їй зіпсоване м'ясо, яким вона годувала підопічних.

Селище Липці було в епіцентрі бойових дій, однак Альона жодного разу не спускалася до сховища, бо не хотіла залишати своїх котів. Вона також годувала і вуличних тварин. Одного разу на її очах від розриву серця після обстрілу помер підопічний вуличний собака, якого вона підгодовувала. А кіт з її притулку від гучних звуків утік з дому і не повернувся.

Кожного разу під час вибухів Альона сильно здригалася, зціплювалася від страху, зрештою, її тіло вкрилося синцями.

Коти їхали в переносках у "хвостах" автобусів з людьми

Проблема була не тільки з кормами для тварин. Родині також вже не було, що їсти, але найголовніше – неможливо було придбати ліки, в яких потребували батьки Альони. І тоді жінка вирішила, що буде їхати у Росію, інших варіантів у неї просто не було.

"Я розумію, що наші мусять не віником окупантів проганяти. Але я не могла залишатися під обстрілами, наражаючи на небезпеку не тільки себе та рідних, але й тварин. До того ж нам просто загрожувала голодна смерть", – каже вона.

В Альони і думки не було покинути своїх підопічних.

В Альони і думки не було покинути своїх підопічних

"Це мої тварини, я несу за них відповідальність. Деякі з них дикуни, деякі хворі. Як я могла їх покинути вмирати? Ось був в мене один кіт, який пів року звикав. Приходив і сидів на балконі моєї квартири на 1-му поверсі. Я поїду, а він буде сидіти на вікні? Як я його кину? А вуличні? Хто їх буде годувати? Тим більше, що і кормів нема", – говорить власниця притулку.

Виїхати з селища вдалося з допомогою російських зооволонтерів, які відгукнулися на пост-прохання Альони про допомогу.

Вивозили тварин в кілька етапів. Спершу волонтери надіслали переноски, а потім котів відправляли в РФ в автобусах з людьми: ставили переноски з ними у "хвіст". Там їх забирали місцеві зоозахисники.

Жінка відправляла не тільки своїх тварин, але й покинутих через війну. Їх десь прилаштовували місцеві волонтери.

Десь 20 котів забрали у Москву. Альона хвилюється за їхню долю і хоче повернути, адже не знає, що з ними і в які руки вони потрапили.

Зрештою, Альону з батьками, сестрою та тваринами, які б ні з ким, крім неї не поїхали би, вивезли у російський Бєлгород. Зараз вона знімає там квартиру, а понад 50 котів розмістили на дачі волонтера.

Можуть у будь-який момент опинитися на вулиці

Альона щоденно їздить до своїх хвостатих підопічних. Хворих котів возить в лікарню на крапельниці. Родині Альони допомагає подруга, яка живе в Європі.

Коти, які пережили стрес та важку дорогу, почали масово хворіти

Однак коти, які пережили стрес та важку дорогу, почали масово хворіти, видатки на їхнє лікування дуже зросли. Одну кішечку навіть довелося усипити.

Тепер Альона не знає, чим платити за оренду квартири, і її родина може у будь-який момент опинитися на вулиці.

Альона мріє повернутися в Україну з тваринами

Українці дуже важко в РФ морально, вона постійно шукає варіанти, як виїхати з тваринами в Україну, однак навіть не уявляє, як це організувати.

"Гнітить саме розуміння того, де я знаходжуся. Мрію повернутися в Україну. Я майже щоденно консультуюся про те, як виїхати, але наразі все дуже складно", – говорить вона.

Жінка розповідає, що в неї немає навіть переносок, адже ті, в яких котів везли в Росію, волонтери забрали для евакуації інших тварин. Альоні з родиною та підопічними треба перетнути північний кордон, а це або країни Балтії, або Фінляндія.

"Там потрібно знайти тимчасове житло. Я, як українка, можу вакцинувати там тварин безкоштовно, але мушу 21 день просидіти на карантині, а у мене зараз 51 кіт і 4 собаки", – каже Альона.

Альона просить допомогти їй повернутися в Україну разом зі своїми підопічними

В Росії європейських вакцин для тварин майже немає. Ймовірно, їх можна позбирати по різних регіонах, однак треба готувати повний комплекс документів, а це дуже дорого.

[L]

У пошуках виходу з ситуації Альона звернулася до приватних перевізників, які погодилися забрати їх з тваринами з Бєлгорода через Європу в Україну. Однак вони просять 150 євро за кота та 250 євро за собаку. Таких грошей у біженки з літніми батьками немає.

Альона розуміє, що додому в рідні Липці повернутися вона не зможе, бо вони все ще в окупації. У Бєлгороді, де останнім часом почастішала "бавовна", також стає небезпечно.

Їй потрібно тимчасове житло в Україні, де вона зможе розміститися з тваринами, мати змогу їх лікувати та годувати.

Жінка звертається до українців та до міжнародних зоозахисних організацій з проханням допомогти їй повернутися в Україну разом зі своїми підопічними.

Яна Осадча "УП. Життя"

Фото: Альони Тулякової